23. Сутність та роль ринкової інфраструктури у забезпеченні економічного зростання національної економіки України

Ринкова інфраструктура - сукупність елемен­тів, які забезпечують стабільний розвиток і функціонування ри­нкового механізму національної економіки. Вона включає: реальний (товарні біржі, торгівельні установи) та фі­нансово-кредитний сектор (фон­дові біржі, позабіржові торгівельно-інформаційні системи, банки, небанківські фінансові установи).

Важлива роль у забезпеченні функціонування інфраструктури ринку належить біржам. Відповідно до товарів, які є об'єктом купівлі-продажу, біржі можуть бути універсальні, товарні і товарно-сировинні, агропромислові, фондові і товарно-фондові

Фондова біржа - організований ринок на якому здійснюється процес купівлі-продажу цінних паперів за певними стандартами та умовами. Сучасний ринок цінних паперів характеризу­ється значним обсягом позабіржового обороту, його масштаби зумовлені високими фінансовими комісіями, вартістю послуг бі­ржі та іншими факторами.

Товарна біржа - організований ринок на якому здійснюється процес купівлі-продажу товарів за певними стандартами та умо­вами. На товарній біржі здійснюються два види товарообороту: реальний і ф'ючерсний. Важливе місце у діяль­ності товарних бірж посідають спекулятивні операції, учасники яких отримують прибуток від різниці цін на товари на різних біржах і в різний час.

Банк - фінансова установа, яка виконує комплекс визначених законодавством функцій з метою отримання прибутку.

Небанківські фінансові установи виникли для здійснення фі­нансово-кредитних функцій, які банківські установи не можуть виконати внаслідок наявності системи особливих ризиків. До небанківських фінансових установ відносять страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії, пенсійні фонди, ломбарди тощо.

Таким чином діяльність небанківських фінансових установ є необхід­ним елементом ринкової інфраструктури національної економі­ки.

Діяльність банківських та небанківських установ не е взаємовиключною, навпаки, їх діяльність характеризується гли­боким ступенем взаємопроникнення.

24. Фінансово-бюджетне регулювання національної економіки України

Фінансова та бюджетна системи

Фінанси в загальному їх трактуванні означають застосування різноманітних способів розподілу ВВП на централізовані та децентралізовані фонди грошових ресурсів. Через розподільчу й контрольну функції фінанси активно впливають на процес суспільного відтворення, опосередковуючи, по-перше, створення фондів нагромадження та споживання, і, по-друге, додержання пропорцій обігу натуральних і грошових ресурсів та їх раціональне використання.

Фінансова система кожної країни має свою специфіку. В Україні фінансову систему утворюють: державний і місцеві бюджети, або так званий консолідований бюджет; фінанси підприємств усіх форм власності; централізовані державні та інші фонди; фондовий ринок.

Основною ланкою фінансової системи і найважливішим комплексом засобів державного регулювання економіки є державні фінанси. Через державні фінанси перерозподіляється значна частка ВВП: в Японії та Росії — близько 1/3, у Франції та Нідерландах — приблизно 1/2, у Швеції — понад 2/3. В Україні через державний бюджет перерозподіляється близько 30% ВВП.

Правовою основою бюджетного регулювання в Україні є Конституція України, закон «Про бюджетну систему України» та інші нормативно-правові акти.

Інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з питань ефективного використання фінансових ресурсів є зведений баланс фінансових ресурсів держави. В Україні цей баланс входить до складу ДПЕСР України і його вміщено в розділі «Основні баланси національної економіки». Метою розробки балансу є визначення обсягів фінансових ресурсів держави на прогнозний період, можливостей їх використання для фінансування економічних і соціальних програм розвитку, а також встановлення оптимальних напрямів їх розподілу та використання. Зведений баланс фінансових ресурсів України складається щорічно (табл. 3.1).

У зведеному балансі фінансових ресурсів доходи та видатки бюджетів (перша стаття ресурсної та видаткової частин балансу) включають сумарні показники доходів і видатків державного та місцевих бюджетів. Ресурси підприємств і організацій складаються з прибутку (після сплати податку), амортизаційних та інших відрахувань (наприклад на шляхові роботи) державних підприємств установ та організацій. Доходи та витрати державних позабюджетних фондів включають сумарні показники доходів та витрат Фонду приватизації, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.