33. Поняття про формації

Французький геолог Бертран назвав асоціації гірських порід, які з’явилися на певних етапах розвитку регіону - формаціями, використавши термін, який запропонував ще в XVIII ст. геолог Фюксель. Формації – це природні комплекси гірських порід, які характеризуються спільністю умов свого утворення, тобто вони утворюються на певних стадіях розвитку основних структурних зон земної кори в подібних тектонічних і фізико-географічних умовах. До складу формацій входить певний набір гірських порід (комплекс, асоціація, парагенез) - осадових, вулканогенних, інтрузивних. Основними факторами, які контролюють появу утворення і поширення різних формацій:- характер тектонічних рухів - реальні умови розвитку окремих регіонів приводять до різкого скорочення і зникнення певних формацій.Зараз виділяють три групи формацій: геосинклінальні,орогенні,платформні.

34.Геосинклінальні формації.

1 стадія: Аспідна формація (граувакова) – складається із чергування граувакових пісковиків (це пісковики, які складені із зцементованих уламків гірських порід) та із сланцями чорного кольору з підлеглою кількістю кременистих порід.Формування цих порід проходить на фоні продовжуючогося занурення дна прогину.Крім того, одночасно із цією формацією відбувається формування яшм і кременистих осадків. Формування порід аспідної і спіліт-кератофірової формацій відбувається одночасно, але на різних площах у межах геосинклінального прогину. Відклади спіліт-кератофірової формації формуються у межах внутрішньої центральної (більш ранньої за часом), більш рухливої частини геосинкліналі, для якої характерна велика кількість розломів, впровадження інтрузій основного і ультраосновного складів (габроїди, діабази) і процеси активного підводного вулканізму. Ця ділянка називається - евгеосинкліналь - вона розвивається на земній корі океанічного або близького типу. На окраїнах прилягаючої платформної суші аспідна формація не рідко заміщується паралічною вуглевміщуючою формацією, а ближче до підводного схилу платформ вона може переходити в органічні вапняки.

2-а стадія: Переважно формуються потужні ритмічні піщано-глинисті товщі так званої флішової формації або фліш, а також відбувається накопичення вапняків. Фліш - потужна серія морських осадових, переважно уламкових відкладів, яка характеризується ритмічним чергування у вверх по розрізу декількох верств, гранулометричний склад яких, зменшується у верх по розрізу у межах кожного ритму і т.д.

3-я стадія: Характеризується загальною інверсією(підняттям) і формуванням на місці геосинклінальної системи складчастої споруди. Геосинкліналь “закривається” і перетворюється в складну гірську систему. Власне геосинклінальний етап розвитку геосинкліналі завершився.

35.Орогенні формації.

Рисами формацій є:- широке поширення або й переважання грубоуламкових порід; - утворення порід в широкому діапазоні умов - від глибоководних до наземних;- надлишкова компенсація занурення накопиченими відкладами;- великі потужності відкладів - тисячі метрів;- обмежені площі поширення;- невисока ступінь літифікації осадків.

Виділяються головним чином 2 основних типи формацій - нижня і верхня моласові формації.

Нижня моласова формація характерне ритмічне чергування порід з потужністю окремих пластів 1-10 м. Забарвлення – відтінків сірого, інколи строкате і червонобарвне (утворення в жаркому кліматі). По латералі відклади формації пов’язані з платформними вапняками чи пісковиками. Зазвичай підошвою слугує фліш, а покрівлею – верхня моласова формація. Тектонічні умови формування: морські басейни, які поступово втрачають зв’язок з океаном, передові і тилові прогини, або внутрішні западини. Стадія – рання орогенна. Корисні копалини: нафта, газ, вугілля, солі, мідь (піщаники), уран.

Верхня моласова формація Чергування порід ритмічне, часто крупними десятиметровими пачками, іноді суцільними товщами потужністю в сотні метрів. По латералі відклади формації переходять в платформні формації – континентальну піщану та орогенну базальт-андезит-ліпаритну. Зазвичай підошвою слугує нижня моласова формація. Утворюється в міжгірних та передгірних прогинах, внутрішніх западинах пізньої орогенної стадії. Представлені переважно алювіальними озерними відкладами, а також конусами виносу - делювіально-пролювіальні (в широкому значенні цього слова) осадки наземних і частково підводних рівнин. Корисні копалини: нафта, вугілля, газ, солі.

Моласові формації утворюються в період руйнування гірських споруд і характеризуються дуже поганим сортуванням матеріалу, всі вони в тій або іншій мірі сміттєві.