25.Аналіз уроку фізичної культури за окремими його компонентами.

Одним зі шляхів удосконалення якості проведення уроків фізичної культури є їх сис­тематична самооцінка й періодична оцінка з боку керівників школи, інспектора з фізичного виховання обласного (районного) управління освіти, учасників семінару методичного об'єднання учителів, батьків, шефів.

Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу уроку.

І. Організаційне забезпечення уроку

1. Прихід учнів до місця занять (самостійно, під керівництвом класного керівника, учителя фізичної культури і т. д.).

2. Своєчасність початку уроку.

3. Розподіл часу між частинами уроку й окремими видами вправ.

4. Розподіл учнів на групи, команди, відділення.

5. Визначення із числа учнів суддів, капітанів команд, груповодів, чергових і т. п.

6. Види шикувань і перешикувань (видимість учителя, зручність для виконання вправ, заходи попередження травматизму).

7. Способи виконання вправ (одночасний, почерговий, поточний, поперемінний, поз­мінний).

8. Методи організації діяльності учнів (фронтальний, груповий, індивідуальний, метод колового тренування).

9. Організація учнів, які звільнені від занять.

10. Вибір учителем місця для показу, контролю і спостереження за роботою учнів.

11. Завершення уроку, підсумки, домашнє завдання та його інструктаж.

II. Умови і характер діяльності учнів на уроці

1. Зовнішній вигляд учнів.

2. Дисципліна учнів на уроці в цілому і при виконанні окремих видів вправ.

3. Ставлення учнів до уроку в цілому, окремих видів вправ і вправ допоміжного харак­теру.

4. Ставлення учнів до вчителя, один до одного, до слабопідготовлених і порушників дисципліни.

5. Згуртованість учнівського колективу.

6. Ставлення учнів до місць занять, прибирання приладів, інвентарю.

7. Якість виконання обов'язків фізорга, старшого у відділенні судді й окремих завдань учителя.

8. Методи оцінки й стимулювання праці учнів-помічників.

9. Активність і самостійність учнів.

10. Рівень фізичної підготовленості учнів.

III. Умови і характер діяльності учителя на уроці

1. Уміння володіти класом, організовувати роботу учнів, підтримувати інтерес та увагу до занять в учнів, сприяти розвитку самостійності у їхніх діях.

2. Ставлення учителя до учнівського колективу, окремих учнів.

3. Уміння учителя перебудовувати хід уроку залежно від умов, що змінюються.

4. Мова вчителя, доступність викладеного та термінології.

5. Використання оцінки як засобу стимулювання учнів до оволодіння навчальним матеріалом.

6. Методи виховання на уроці (переконання, привчання, схвалення, засудження і т. ін).

7. Бадьорість і жвавість (млявість і повільність) у роботі вчителя.

8. Рухова підготовленість учителя, манера триматися перед класом.

9. Зовнішній вигляд учителя (спортивний костюм, взуття, зачіска і т.д.).

IV. Страхування, допомога і взаємодопомога на уроці

1. Частота застосування допомоги і страхування при виконанні вправ.

2. Мета застосування видів страхування і їх доцільність у кожному окремому випадку.

3. Своєчасність і правильність застосування видів страхування.

4. Роль і дії учителя в керівництві учнями, які надавали допомогу і страхували.

5. Надання учням інструкцій з техніки страхування і самострахування.

6. Види заохочення учнів, які здійснюють страхування товариша і їх роль у формуван­ні в учнів бажання самостійно надавати допомогу товаришам.

V. Формування стійкого інтересу в учнів до занять фізичними вправами

1. Планування і розвиток стійкого інтересу до занять, прийоми активізації уваги.

2. Методи і прийоми формування інтересу до виконання завдань на уроці.

3. Створення учителем необхідних умов для формування інтересу до роботи в учнів.

4. Мотивація творчого ставлення учнів до занять.

5. Створення умов на уроці для прояву активності й самостійності учнів.

VI. Дозування вправ і прийоми регулювання навантаження на уроці

1. Прийоми дозування фізичного навантаження.

2. Індивідуальний і диференційований підхід до учнів.

3. Погодженість дозування з педагогічними завданнями уроку.

4. Урахування учителем зовнішніх ознак учнівської втоми та його дії.

5. Прийоми стимулювання учнів до підтримання оптимальної рухової активності.

6. Час роботи на уроці біля граничних навантажень.

VII. Використання учителем словесних методів на уроці

1. Розповідь.

2. Опис.

3. Пояснення (супровідне пояснення).

4. Бесіда.

5. Розбір.

6. Словесні оцінки.

7. Інструкції та вказівки.

8. Команда.

9. Підрахунок тощо.

VIII. Використання учителем методів наочного сприйняття

1. Показ вправ: його позитивні й негативні сторони; своєчасність і тривалість.

2. Забезпечення попередньої підготовки учнів до спостереження.

3. Показ вправ учнем (учнями): з якою метою учитель вдався до цього прийому.

4. Застосування ілюстративних матеріалів на уроці (плакати, малюнки, кінофільми і т. ін.).

5. Використання учителем слухового, зорового і суглобно-м'язового орієнтування.

6. Взаємоузгодженість методів демонстрації.

7. Рухова підготовленість учителя, культура рухів.

IX. Використання учителем практичних методів навчання фізичних вправ

1. Метод розучування вправ у цілому.

2. Метод розучування вправ за частинами.

3. Метод підвідних вправ.

4. Ігровий метод.

5. Змагальний метод.