- •1. Стратиграфія:предмет вивчення; об’єкт, мета і завдання стритиграфічних досліджень.
- •2.Аспекти стратиграфічних досліджень та їх суть.
- •3.Стратиграфічне розчленування і стратиграфічна кореляція.
- •4.Структура стратиграфії.
- •5.Поняття наукового принципу і принципи стратиграфії.
- •17.Стратиграфія і геохронологія
- •18.Етапи підготовки стратиграфічної основи.
- •19. Опорні стратиграфічні розрізи, їх категорії та характеристики.
- •20.Типові стратиграфічні розрізи та їх документація.
- •21.Вивчення геологічної будови закритих територій.
- •22. Класифікація осадових порід та їх поширення.
- •23. Верствуватість осадових порід.
- •25. Форми тіл осадових порід.
- •26. Особливі форми залягання осадових порід. Кластичні дайки.
- •33. Поняття про формації
- •34.Геосинклінальні формації.
- •35.Орогенні формації.
- •36.Платформні формації.
- •39.Основні і допоміжні літостратиграфічні підрозділи
- •40.Гомотаксальні послідовності літологічних ознак
- •41.Формування осадочних верств та особливості їх латерального поширення
- •42.Класифікація незгідного залягання верств.
- •43.Етапи та методи літологічних досліджень.
- •44.Біостратиграфічний метод розчленування і кореляція осадочних товщ.
- •45. Завдання біостратиграфічного методу
- •46.Розчленування відкладів біостратиграфічним методом
- •47.Виділення біостратиграфічних зон.
- •48.Визначення відносного віку та кореляція осадочних товщ
- •49.Методи біостратиграфічних досліджень.
- •50.Амінокислотний метод
- •51.Палеоекологічний метод
- •52.Методика палеоекологічних досліджень
- •53.Завдання палеонтологічних досліджень
- •54.Палеомагнітний метод.
- •55.Методика палеомагнітного опробування та способи підготовки зразків для вимірювань
- •56.Проблеми магнітостратиграфії:
- •60.Кореляція циклічного побудування товщ.
- •61.Кліматостратиграфічний метод розчленування і кореляції осадочних товщ
- •62. Кліматостратиграфічні таксони та їх характеристика
- •63.Індикатори палеокліматів
- •64.Методи палеокліматичних досліджень.
- •67.Секвенс-стратиграфічний метод розчленування і кореляції осадочних товщ.
- •68.Секвенс та його характеристика.
- •69.Характеристика і будова седиментаційних трактів
- •70.Подієва стратиграфія і типи подієвих відкладів.
- •71.Геохімічний метод вивчення і кореляції осадочних товщ.
- •72.Геофізичні методи вивчення і кореляції осадочних товщ
- •73.Уран-торій-свинцевий метод визначення абсолютного віку.
- •74.Рубідій-стронцієвий метод визначення абсолютного віку.
- •75.Калій-аргоновий метод визначення абсолютного віку
- •76.Радіовуглецевий метод визначення абсолютного віку
- •77.Метод уранових треків визначення абсолютного віку.
43.Етапи та методи літологічних досліджень.
Літологічні дослідження провадять у два етапи:
• на польовому етапі виявляють склад, колір, текстури, структурно-геометричні ознаки і фаціальну характеристику порід;
• на лабораторному етапі визначають мінеральний, хімічний склад, структури, форму, розмір зерен, будову порового простору тощо.
Лабораторні дослідження дають змогу деталізувати склад і будову осадових порід, визначити їхні фізичні та хімічні властивості. До головних методів лабораторних досліджень належать такі:
1) кристалооптичний (вивчення шліфів під мікроскопом; один із головних методів, за яким визначають мінеральний склад, структуру породи);
2) гранулометричний аналіз (виявляють співвідношення уламків різного розміру в породі);
3) мінералогічний аналіз (визначають склад і співвідношення породоутворювальних і акцесорних мінералів);
4) хімічний аналіз (застосовують для кількісного визначення вмісту хімічних елементів);
5) спектральний аналіз (визначають елементний склад мінералів і гірських порід);
6) рентгено-флюоресцентний аналіз (виявляють хімічний склад і кількісні співвідношення елементів у гірських породах і мінералах);
7) лазерний мікроаналіз (визначають вміст і склад хімічних елементів мікроскопічних об’єктів у зразках мінералів і порід (лазерний промінь спрямований на об’єкт, перетворює його в плазму й одночасно забезпечує комплексний аналіз речовини, яку фіксує лазерний мікроаналізатор));
8) термічний аналіз (застосовують для визначення мінерального складу глинистих і карбонатних порід);
9) рентгенівські дослідження.
Результати літологічних досліджень графічно оформляють у вигляді різноманітних діаграм, літологічних колонок, літологічних профілів, літолого-фаціальних профілів, карт розподілу компонентів, ізопахіт, структурних карт тощо.
44.Біостратиграфічний метод розчленування і кореляція осадочних товщ.
Біостратиграфічний метод застосовують для розчленування і кореляції осадових товщ за рештками палеоорганізмів (фосиліями). Це область використання палеонтології в стратиграфії. Термін біостратиграфія запропонований Луі Доло 1909 р. Теоретичною базою методу є два принципи: палеонтологічної сукцесії та біостратиграфічного розчленування і кореляції. Принцип палеонтологічної сукцесії запропонували Жиро Сулаві і Вільям Сміт. Його формулювання: давні фауни і флори йдуть одна за одню в певному порядку, який можна визначити. Принцип біостратиграфічного розчленування і кореляції розробив і вперше застосував В. Сміт (початок ХІХ ст.). Його зміст: відклади можна розпізнавати і зіставляти за комплексами викопних решток, які вони містять.
Ці два названі принципи були визначені в додарвінівський період, у час панування ідей фіксизму (види незмінні) і катастрофізму (викопні рештки утворюються внаслідок природних катастроф). З зародженням еволюційного вчення виявилося, що біостратиграфічні принципи є проявом значно загальнішої закономірності – незворотності еволюції органічного світу, яка сьогодні відома як закон Дарвіна-Доло (група організмів, що зникла, ніколи не з’явиться знову) і з якої випливає, що для кожного інтервалу геологічного часу характерні свої специфічні за складом фауністичні і флористичні угруповання.