Завдання 1

Основні характеристики іонізуючих випромінювань.

Іонізуюче випромінювання — це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків.

Розрізняють:

• 1.1 Корпускулярне - потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях, або генеруються на прискорювачах - це α і β частки, нейтрони, протони та ін; . до фотонного випромінювання належить й ультрафіолетове випромінювання — найбільш короткохвильова частина спектра сонячного світла (довжина хвилі 400*10~9м) ;111

• 1.2 Фотонне - потік електромагнітних коливань, що поширюється у вакуумі з постійною швидкістю 300 000 км/с - це γ(гамма)-випромінювання і рентгенівське випромінювання.

Випромінювання характеризуються за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Іонізуюча спроможність випромінювання визначається питомою іонізацією, тобто числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Різноманітні види випромінювань мають різноманітну іонізуючу спроможність. Проникаюча спроможність випромінювань визначається розміром пробігу, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повного зникнення.

Щодо джерел іонізуючого випромінювання, то вони поділяються на природні та штучні, або антропогенні.

1.3 Класифікація засобів захисту.

За характером застосування розрізняють засоби колективного та індивідуального захисту працюючих (ГОСТ 12.4.011-87).

Засоби колективного захисту в залежності від призначення поділяють на класи (для захисту від випромінювань): засоби захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних випромінювань і випромінювань оптичних, квантових генераторів, від магнітних і електромагнітних полів.

Із засобів індивідуального захисту представляють інтерес ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання (типу масок), очей, обличчя, рук, голови, спеціальне взуття та одяг.

1.4 Ультрафіолетове випромінювання

Загальні відомості. Електромагнітне випромінювання в оптичній області, що примикає з боку коротких хвиль до видимого світла і має довжини хвиль в діапазоні 200 ... 400 нм, називають ультрафіолетовим випромінюванням (УФІ). Вплив його на людину оцінюють еритемних дією (почервоніння шкіри, що приводить через 48 год до її пігментації - засмазі). Потужність УФІ для біологічних цілей характеризується еритемних потоком, одиницею вимірювання якої є ер (ерітемная потік, відповідний випромінювання з довжиною хвилі 297 нм і потужністю 1 Вт). Еритемну освітленість (опромінення) виражають у ер / м 2, а еритемну дозу (експозицію) - в ер-год / м 2.

1.5 Заходи захисту

До засобів колективного захисту від УФІ відносяться різні пристрої (огороджувальні, вентиляційні, автоматичного контролю і сигналізації, дистанційного управління), а також знаки безпеки.

Захист від УФІ здійснюють різними екранами: фізичними (у вигляді різних предметів, що поглинають, розсіюють або відображають промені) і хімічними (хімічні речовини і покривні креми, що містять інгредієнти, що поглинають УФІ). Для захисту використовують виготовлену з тканин (попліну та ін) спеціальний одяг, а також окуляри із захисними стеклами. Повний захист від УФІ усіх хвиль забезпечує флінтглас (скло, що містить окис свинцю) товщиною 2 мм. При влаштуванні приміщень враховують, що відображає здатність різних оздоблювальних матеріалів для УФІ і видимого світла різна. Фарби на олійній основі, оксиди титану та цинку погано відображають УФІ, а крейдяна побілка, полірований алюміній - добре.

Таблиця

Допустима тривалість дії на людину теплової радіації

Теплове випромінювання, Вт/м2

Тривалість дії, з

280-560 (слабка)

560-1050 (помірна)

1050-1600 (середня)

1600-2100 (значна)

2100-2800 (висока)

2800-3500 (сильна)

Понад 3500 (дуже сильна)

Невизначено тривалий час

180-300

40-60

20-30

12-24

8-12

2-5

Група А - випромінювання з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 мкм, В - від 1,4 до 3,0 мкм і С - понад 3,0 мкм. Інфрачервоне випромінювання групи А більше проникає через шкіру і позначається як короткохвильове інфрачервоне випромінювання, а групи В і С - як довгохвильові. Довгохвильове інфрачервоне випромінювання більше поглинається в епідермісі, а видимі й ближчі інфрачервоні випромінювання в основному поглинаються кров'ю в пластах дерми і підшкірної жирової клітковини.

Пропуск, поглинання і розсіяння променистої енергії залежать як від довжини хвилі, так і від тканин організму. Вплив інфрачервоних випромінювань при поглинанні їх у різних пластах шкіри приводить до нагрівання її, що обумовлює переповнення кровоносних судин кров'ю і посилення обміну речовин.

