1. Етапи становлення національної економіки як науки

Вперше поняття національна економіка зустрічається у праці Ф. Ліста «Національна система політичної економії» (1841 р.), де надається перша цілісна теоретична концепція національної економіки. В післявоєнні 50-ті роки ХХ ст. при формуванні національної моделі об’єднання ринкових сил, державного регулювання та національ­них традицій, ця концепція отримує подальший розвиток в праці В. Ойкена «Основи національної економії».

Значущість національно-економічних досліджень значно зростає на­прикінці ХХ - початку ХХІ століття.

По-перше, в нових незалежних краї­нах відбувається активний пошук ефективних моделей національної еко­номіки та системи національної економічної безпеки.

По-друге, в умовах глобалізації загострюється проблема об’єднання загальносвітових тенден­цій і закономірностей розвитку з національними інтересами та цілями, від­повідного коригування економічної політики.

Національна економіка як самостійна наука є порівняно молодою, проте її передумови формуються протягом багатьох століть:

• процес накопичення загальних ідей та концепцій з основ функціону­вання та розвитку економіки країни;

• поєднання загальних законів і закономірностей економічного розвитку та національної специфіки економіки країни;

• врахування впливу неекономічних сфер (соціальної, політичної, екологічної, духовної) на еко­номічний розвиток країни.

Метою національної економіки як науки є вивчення законів і законо­мірностей функціонування й розвитку економіки країни у взаємодії з ін­шими країнами та виявлення ситуації, що склалась у соціально-економічному розвитку країни на основі використання показників, що об'єктивно відображають процес відтворення.

2. Національна економіка: сутність, ознаки, об’єкти та суб’єкти

Національна економіка як самостійна наука є порівняно молодою, про те її передумови формування протягом багатьох століть:

1. процес накопичення загальних ідей та концепцій з основ функціонування та розвитку економіки країни

2. поєднання загальних законів і закономірностей економічного розвитку та національної специфіки економіки країни

3. врахування впливу неекономічних сфер на економічний розвиток країни

Метою нац. ек. є вивчення законів і закономірностей функціонування і розвитку економіки країни у взаємодії з ін.. країнам та виявлення сит, що склалася у соціально – екон розвитку країни на основі використання пок – в, що об’єктивно відображають процес відтворення.

Серед альтернативних поглядів на сутність НЕ виділяють 3 найбільш ґрунтовних:

1.Класики ототожнювали НЕ з національним ринком

2.У марксизмі НЕ розглядається як система виробничих відносин з приводу виробництва, розподілу,обміну та споживання результатів діяльності людини

3.ордолібералісти НЕ розглядали як народне господарство країни.

В сучасному визначені змісту НЕ синтезують всі 3 підходи.

Історично НЕ формується з утворенням централізованих держав та витіснення натуральної форми виробництва товару.

Об’єктом НЕ як науки є економіка країни в цілому, а не тієї чи іншої національності,що має ознаки економічної системи (загальне) та власні особливості і принципи розвитку. .   У національній економіці діють три основні економічні суб'єкти: домогосподарства, фірми та держава. Ознаки НЕ: -єдина мета – сталий екон. розвиток сусп.; - ієрархічніст структури нац. – ї економіки (мікро - , мезо – та макроекономіка); - організаційно – функціональна залежність елементів системи; - наявність механізмів самозбереження і саморозвитку; - керованість, динамічність, відкритість , цілісність. Ф – ї нац. екон: пізнавальна, ідеологічна, методологічна, практична.