Тема 2.3. Податкова звітність

Ключові слова та поняття: податкова звітність, податок на прибуток, податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, фіксований с/г податок, податкова декларація, податкове зобов’язання, податковий кредит.

Перелік питань

2.3.1.Сутність податкової звітності.

2.3.2. Види податкової звітності та їх зміст.

Згідно системи оподаткування в Україні подання податкової звітності до державних податкових органів є важливою складовою взаємовідносин держави з суб'єктами підприємницької діяльності.

Податкова звітність — сукупність документів, що подаються платниками податків до органів державної податкової служби у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку (обов'язкового платежу).

Податкову звітність подають до податкових органів за під­сумками звітного періоду у встановлений законодавством строк. Терміни здійснення податкової звітності встановлю­ються по кожному податку окремо. Першим днем подання податкової звітності вважають день, що йде за днем закінчен­ня звітного податкового періоду. Граничні терміни подання податкової звітності можуть бути продовжені за пра­вилами і на підставах, передбачених податковим законодав­ством.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у т. ч. при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім платників податку на доходи фізичних осіб, — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

Одна з найважливіших форм звітності платників податків - декларація з податку на прибуток підприємства.

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три подаються виключно за рік. Додатки не подаються у випадку коли рядок декларації, що відповідає додатку, не заповнюється.

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства, зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника. В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств».

Декларація з податку на прибуток підприємства та додатки до неї подаються платником незалежно від того, чи виникло у звітному періоді в платника податкове зобов'язання чи ні.

У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції, то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється.

Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумко з початку звітного календарного року.

Фіксований сільськогосподарський податок (ФСП) - це податок, який сплачується виробниками сільськогосподарської продукції на умовах, визначених Законом, не змінюється протягом визначеного Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Платниками ФСП є : сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм; селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою, збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Об'єктом оподаткування фіксованим податком виступає площа сільськогосподарських угідь, яка знаходиться у власності або надана йому в користування, в тому числі на умовах оренди.

ФСП сплачується в рахунок таких податків і зборів: податку на прибуток підприємств; плати за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державног бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності та ін.

Суму фіксованого сільськогосподарського податку визначається на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених законом, і подають розрахунок в органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожен квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I та II кварталі – 10%; у III – 50%; у IV – 30%.

Ставка ФСП з 1 га сільськогосподарських угідь установлюється у відсотках до їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей, пасовищ – 0,15; для багаторічних насаджень – 0,09.

Належна до сплати сума фіксованого сільськогосподарського податку визначається платниками цього податку виходячи зі ставок податку, площі наявних сільськогосподарських угідь та їх грошової оцінки.

Розрахунок податку складається за формою, встановленою Порядком розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку та заповнення форми розрахунку, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 1999 р. № 230.

Податок на додану вартість – це податок на суму доданої вартості, що створена підприємством, платником податку, і одержана ним в результаті операцій з продажу товарів, робіт, послуг.

Подання податкової декларації з ПДВ в сільськогосподарських підприємствах як звітного документа щодо податку на додану вартість передбачено підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, і пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зареєстрований платник ПДВ подає до органу державної податкової служби за місцем свого знаходження у терміни, передбачені законом для відповідного податкового періоду, податкову декларацію незалежно від того, чи виникло в цьому періоді податкове зобов'язання чи ні. У сільському господарстві разом із загальноприйнятими правилами ведення податкового обліку та звітності щодо податку на додану вартість діють і специфічні правила відображення податкових зобов'язань щодо ПДВ, із застосуванням спеціальних видів (форм) податкової декларації та відкриттям спеціальних рахунків.

Подання декларації з ПДВ є прямим обов'язком суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. й сільськогосподарських товаровиробників (юридичних, фізичних осіб), зареєстрованих як платники ПДВ.

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, що є платником ПДВ, у встановлений строк до підрозділу державної податкової інспекції, що здійснює приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період, без наростаючого підсумку.

Встановлено дві форми декларації: повна та скорочена (додаток І1,І2). Вимоги до того, за якою із форм декларації з ПДВ (повною або скороченою) необхідно звітувати платникам податків, викладено в Порядку № 166.

Для виробників с/г продукції встановлено низку пільг зі сплати податків. Зокрема, Закон про ПДВ для с/г товаровиробників передбачає ряд спеціальних та пільгових режимів оподаткування.

Податок з власників транспортних засобів в Україні запроваджено згідно Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 06.12.2006 р., як джерело фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

Складання Розрахунку суми податку здійснюється на підставі ст.6 Закону про транспортний податок та Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують чи збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, до органу ДПС, затвердженого наказом ДПАУ від 17.09.01 р. № 373.

За 2011 рік у зв’язку з втратою з 01.01.2011 р. чинності Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів не сплачується.

 Підприємство подає до податкових органів податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи та фізичної особи — податкового агента.

Податковий розрахунок готується у двох примірниках. Один примірник подається до органу державної податкової служби, другий з підписом особи, відповідальної за приймання розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов'язковій реєстрації розрахунку в органі державної податкової служби, — повертається податковому агенту.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображаються як оподатковувані, так і неоподатковувані доходи, нараховані (виплачені) фізичним особам у звітному кварталі.