2.9.2 Рідкісні та зникаючі види тварин та планування їх збереження.

Частина представників тваринного світу є рідкісною і ендемічною, тому ці тварини занесені до "Червоної книги України"(1994):

Комахи - Insecta Ряд Бабки - Odonata Родина Кордулегастериди - Cordulegasteridae Кордулегастер кільчастий - Cordulegaster annulatus (Latreille)

Ряд Веснянки - Plekoptera Родина Перл іди - Perlidáe Веснянка велика - Perla maxima Skopoli

Ряд Твердокрилі або жуки - Coleóptera Родина рогачі - Lucanidae Жук - олень (рогач звичайний) - Lucanus cervus (Linnaeus)

- Родина Вусачі - Cerämbycidae Розалія альпійська (вусач альпійський) - Rosalia alpina (Linnaeus)

Ряд скорпіонові мухи - Mekoptera Родина Льодовичники - Boreidae Льодовичник звичайний - Boreus westwoodi (Hagen)

Ряд лускокрилі - Lepidoptera Родина Парусники - Papilionidae Махаон - Раріїіо machaon (Linnaeus)

Родина Німфаліди — Nymphalidae Райдужниця велика - Apatura iris (Linnaeus)

Родина Сатири - Satyridae Чорнушка манто (сатир манто) - Erebia manto (Denis et Schifermiiler)

Родина Ведмедтці - Arctiidae Ведмедиця-господиня - Callimorpha dominula (Linnaeus)

Родина Совки - Noctuidae Евхальцїя різнобарвна — Euchalcia variabilis (Piller)

Совка сокиркова — Peripheries delphinii (Linnaeus)

Стрічкарка голуба - Саіосаіа fraxini (Linnaeus) Стрічка орденська малинова - Catocala sponsa (Linnaeus) Риби - Pisces Ряд Лососеподібні - Salmoniformes . Лосось дунайський - Huchó hue ho hucho L.

Земноводні - Amphibia Ряд Хвостаті - Cáudata Тритон карпатський — Triturus montandoni (Boulenger) Тритон гірський — Triturus al pes tris (Laurénti) " Саламандра плямиста - Salamandra salamandra L.

Плазуни - Reptilia Ряд Лускаті - Squamata Мідянка - Coronelía austriaca "Laurénti Птахи - Aves Ряд Лелекоподібні - Ciconiformes Лелека чорний - Ciconia nigra L.

Ряд Соколоподібні - Falconiformes Підорлик малий - Aquila pomarina C.L.Brehm Беркут - Aquila chrysaetos L. Лунь польовий - Circus cyaneus L. - Сапсан - Falco peregrinus Tunstall

Ряд Куроподібні - Galliformes Глушець - Tetrao urogallus L.

Ряд Совоподібні - Strigiformes Пугач - Bubo bubo L. Сич волохатий - Aegolius funereus L. Сичик-горобець - Glaucidium passerinum L. Сова довгохвоста- Sfn'x uralensis Pallas Сипуха - Tyto alba (Scopolli)

Ряд Горобцеподібні - Passeriformes Тинівка альпійська — Prunella collaris Scopoli Скаляр строкатий - Montícola saxatilis (L.) Золотомушка червоночуба - Regulas. ІдпІсарШиі Temminck Ссавці - Mammalia Ряд Землерийкові - Soricidae Бурозубка альпійська - Sorex alpinus Schinz Кутора мала - Neomys anomal us Cabrera

Ряд Рукокрилі - Chiroptera Підковоніс малий - Rhinolophus hipposicleros (Bechstein)

Ряд Гризуни — Rodentia Нориця мала водяна (повх) - Arvícola schorman (Shaw) Нориця снігова - Chionomys nivalis (Martins)

Ряд Хижі — Carnivora Горностай — Mustela вгтіпва L. Норка європейська - Mustela lutreola L. Борсук — Meies mêles (L.) Видра - Lutra lutra (L.) Кіт лісовий — Felis silvestris Schreber Рись — Felis lynx L.

2.10 Ландшафтне різноманіття.

