- •Лабораторна робота № 12
- •Соснова губка
- •Ялинова губка
- •Трутовик Гартіга
- •Облямований трутовик
- •Несправжній осиковий трутовик Біла ядрова смугаста стовбурна гниль осики
- •Модринова губка
- •Лабораторна робота № 13
- •Справжній трутовик Біла мармурова заболонно-ядрова стовбурна гниль
- •Несправжній трутовик Біла центральна смугаста стовбурна гниль
- •Несправжній дубовий трутовик Біла смугаста гниль дуба
- •Сірчано-жовтий трутовик Червоно-бура центральна стовбурна гниль
- •Березова губка Червоно-бура стовбурова гниль берези
- •Березова чага Біла центральна стовбурова гниль берези
- •Кленовий трутовик Жовтувато-бура центральна стовбурова гниль клена
- •Дубова губка Темно-бура стовбурова гниль дуба
- •Лускатий трутовик Біла ранева гниль листяних порід
- •Глива звичайна Світла ранева гниль листяних порід
- •Лускатка струповидна Біла гниль стовбурів
- •Печіночниця звичайна Темно-бура окоренкова гниль дуба
- •Стереум шерстистий Жовто-біла заболонна стовбурова гниль
Модринова губка
Fomitopsis officinalis (Will.) Bond. et Sing.
Гриб уражає стовбурну частину ростучих дерев модрини, кедра, сосни і ялиці. Зараження відбувається базидіоспорами через рани та у місцях обламаних сучків. Модринова губка широко поширена на території України, приносить великі збитки, тому що уражає всю ділову частину стовбура.
Плодові тіла багаторічні (живуть до 75 років), копитоподібні або подовжено-циліндричні. Поверхня біла або жовта, рідше темно-бура, із концентричними колами і тріщинами, краї закруглені. Тканина біла або жовтувата, кришиться, на смак гірка.
Гниль Бура центральна стовбурна, деструктивного типу. Гниль може підніматися по стовбуру до 18 м.
Лабораторна робота № 13
Тема: Збудники стовбурових гнилей листяних порід
Мета: Вивчити будову плодових тіл, особливості біології та розвитку грибів-збудників різних типів гнилей листяних порід.
Справжній трутовик Біла мармурова заболонно-ядрова стовбурна гниль
Fотеs fomentarius (L. ex Fr.) Gill.
Гриб уражає стовбури бука, берези, тополі, верби і багатьох інших листяних порід. Дерева заражаються базидіоспорами через рани на стовбурі, морозобійні, сухобочини і місця обламаних мертвих сучків.
Трутовик поширений всюди на ослаблених, рідше на живих деревах і досить часто на пеньках, сухостійних стовбурах.
Плодові тіла багаторічні, копитоподібні, тверді, діаметром 10-40 см, із широкою основою, до дерева прикріплюються тільки верхньою частиною задньої стінки плодового тіла, з нижньої поверхні плоскі, зазвичай поодинокі. Поверхня плодового тіла сіра або сіро-чорна, гладка іноді блискуча з широкими концентричними зонами, покрита твердою шкіркою товщиною 1-2 мм. Внутрішня тканина жовто-коричнева, м’яка, замшеподібна. Гіменофор шаруватий складається з рядів трубочок 2-6 мм довжиною. Пори округлі.
Гниль корозійного типу. Гриб спочатку розвивається в заболоні, потім переходить у цент.
Несправжній трутовик Біла центральна смугаста стовбурна гниль
Phellinus igniarius (L. ex Fr.) Quel.
Гриб поширений на всій території України і викликає центральну гниль стовбурів та товстих гілок у більшості листяних порід. Дуже часто в старих деревостанах поширеність трутовика досягає 60 %. У зв’язку з цим, незважаючи на невеличку протяжність гнилі в стовбурах, втрати ділової деревини досить великі.
Дерева заражаються через рани, морозобійні тріщини та інші пошкодження.
Плодові тіла багаторічні (живуть 30-50 років), копитоподібні, іноді подушкоподібні, напіврозпростерті або розпростерті, тверді, дерев’янисті, діаметром до 20 см і висотою 12 см. Край тупий, ясно-коричневий або сіруватий. Поверхня темна або жовтувато-коричнева, із концентричними борозенками, покрита твердою шкіркою з глибокими тріщинами. Тканина дерев’яниста, тверда, іржаво-коричнева або бура Трубочки довжиною 3-6 мм, іржаво-бурі з віком заростають білою тканиною.
Гниль корозійна, біла з чорними лініями, які відокремлюють гниль від здорової деревини. Гниль поширюється по стовбуру на висоту 2-3 м, а в берези-до 8 м.
Несправжній осиковий трутовик Біла ядрова смугаста стовбурна гниль осики
Phellinus tremulae (Bond.) Bond. et Boriss.
Гриб широко поширений в осикових насадженнях, де до 50-70 років ураженість дерев складає 40-85 %. Майже вся ділова частина стовбура перетворюється в кращому випадку в дрова, проте в природних умовах виявлені різноманітні по стійкості до трутовика форми осики. Осика заражається базидіоспорами через місця обламаних і не обламаних мертвих сучків, починаючи з 20-25-річного віку.
Плодові тіла багаторічні, по формі від напівкопитоподібних на стовбурах до розпростертих на гілках, дерев’янисті, із розширеною основою, гострим краєм і дрібними поздовжніми тріщинами. Верхня поверхня темно-сіра, біля основи майже чорна, до країв рижувато-коричнева або сірувата, із концентричними борозенками, поперечними поздовжніми тріщинами. Внутрішня тканина іржаво-коричнева, тверда, дерев’яниста. Трубочки довжиною 3-4 см коричневі.
Гниль корозійно-деструктивного типу. Протяжність гнилі в стовбурах досягає часто 10-12 м, поширюється майже по всьому стовбуру. Кількість плодових тіл на стовбурі зеленокорої осики від 2 до 6 штук, а у темнокорої – від 5 до 25 штук.
