Структура:

1)гіпотеза

2)диспозиція

3)санкція

Дія у часі- незалежно від часу порушення цивільної справи в суді, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій

Дія у просторі- при розгляді цивільної справи, здійсненні окремих процесуальних дій і виконанні рішень суду діє процес. Закон за місцем здійснення окремої процесуальної дії.

За колом осіб- пошир. На всіх громадян, іноземців, апатридів,на організації, що мають права юр.осіб, іноземних юр.осіб, іноземні держави і міжнародні організації.

4.Цивільний процес-врегульований нормами ЦППУ порядок, який опосередковує захист цивільних прав і законних інтересів суб єктів, за допомогою якого реалізуються норми матеріального права.

Провадження- система цивільних процесуальних дій, об єднаних кінцевою процесуальною метою.

Вид цивільного провадження- порядок розгляду передбачених у законі і поєднаних і певні групи цивільних справу суді першої інстанції, що зумовлений матеріально-правовою природою справ, що входять до цієї групи.

Провадження: позовне, наказне, окреме

Позовне провадження є основним провадженням цивільного судочинства, правова природа якого визначається особливостями відповідних матеріальних правовідносин, що характеризуються рівністю суб єктів.

Наказне- є спрощеним і скороченим провадженням у суді першої інстанції, ґрунтується на достовірних письмових доказах, має на меті захист прав і законних інтересів шляхом забезпечення можливості примусового виконання ряду зобов язань і обумовлене правовою природою матеріально-правових вимог, зазначених у законі, за яким може бути виданий судовий наказ.

Окреме- вид непозовного провадження судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або майнових прав, підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав.

Стадії цивільного процесу- складові частини єдиного цивільного процесу, що характеризуються спільністю найближчої процесуальної мети, що мають специфічний зміст і відповідне процес. Оформлення.

1)порушення цивільної справи в суді

2)провадження по справі до судового розгляду

3)розгляд справи по суті в суді першої інстанції

4)провадження у апеляційній інстанції

5)провадження у касаційній інстанції

6)розгляд справи ВСУ

7)провадження у зв язку з ново виявленими обставинами

8)виконавче провадження

5.Цивільно-процесуальна форма- це система встановлених цивільним процесуальним законом правил, що регламентують порядок здійснення судочинства у цивільних справах, а також порядок здійснення судочинства у цивільних справах, а також порядок діяльності кожного з учасників цивільного процесу, що здійснюється з метою захисту прав і законних інтересів.

Характеризується наявн. 3 ознак6провадження, стадій, процесуального режиму.

Процес.режим- ступінь урегульованості процедури.

6. Принципи цивільного процесуального права — це закріплені в нормах цивільного процесуального права основні керівні положення (засади), що відображають специфіку, сутність і зміст даної галузі права.

1) конституційні принципи, продубльовані в ЦПК (принцип здійснення правосуддя тільки судом; принцип рівності всіх перед законом і судом; принцип незалежності суддів; принцип державної мови судочинства та ін.);

2)конституційні принципи, не продубльовані в ЦПК (принцип недоторканності приватного життя; принцип гарантованості судового захисту прав і свобод; принцип доступності кваліфікованої юридичної допомоги та ін.);

3)галузеві принципи цивільного процесуального права, що знайшли відбиття в ЦПК (принцип поєднання одноособового й колегіального розгляду цивільних справ; принцип процесуальної рівності сторін; принцип застосування аналогії закону та аналогії права; принцип обов'язковості судових ухвал).

міжгалузеві — закріплені в нормах декількох галузей права, як правило, близьких за характером. Сюди відносять практично всі принципи судоустрою, які закріплені в ЦПК і ГПК, наприклад, гласність судового розгляду

