1.1.3. Об'єкт і предмет соціології

Як і будь-яка наука, соціологія неможлива без об'єкта і пред­мета свого вивчення.

Об'єктом науки є вибраний, вмотивовано обмежений елемент реальності, який вирізняється у навколишньому середовищі.

Інакше кажучи, — це елемент навколишньої дійсності, на який спрямований дослідницький пошук.

Природа, тваринний і рос­линний світ, людина, суспільство, культура — все це об'єкти відразу багатьох наук.

Так, тваринний світ може бути об'єктом вивчення біології, зоології, зоопсихології, палеонтології тощо.

Людина, суспільство, культура, етнос та інші об'єкти вивчаються не тільки соціологією, але й такими науковими дисциплінами, як історія, психологія, етнографія, культурологія та ін.

Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника.

Для соціології немає спеціально відве­деної сфери соціальних явищ (як культура чи психологія), вона не вивчає які-небудь специфічні, характерні тільки для кон­кретної сфери суспільного життя явища.

Загалом, об'єктом соціології є:

• суспільство (глобальне світове співтовариство, національ­не співтовариство);

• соціальні спільноти — сукупності індивідів, що реально існують, характеризуються відносною цілісністю і придатні для емпіричної фіксації (класи, конфесії, професійні, вікові групи тощо);

• людина як творець соціальних спільнот і суб'єкт соці­альних процесів;

• соціальні інститути — сталі форми організації спільної діяльності людей, механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним.

У кожному конкретному випадку об’єктом дослідження соціології виступає проблемна ситуація сфокусована на конкретному соціальному явищі, процесі, сфері соціального життя.

Предметом кожної науки є логічно взаємопов'язана і несуперечлива система фундаментальних понять, які описують ту частину об'єктивної реальності, на яку націлені методи ви­вчення цієї науки.

Наприклад, фізики, описуючи матеріальний світ, викори­стовують поняття електричного поля, гравітації, енергії, сили тощо; хіміки — послуговуються такими поняттями, як: роз­чин, кислота, луг, валентність та багатьма іншими. Ці поняття описують відповідний предмет — фізики чи хімії.

Предмет дослідження формулює дослідник, тобто він (пред­мет) повністю залежить від самого знання і є його частиною.

Визначаючи предмет дослідження, ми абстрактно виділяємо певні сторони об'єкта і намагаємося вивчити їх, враховуючи або не враховуючи вплив інших, не виділених нами сторін.

Кожному об'єкту дослідження може відповідати декілька пред­метів дослідження. Наприклад, людина як об'єкт існуючої не­залежно від нас дійсності може зацікавити анатома з точки зору своєї будови: система кровообігу, скелет, м'язи тощо; лікаря — як організм, складна система, яку належить лікувати, підтри­мувати в рівновазі її фізичний та психічний стани; психолог, письменник, філософ можуть зацікавитися ще іншими аспек­тами життя і діяльності людини.

Предмет соціології — це сукупність основних теоретичних понять, за допомогою яких вчені описують реальні факти, по­яснюють і практично вирішують соціальні проблеми.

Серед основних понять соціології можна виділити такі як: статус, роль, соціальна структура, соціальна група, соціальна взаємодія, соціалізація та ін.

Відтак соціологію можна визначити як науку про станов­лення та функціонування соціальних спільнот, між якими скла­даються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину — творця цих соціальних спільнот і голов­ного суб'єкта історичного розвитку.

Оскільки в соціології існує багато шкіл і напрямів, кожен із відомих вчених-соціологів по-своєму трактує предмет соціології, тому однозначно сформулювати його визначення складно.

Класик соціологічної науки німецький вчений Макс Вебер вважає, що соціологія — це наука про соціальну поведінку, яку соціологія прагне зрозуміти і пояснити.

Сучасний американський соціолог Нейл Смелзер зазначає, що соціологія — це один із способів вивчення людей.

Він вва­жає, що соціологи прагнуть з'ясувати: чому люди поводять себе певним чином, мають певну віру, одружуються, навчаються, голосують тощо, а також, що відбувається з людьми під час того, як вони взаємодіють один з одним.

Тому Смелзер вважає, що завдання соціології — "наукове вивчення суспільства і соціаль­них відносин".

Він виділив два напрямки — мікросоціологію і макросоціологію. Дослідник-мікросоціолог фокусує свою увагу на індиві­дах, їх поведінці, мотивах і тих сенсах, які люди вкладають у взаємодію.

Макросоціологія описує глобальні законо­мірності розвитку суспільства, взаємодію основних елементів суспільної системи.