Київський національний університет імені Тараса Шевченка ннц «Інститут біології» Дос’є родин вірусів

Виконала

студентка III курсу

групи мікробіології

Дворник Тамара

Київ 2012

Віруси людини та тварин

POXVIRIDAE

Family Poxviridae

Subfamily Chordopoxvirinae

Genus Orthopoxvirus

Genus Parapoxvirus

Genus Avipoxvirus

Genus Capripoxvirus

Genus Leporipoxvirus

Genus Suipoxvirus

Genus Molluscipoxvirus

Genus Yatapoxvirus

Subfamily Entomopoxvirinae

Genus Alphaentomopoxvirus

Genus Betaentomopoxvirus

Genus Gammaentomopoxvirus

Типові представники:

Genus Orthopoxvirus - Vaccinia virus (натуральна віспа)

Genus Parapoxvirus - Orf virus

Genus Avipoxvirus - Fowlpox virus

Genus Capripoxvirus - Sheeppox virus (свиняча віспа)

Genus Leporipoxvirus - Myxoma virus

Genus Suipoxvirus - Swinepox virus

Genus Molluscipoxvirus - Molluscum contagiosum virus

Genus Yatapoxvirus - Yaba monkey tumor virus

Genus Alphaentomopoxvirus - Melolontha melolontha entomopoxvirus

Genus Betaentomopoxvirus - Amsacta moorei entomopoxvirus ‘L’

Genus Gammaentomopoxvirus - Chironomus luridus entomopoxvirus

Морфологія віріонів

Розмір віріонів: плеоморфні - 140-260 нм в діаметрі, овальні – 220-450 нм в довжину та 140-260 у висоту.

Форма віріонів: овальні, прямокутні чи плеоморфні.

Присутність (або відсутність) зовнішньої оболонки: наявна (екстрацелюлярна форма). Складається з ліпідів та тубулярних/глобулярних протеїнів і вкриває кор та латеральні тіла. В цитоплазмі віріони вкриваються внутрішньою мембраною при проходженні комплексу Гольджі (IMV - intracellular mature virions), а при виході з клітини – мембраною з клітинної плазмалеми (EEV - extracellular enveloped virions).

Симетрія капсиду: спіральна.

Геном

Тип нуклеїнової кислоти: ДНК

Розмір геному: 130-375 kbp

Кількість ниток НК: дволанцюгова

Лінійна чи кільцева НК: лінійна

Кількість та розмір сегментів НК: не сегментована

Стратегія реплікації: вірус потрапляє в клітину ендоцитозом (роздягання зовнішньої оболонки). В цитоплазмі звільняється кор (другий етап роздягання віріону). Реплікація проходить в цитоплазмі, бо геном вірусу кодує власну реплікативну машину. Реплікація з утворенням конкатемеру, з якого потім вирізаються окремі геноми вірусу. Утворені віріони накопичуються в цитоскелеті клітини.

Білки

Структурні та неструктурні (в тому числі білки власної реплікативної машини). Накопичуються в цитоскелеті клітини.

Антигени: найважливіші антигени: NP-нуклеопротеїдний, загальний для всієї родини; термолабільний (Л), термостабільний (С), а також розчинні антигени

Ліпіди

Входять до складу зовнішньої оболонки. Є частинами мембрани хазяїна. Становлять 4% від загальної маси віріону.

Вуглеводи

Гліколіпіди зовнішньої оболонки.

Біологічні властивості на прикладі типового представника (натуральна віспа)

Господар: як хребетні (в тому числі людина), так і безхребетні. Легко передається від тварин до людини (зоонози), єдиний вид вірусу , що інфікує тільки людину – вірус навколонігтьових бородавок.

Шляхи передачі в природі: передається повітряно-крапельним шляхом, а також при контакті з рідинами зараженого організму чи забрудненими ними поверхонь. При уколі голкою з вірусною культурою навіть в імунізованих особин виникають локальні ураження шкіри.

Переносники: не виявлені.

Географічне розповсюдження: всюди у світі.

Тропізм: епітеліальні тканини (особливо респіраторної системи).

Патогенез. При вдиханні віруси потрапляють у респіраторний тракт. Можливе зараження через шкіру при варіоляції та трансплацентарно. Вірус потрапляє у найближчі лімфатичні вузли, далі в кров, що призводить до віремії. Гематогенно інфікуєтся епітелий, тут відбувається розмноження віруса. Послаблення імунітету призводить до активації вторинної флори та перетворенню везикул в пустули. Внаслідок загибелі росткового шару епідерміса, глибоких гнійних та деструктивних процесів формуются рубці. Може розвитись інфекційно-токсичний шок. Для тяжких форм характерним є розвиток геморагічного синдрому.

Патологічні зміни: нездужання, підвищення температури, виразки на шкірі, вкриті темною „кірочкою” (супроводжуються запаленням оточуючих тканин). Захворювання може призвести до енцефаліту чи запалення спинного мозку, втрати зору та стерильності чоловіків, а також бути летальним (Variola minor – 1%, V. major – до 35% хворих). Геморагічна віспа (форма інфекції V. major) призводить до обширних підшкірних крововиливів, високий рівень смертності в результаті опортуністичних інфекцій та втрати крові.

Профілактика та терапія

Специфічні препарати для лікування натуральної віспи не розроблено. Рекомендується: постільний режим, рідке повноцінне харчування, грілки з льодом, заспокійливі, обробка антисептиками уражених ділянок шкіри. Для профілактики вторинних інфекцій застосовують сульфаніламідні препарати та пеніцилін.

Абсолютна ізоляція хворого. Усі, хто контактував із хворим, підлягають карантинному обстеженню та вакцинації. Такі заходи, вжиті протягом трьох днів після контакту із хворим, попереджають розвиток виражених форм хвороби. Масова вакцинація та проведення карантинних заходів по всьому світу призвело до викорінення даного захворювання.

HERPESVIRIDAE

Family Herpesviridae

Subfamily Alphaherpesvirinae

Genus Simplexvirus

Genus Varicellovirus

Genus Mardivirus

Genus Iltovirus

Subfamily Betaherpesvirinae

Genus Cytomegalovirus

Genus Muromegalovirus

Genus Roseolovirus

Subfamily Gammaherpesvirinae

Genus Lymphocryptovirus

Genus Rhadinovirus

Unassigned genus Ictalurivirus

Типові представники:

Genus Simplexvirus - Human herpesvirus 1

Genus Varicellovirus - Human herpesvirus 3 (вітряна віспа)

Genus Mardivirus - Gallid herpesvirus 2 (вірус ларинготрахеїд)

Genus Iltovirus - Gallid herpesvirus 1

Genus Cytomegalovirus - Human herpesvirus 5

Genus Muromegalovirus - Murid herpesvirus 1 (цитомегаловірус щурів і мавп)

Genus Roseolovirus - Human herpesvirus 6

Genus Lymphocryptovirus - Human herpesvirus 4 (вірус Енштейна- Барра)

Genus Rhadinovirus - Saimiriine herpesvirus 2

Unassigned genus Ictalurivirus - Ictalurid herpesvirus 1 (соми)

Морфологія віріонів