7.законність, верховенство права, рівність громадян перед законом, демократизм

Принцип демократизму цивільного процесуального права полягає в тому, що, здійснюючи правосуддя в цивільних справах, суд покликаний охороняти права і законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій. Діяльність суду повинна спрямовуватись на захист соціальної справедливості, зміцнення демократизму і правової держави. Принцип гуманізму цивільного процесуального права полягає в тому, що діяльність суду при вирішенні цивільних справ повинна спрямовуватись на зміцнення соціальної справедливості і враховувати та захищати законні інтереси особи. Наприклад, згідно з чинним законодавством всім учасникам процесу гарантовано рівне становище незалежно від освіти, статі, віку, матеріального та соціального становища тощо; окремі категорії позивачів звільняються від сплати судових витрат. Принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, в цивільно-процесуальному судочинстві, означає підпорядкованість діяльності судових органів та всіх учасників цивільного процесу праву як способу вираження державної волі українського народу, щодо яких ця воля стає правом. Принцип законності в цивільному процесуальному праві полягає в обов'язку суду та всіх інших учасників процесу неухильно дотримуватись у своїй діяльності норм Конституції та законів України. Розглядаючи справу та приймаючи рішення, суд керується виключно законом, а в організації своєї діяльності та виконанні судових рішень - законами та підзаконними правовими актами.

Порушення судами принципу законності призводить до несприятливих процесуальних та організаційних наслідків, які полягають у прийнятті необгрунтованого рішення чи його відміні. Якщо обов'язок дотримуватись закону не виконується особами, які беруть участь у справі, то до них можуть бути застосовані процесуальні санкції (наприклад, відмова в прийнятті апеляційної скарги в разі порушення терміну її подання).

8. 1. Незалежність суддів і підкорення їх тільки законові. При здійсненні правосуддя судді незалежні, підкоряються тільки закону і нікому не. Отже, зміст цього принципу розкривається в поєднанні двох правил — незалежності суддів, підкоренні їх тільки законові. Незалежність суддів полягає в тому, що ніякі державні органи, політичні партії, громадські організації і посадові особи не мають права впливати на них, вказувати судові, як необхідно вирішити конкретну справу, розв'язати касаційну скаргу, протест у порядку нагляду або заяву про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Вони незалежні від осіб, які беруть участь у справі, від посадових осіб суду і прокуратури, які оскаржили чи опротестували судове рішення.

2. Державною мовою судочинства в Україні є українська мова. Судочинство провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. 3. Рівність усіх учасників процесу перед законом і судом. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. 4. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Конституції принцип гласності характеризує демократизм цивільного судочинства і сприяє здійсненню ним запобіжної і виховної функцій. Відкритий розгляд справ дає можливість громадянам безпосередньо знайомитися з роботою суду, а це підвищує його відповідальність за законне і правильне вирішення цивільних справ. Зміст принципу гласності цивільного судочинства полягає в тому, що розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

5. Об’єктивна істина. Змістом цього принципу є відповідність висновків суду, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи

9. Диспозитивність цивільного судочинства. Суть принципу диспозитивності полягає у можливості сторін вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами. Так, зокрема суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Разом з тим суд має право контролювати використання сторонами деяких процесуальних прав, наприклад, щодо укладення сторонами мирової угоди, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем. Перш ніж прийняти відповідне рішення, суд перевіряє, чи не суперечать такі дії закону, або чи не порушуються тим самим права, свободи чи інтереси інших осіб (ст.ст. 174, 175 ЦПК).

Змагальність сторін. У ст. 10 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суть цього принципу полягає у тому, що судовий розгляд відбувається у формі змагання (спору) між сторонами, в основу якого покладено протилежність матеріально-правових інтересів. Сторони подають докази, а суд дає їм належну оцінку, і саме на сторони покладається відповідальність за повноту поданих доказів, що своєю чергою буде прямо впливати на повноту і правильність вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. У зв’язку з цим вони наділені досить великим обсягом процесуальних прав, які забезпечують їм рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Отже, принцип змагальності є невід’ємною складовою принципу рівності сторін. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК.

Безпосередність судового розгляду. Ст. 159 ЦПК встановлено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі, а саме: заслухати пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, показання свідків, висновки експертів, ознайомитися з письмовими доказами, оглянути речові докази. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку. Виконання даного припису є однією з гарантій незалежності суддів і має забезпечувати встановлення істини у справі. Однак цивільний процесуальний закон має деякі винятки щодо дії цього принципу, зокрема, коли докази збираються шляхом виконання судових доручень (ст. 132 ЦПК).

10. Гласність та відкритість судового розгляду. Конституцією України (п. 7 ч. 3 ст. 129) встановлено, що однією із засад здійснення судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. 

Оскільки розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито, то кожна особа має право бути не тільки присутньою під час розгляду справи, а й при проголошенні судового рішення, отримувати копії судового рішення тощо. Закритий судовий розгляд допускається у разі, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність.