Іонізуюче випромінювання.

Біологічний вплив іонізуючого випромінювання проявляється у вигляді первинних фізико-хімічних процесів, що виникають в молекулах живих клітин та прилеглої до них субстрату, і як порушення функцій цілого організму як наслідку первинних процесів.

У результаті опромінення в живій тканині, як і в будь-якому середовищі, поглинається енергія, виникають збудження, іонізація атомів речовини, що опромінюється. Оскільки у людини і ссавців основну частину маси тіла становить вода (75%), первинні процеси багато в чому визначаються поглинанням випромінювання водою клітин, іонізацією молекул води з утворенням високоактивних в хімічному відношенні вільних радикалів типу ОН або Н і наступними ланцюговими каталітичними реакціями (в основному окисленням цими радикалами молекул білка). Це і є непряме (непряме) дія випромінювання через продукти радіолізу води.

Прямий вплив іонізуючого випромінювання може викликати розщеплення молекул білка, розрив найменш міцних зв'язків, відрив радикалів і інші процеси.

Пряма іонізація і безпосередня передача енергії тканинам тіла не пояснюють ушкоджуючої дії випромінювання. Так, при абсолютно смертельній дозі, що дорівнює 6 Гр на все тіло, в 1 см 3 тканини утворюються жовтня 1915 іонів, що становить одну іонізаційну молекулу води з 10 млн. молекул. Надалі під дією первинних процесів в клітинах виникають функціональні зміни, що підкоряються вже біологічним законам життя клітин. Найбільш важливі зміни в клітинах: пошкодження механізму мітозу (розподілу) і хромосомного апарату опроміненої клітини; блокування процесів оновлення і диференціювання клітин; блокування процесів проліферації і подальшої фізіологічної регенерації тканин.

Медична практика показує, що опромінення організму людини в цілому і окремих органів призводить до різного рівня ураження. Тому для забезпечення безпеки людей вводиться поняття критичний орган - частина тіла, тканина, орган, при опроміненні із завданням найбільшої шкоди людині.

Усі наслідки, які обумовлюються опроміненням організму, класифікуються за такими групами:

- Соматичні ефекти - ступінь ураження і тяжкість зростає в міру збільшення дози опромінення;

- Стохастичні ефекти - ефекти ймовірності виникнення пухлин органів, тканин, злоякісних змін кровотворних клітин (поріг по цим ефектам відсутній);

- Генетичні ефекти - вроджені каліцтва в результаті мутацій і інших порушень, пов'язаних зі спадковістю (порогу опромінення не мають і можливі при дії малих доз).

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання

Кожна людина, яка проживає або тимчасово перебуває на

території України, має право на захист від впливу іонізуючого

випромінювання. Це право забезпечується здійсненням комплексу

заходів щодо запобігання впливу іонізуючого випромінювання на

організм людини вище встановлених дозових меж опромінення,

компенсацією за перевищення встановлених дозових меж опромінення

та відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок впливу іонізуючого

випромінювання.

Громадяни України та їх об'єднання мають право на отримання

інформації щодо рівнів опромінення людини та заходів захисту від

впливу іонізуючого випромінювання в місцях їх проживання чи роботи

від відповідних органів виконавчої влади, до відання яких належать

функції захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання

згідно з законодавством України.

Стаття 12. Регіональна програма захисту людини від впливу

іонізуючого випромінювання

Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючого

випромінювання розробляється згідно з щорічною оцінкою стану

захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання на

відповідній території і повинна включати такі заходи:

пошук і виявлення джерел та шляхів, що спричиняють вплив

іонізуючого випромінювання на людину;

реалізація заходів щодо знешкодження джерел і шляхів, що

спричиняють вплив іонізуючого випромінювання на людину, та (або)

захисту від цього впливу людини;

впровадження пунктів радіаційного контролю продуктів

харчування на ринках і в інших місцях їх масової реалізації;

організація постів індивідуальних дозиметричних вимірювань

згідно з нормативами, визначеними відповідними центральними

органами виконавчої влади;

надання населенню безоплатних консультацій з питань захисту

від впливу іонізуючого випромінювання, радіаційного контролю,

дезактивації предметів побуту;

прокат, ремонт, атестація та обслуговування побутових

приладів радіаційного контролю;

створення умов для проведення дозиметричних обстежень,

радіометричних та дезактиваційних робіт на замовлення населення.