Лабораторна робота № 12

Тема: Збудники стовбурових та гілкових гнилей хвойних порід

Мета: Вивчити будову плодових тіл, особливості біології та розвитку грибів-збудників різних типів гнилей хвойних порід.

Соснова губка

Phellinus ріпі (Thore et Fr.) Pil.

Гриб найбільш часто уражає сосну звичайну, проте може розвиватися на модрині, ялиці, тисі, кедрі і псевдотсузі.

Зараження відбувається базидіоспорами через глибокі рани і ядрову деревину мертвих сучків сосни у віці 40-50 років. Гриб часто трапляється у стиглих соснових насадженнях, де може знизити вихід ділової деревини на 40-50%. Найбільш помітною зовнішньою ознакою хворого дерева є наявність на стовбурі плодових тіл.

Плодові тіла гриба багаторічні, тверді, майже дере­в’янисті, копитоподіб­ної форми з гострим краєм, боком прикріплюються до стовбура, Верхня по­верх­ня темно-коричнева, майже чорна, із концентричними борозенками і радіальними тріщинами, нерідко покрита лишайниками. Внут­рішня тканина дерев’яниста, жовто-бура.

Гниль: строката ядрова стовбурна гниль корозійного типу.

Ялинова губка

Phellinus ріпі (Thore et Fr.) Pil. var. abietis (Karst.) Pil.

Гриб уражає 40-50-річні та старшого віку дерева ялини, рідко заселяє сосну, модрину і ялицю. Зараження відбувається базидіоспорами через місця механічних пошкоджень, мертві сучки. Ялинова губка трапляється у всіх районах, де росте ялина.

Плодові тіла тонкі, розпростерті, з відігнутими краями, іноді черепит­часті. Поверхня з концентричними борозенками, спочатку шерстиста, рудувата, коричнева, потім гола, сірувато-чорна, з радіальними тріщинами. Тканина дуже тонка, коричнева. Гіменофор трубчастий.

Гниль: строката центральна стовбурна гниль корозійного тилу. У місцях обламаних гілок і на сучках розвиваються плодові тіла (до 1 м довжиною) або чорні смоляні напливи. Гниль піднімається в стовбурі ялини звичайної на висоту більш 12 м.

Трутовик Гартіга

Phellinus hartigii (All. et Schnab) Bond.

Гриб уражає стовбури ялиці білої, сибірської, кавказької і білокорої, а також зрідка ялини і сосни. Зараження відбувається через сучки і механічні пошкодження, ракові виразки. Поширений всюди, особливо в гірських районах, де часто переходить у заболонну частину і призводить до бурелому.

Плодові тіла багаторічні, тверді, спочатку жовноподiбні, потім копитопо­дібні, з округленим краєм, прикріплюються до стовбура всією основою, діаметром 5-15 см. Поверхня плодового тіла від жовто-коричневої до чорнуватої, із неясними концентричними смужками, іноді з тріщинами. Тканина дерев’яниста, жовто-коричнева, із шовковистим блиском на зламах.

Гниль: біла центральна стовбурна, корозійного типу. Колір грилі – блідо-жовтий або білуватий, від здорових ділянок відмежовується вузькими звивистими темними лініями. У кінцевій стадії розвитку гнилі на поверхні стовбурів утворюються заглибини, де гриб формує плодові тіла. Гниль розташована звичайно в другій і третій чвертях стовбура, протяжність гнилі по стовбуру може сягати 8 м.

Облямований трутовик

Fomitopsis pinicola (Sw. ex Fr.) Karst.

Гриб розповсюджений всюди в деревостанах листяних і хвойних порід на живих деревах, пеньках, сухостої, сушняку і зрубаній деревині, на складах при незадовільному зберіганні лісоматеріалів, а також у господарських холодних приміщеннях. Ростучі дерева заражаються базидіоспорами через навіть незначні механічні пошкодження. Дуже легко уражає ослаблені дерева, що призводить до суттєвих втрат в лісовому господарстві.

Плодові тіла багаторічні, дуже мінливі за формою, забарвленням і розмірами. Спочатку вони подушковидні або плоскі. Потім копитоподібні, си­дячі на ніжці або з розпростертою основою, розміром 3-15×2-8 см, від кор­кової до дерев’янистої консистенції. Поверхня нерівна, борозенчасто-волокниста, у молодих вона жовтувата або червонувато-вохриста, з віком стає бурою або чорною із слабким блиском, Краї від гострих до притуплених, зверху – кіноварне-червоні або жовто-рожеві, звідси і назва “облямований”. Тканина корково-дерев’яниста, кремово-рижувато-бурого кольору.

Гниль: світло-бура ядрово-заболонна стовбурна, деструктивного типу. Гниль інтенсивно поширюється від периферії до центру стовбура. Протяжність гнилі в середньому біля 4 м.