Щодо дослідження під час розгляду справи особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції, то вони можуть бути оголошені у судовому засіданні тільки за згодою осіб, визначених ЦК України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

Згідно із ч. 8 ст. 6 ЦПК, учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов’язки, мають право на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду справи.

Щодо фіксування технічними засобами ходу судового засідання, то, згідно зі змінами, що відбулися у ЦПК у вересні 2005 р. розділ ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 2–1, відповідно до якого до 1 січня 2008 р. повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду. В усіх інших випадках хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Мова, якою здійснюється цивільне судочинство. Конституцією України (ст.10) встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. ЦПК (ст. 7) визначено, що цивільне судочинство здійснюється державною мовою. Судові документи також складаються державною мовою. Отже, професійні судді зобов’язані в достатній мірі володіти державною мовою (ч. 3 ст. 127 Конституції України). Що ж до осіб, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою, то, згідно із ч. 2 ст. 7 ЦПК, вони мають право робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача. У справах позовного провадження до осіб, які беруть участь у справі, належать сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб; у справах окремого та наказного провадження — заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. Отже, всі зазначені особи можуть скористатись своїм процесуальним правом і діяти в процесі через перекладача.

Відповідно до ст. 55 ЦПК, перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач допускається до справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі. Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту перекладачів, найманням ними житла, несе сторона, яка заявила клопотання про його виклик. Добові витрати (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсацію за втрачений заробіток чи відрив від звичайних умов перекладачам, оплачує сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.86 ЦПК).

11.Цивільні процесуальні правовідносини- врегульовані цивільним процесуальним правом відносини, що складаються між судом і кожним з учасників цивільного процесу у зв язку зі здійсненням правосуддя у цивільних справах, що становлять певну систему.

Виникають на сукупності юр. Фактів:действие, собітие.

Зміст цивільних процес. Правовідносин- сукупність прав і обов язків його учасників також процесуальні дії з їх реалізації.

Особливості:

1)процесуальні правовідносини складаються мж нервними учасниками, вони оформлюють співвідношення прав і обов язків на підставі влади і підпорядкування

2)завжди відносини між 2 учасниками

3)обов язковий суб’єкт-суд

4)виникають в правовій формі

Цив. Процес. Правоздатність, дієздатність

12.субєкти цивільних процесуальних правовідносин:

1)суд (обов’язково)

2)особи, які беруть участь у справі

3)інші учасники цивільного процесу

особи, які беруть участь у справі- суб’єкти які мають заінтересованість у предметі процесу.

інші учасники цивільного процесу-субєкти які надають суду та особам, які беруть участь у справі, організаційну, інформаційну та іншу допомогу.

13.суд є обов’язковим суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин, адже він своїм рішенням вирішує спір про право, здійснює захист порушеного чи оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу.

Суддя здійснює судочинство керуючись КУ і ЗУ, верховенством права.

Згудно ЗУ Про судоустрій і статус суддів» судді зобов’язані:1)своєчасно, справедливо та безпосередньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням основних засад судочинства 2)дотримуватися правил суддівської етики 3)виявляти повагу до учасників процесу 4)додержуватися присяги в суді 5)не розголошувати відомості, які є таємницею.

В суді 1 інстанції- одноособово.

В судах апеляційної інстанції-3 судді

У ВСУ колегіально

14.суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу у таких випадках:

1)якщо під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання

2)якщо він прямо чи побічно зантресований в результаті розгляду справи

3)якщо він є членом сімї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі

4)перелік обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді і є пдставою для його відводу не є вичерпним

5)суддя не може брати участі у розгляді справи також у випадку, коли було порушено порядок визначення судді для розгляду справи

15.особи, які беруть участь у справі- це суб’єкти які мають заінтересованість у предметі процесу. Всі особи, що беруть участь у справі, обєднанні в одну групу насамперед за наявністю у них юридичної заінтересованості в справі.

Інша група осіб, що беруть участь у справі(прокурор, державні органи), захищають у цивільному процесі не свої, а державні або суспільні інтереси або права й інтереси інших осіб.

Процесуальні права: кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена ЦПК. Кожен має право на участь у розгляді справи в будь-якій інстанції в порядку, передбаченому ЦПК

Особи, які беруть участь у розгляді цивільної справі, наділені правом на ознайомлення з її матеріалами.

Ст. 27: робити з матеріалів справи витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його нправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами