Методи діагностики психічного розвитку розумово відсталих дітей

Вивчення особливостей психічного розвитку дітей, що мають відхилення в інтелектуальному розвитку, здійснюється різними ме­тодами. Це бесіда, анкетування, вивчення результатів діяльності, спо­стереження, експеримент, катамнестичний метод. Ефективність ви­користання кожного з цих методів забезпечується при дотриманні певних вимог. Першою з них є розуміння проблеми, яка постає перед дослідником. Психолог, педагог повинні добре розуміти, що саме вони намагається з'ясувати, використовуючи той чи інший метод. Далі вивчаються факти, які характеризують саме ті процеси і явища, які цікавлять дослідника. Тут дуже важливо вміти відокремити ті явища, які в даний момент не є важливими. Після цього дослідник розкри­ває наявні закономірності, зв'язки у тих явищах, які вивчалися, і обов'язково перевіряє зроблені висновки на практиці.

Крім цього кожен метод передбачає свої умови, які забезпечу­ють якість його застосування. Так, у бесіді дуже важливим є пра­вильність запитань, що ставляться дитині, та делікатність її прове­дення. Запитання повинні бути зрозумілими дитині, задаватись мо­вою, якою дитина володіє, в них не повинно міститися незрозумі­лих дитині слів. Зміст запитань має вимагати однозначної відповіді, яку експериментатор передбачає. (Приклад правильного запитання: "Чому кіт, собака, корова називаються свійськими тваринами?"; не­правильного — "Що треба, щоб зварити борщ?"). Проходити бесіда повинна у дружній обстановці, щоб дитина не відчувала, що її екза­менують. Успіх анкетування залежить від чіткості запитань, які містяться в анкеті.

При вивченні продуктів діяльності важливо знати, в якому стані дитина виконувала роботу. Оскільки для багатьох розумово відста­лих характерна втомлюваність, має значення, в який період уроку дитина виконувала завдання: на початку, всередині чи наприкінці. Щоб уникнути помилок у висновках, необхідно проаналізувати різні роботи дитини.

Предметом спостережень звичайно виступають рухи, дії, вис­ловлювання, пози, вирази обличчя, вчинки. Мета цього методу роз­крити зв'язки, відношення у фактах, що спостерігаються. Спостере­ження здійснюється у природних умовах. Одержані дані докладно фіксуються у спеціальному зошиті спостережень. При цьому фіксації підлягають не лише дії досліджуваного, а й обставини, в яких вони відбувалися. Одержані дані ретельно аналізуються, після чого роб­ляться певні висновки. Спостереження передбачає динамічне вивчен­ня дитини, тобто аналіз зрушень, що відбуваються в її розвитку, і умов, що цьому сприяли. Таке вивчення дає змогу планувати по­дальші корекційні впливи щодо кожного учня.

Експеримент має цілий ряд переваг перед звичайним спостере­женням. По-перше, він дає можливість спеціально викликати необхідні для дослідника психічні явища, повторювати їх. По-друге, в експери­менті є можливість обумовлювати досліджувані явища, визначати умови, за яких вони відбуваються, довільно змінювати їх, контролю­вати вплив цих змін на перебіг процесів, що вивчаються.

Розрізняють два види експерименту: лабораторний і природний.

При лабораторному експерименті використовуються спеціальні прилади, що служать засобом передачі необхідних подразнень, зав­дань для розумової діяльності досліджуваних, а також реєстрації ру­хових, мовленнєвих та інших реакцій, визначення їх сили, обсягу швидкості тощо. Шляхом саме цього експерименту вивчено законо­мірності таких психічних процесів, як відчуття, сприймання, пам'ять.

Проте лабораторний експеримент має свої недоліки. Так, шля­хом лабораторного експерименту вивчаються переважно пізнавальні психічні процеси, але з його допомогою не можна вивчити такі складні психічні властивості як, наприклад, моральні почуття, волю, харак­тер. Недоліків лабораторного експерименту не має природний експе­римент, який розробив російський психолог О.Ф.Лазурський (1874-1917) [2]. Природний експеримент на зразок спостережень здійснюєть­ся в школі, дитячому садку тощо, тобто у звичних для досліджуваних умовах. На відміну від спостережень, у ньому вивчається діяльність досліджуваних, яка організовується експериментатором.

У спеціальній психології знайшов широке застосування катамнестичний метод. Суть його полягає у доборі і аналізі певних відомо­стей про дитину протягом тривалого часу. Цей метод дає змогу вив­чати вплив різноманітних обставин, що діють на дитину тривалий час, зміни, які відбуваються в її психічному розвитку.

Особливе значення в олігофренопсихології має диференційна діагностика, яка здійснюється методом природного експерименту з використанням спеціальних стандартизованих (тестів) або уніфіко­ваних методик. Мета її полягає у відмежуванні дітей з вадами в інте­лектуальному розвитку від таких, що мають схожі стани: низька нор­ма, затримка психічного розвитку тощо.

Про значення цієї діагностики свідчить увага, яку їй приділяли вчителі і практики (лікарі, психологи, педагоги).