5. Базисні інститути національної економіки

Базисні інститути нац.. економіки: 1) економічні, політичні (в т.ч. правові), соціальні: держави, права, грошей, податків, власності, 2) спільні для всіх економік, проте конкретні форми їх прояву можуть видозмінюватися і впливати на форму різних моделей національної економіки. Грунтовний підхід до аналізу інститутів дає теорія інституційних матриць. Інституційна матриця - стійка, що історично склалась система базових суспільних інститутів, яка обумовила появу перших держав та визначила розвиток всіх інших. Розрізняють 2 ідеальних типи матриць: Інституційна Х-матриця: 1)політ. сфера-інститути унітарного держ. устрою: інститут диктатури, бюрократії, 2)ек. сфера- інститут директивного планування, 3)соціальна сфера- інститути комунітарної ідеології. Для інституційної У-матриці характерно: 1)політична сфера-інститути федеративного держ.устрою:інститут демократії, громадянське суспільство, 2)економічна сфера-інститути ринкової економіки:інститути власності, конкуренція,3)соц.сфера – інститути субсидіарної ідеології:домінування індивідуальних цінностей відносно колективних. Специфікою переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки в Україні було наступне: 1)формальні інститути були змінені у відносно короткі терміни, тоді як неформальні змінювались поступово, 2) функціонування економіки визначається державним устроєм. В Україні сформовано базисні інститути національної економіки: 1)інститут держави,2)координаційний інститут(система управління нац..економіки, 30інститут права, 4) в ек. сфері: інститут власності, грошей, податків, 5) в ідеологічній сфері- піддається корекції процес формування інституту громадянського суспільства.

Актуальна проблема сучасного інституційного середовища України є «інвентаризація» інститутів на предмет їх достатності та ефективності для функціонування нац..економіки. приклад:процес деколективізації в аграрній сфері.

До базисних ек інститутів відн: інст прив власн та її захисту, конкуренції та її забезпеч, контрактації. До баз політ ілеолог інстит відносять: громадянське сусп, демократія, свобода.

Трансплантація – це запозичення інститутів.

Проблеми імпорту інститутів:

- розбіжності поглядів щодо реальної ефективності інститутів

- Суперечності як виникають між новими інститутами та існуючим середовищем

- Наслідки впровадження інститутів різні для соціальних груп - високі трансформаційні витрати

- Не розроблена теорія та практика впровадження інститутів

Негативні наслідки від імпортування нових інститутів:

1.виграє країна експортер-парадокс передачі

2.імпорт «занадто» передових інститутів, які не приживаються(система аудит. контролю)

3. «позаплановий» імпорт неефективних інститутів(тіньові сфери)

4.ефект бумерангу для країни експортера при частковій чи повній втраті контролю.

6. Теорії суспільного добробуту

Однією з найважливіших проблем економічної теорії є досягнення суспільного добробуту. Класики вважали, що його досягнення відбуваються на основі зростання суспільного багатства, а основним показником суспільного добробуту є обсяг національного доходу на 1 особу.

Основою добробуту індивіда є блага,які він має можливість споживати:

1.Економічні і Неекономічні

2. матеріальні і немат.

3. індивідуальні, колективні і суспільні.

Економічний добробут – це реалізоване за певний проміжок часу споживання товарів і послуг.

Проте, зміна економічного добробуту не завжди призводить до відповідних коливань неекономічного добробуту.

Індивідуальний добробут – це певна величина егоїстичної насолоди, задоволення і навіть щастя, яке може бути точно виміряне індивідом.

«Оптимум за Паретто» - це стан за якого оптимальний перерозподіл ресурсів чи продуктів не може поліпшити становище 1 рац. суб’єкта не погіршивши тим самим становище іншого.

Добробут включає 2 основні критерії:

Ефективність – вибір, який максимізує користь споживача.

Соц. справедливість – мірі рівності життєвого становища людей, класів, соціальних груп, яка виражається в матеріальних і духовних благах, які надходять в повне розпорядження людей.