З великої різноманітності ландшафтів Карпат в межах парку можна виділити такі основні типи: тип передгірних широколистяних лучно-орних ландшафтів помірно-теплого вологого клімату з дерново-підзолистими оглеєними фунтами; тил гірсько-лісових ландшафтів помірного і помірно-' вологого клімату і бурих грунтів та тип високогірно-лучних чагарникових ландшафтів холодного надмірно-вологого клімату і гірсько-лучних грунтів.

Перший тип ландшафту займає невелику частину території парку буквально декілька десятків гектарів, але його срормування здійснюється вже під/постійним впливом Карпат. Широтно-зональні процеси порушуються : висотно-зональними змінами. Сума опадів тут складає 700-800 мм, сума активних температур — 2500-2200°, переважають ерозійні процеси — густота ерозійного розчленування - 2,5 км/км2, глибина врізу річкових долин .200-300 метрів. Літо неспекотне - 17-18°С, - і дощове. Періоди загальної і активної вегетації коротші порівняно з рівнинами Прикарпаття на 3-7 днів: . Водний баланс додатній;

Ландшафти другого типу утворюють найбільшу зону, яка підіймається до 1400-1550 м. Тут переважає висотно-зональний закон формування . ландшафтів. Помірна кількість тепла (сума активних температур від 2000 до 1Ö0Ö°C) і постійний надлишок вологи (800-1300 мм) сприяють широкому поширенню деревної рослинності - широколистяних і хвойних порід та -буроземного процесу ґрунтоутворення.

Гірсько-лісові ландшафти надзвичайно різноманітні, їх можна згрупувати в три підтипи - підзони.

Підтип низькогірних широколисто-лісових ландшафтів помірного, надмірно-вологого клімату, переважання бучин і деревно-буроземних грунтів.

Ландшафти цього підтипу зустрічаються найчастіше, вони повністю займають синклінальні низькогір'я Верховинсько-Вододільних Карпат. Поверхня низькогір'я дістає ще досить сонячного тепла. Рослинність спокійно вегетує протягом 160 днів. Опадів буває 800-1000 мм на рік. Зими довші, ніж на передгір'ях, і холодніші. Загальний фон утворюють досить родючі дерново-буроземні опідзолені фунти. Але орних земель менше - від 10 до ЗО %. Лісом укриті не більше 47 % усієї площі. На місці вирубок - барвистий килим соковитих, яскраво розфарбованих вторинних суходільних луків - це карпатські царинки.

Підтип середньогірних широколисто-лісових ландшафтів прохолодного помірно-вологого клімату, ялиново-смерекових насаджень бурих грунтів.

Середній ярус гір на висотах 900-1250 м займає значні площі Горган і Чорногори. Тут кількість сонячного тепла (сума активних температур 1600— 1000°С), тому період загальної вегетації триває всього 135 діб, активної — 85. Дію на цих висотах коротке, прохолодне (середня температура +13°С) і вологе. Лісом укрито від 54 до 67 % території підзони. На вирубках по узліссях і лісових галявинах розвиваються післялісові суходільні різнотравно-злакові луки. Формуються своєрідні, слабкодиференційовані бурі лісові грунти. Буроземи, як правило, неокультурені, орних земель мало.

Підтип середньогірних хвойно-лісових ландшафтів помірно-холодного надмірно-вологого клімату, ялинових насаджень і підзолисто-буроземних грунтів.

Верхній "поверх" лісової зони з висотами 1250-1550 м у парку є лише у найвищих масивах Горган. Тут тепла мало, сума активних температур'1000-600СС, а період загальної вегетації скорочується до 120 днів, активної - до 60. Середня температура липня близько 20°С. Багато опадів - 1200-1500 мм на рік. Зустрічаються сліди льодовикової ерозійно-акумуля і ивної діяльності.

Кліматичні умови спрятливі для розвитку хвойних порід. Переважають

костричники, проте в їх травостої вже зустрічаються субальпійські види.

Багато бруснично-чорничних пустищних заростей. Серед ялинових лісів є

невеличкі сфагнові болота. Поряд з буроземами зустрічаються підзолисто-

буроземні грунти, бо під хвойними деревами підсилюється підзолотворчий

процес.

Основою третього типу ландшафту є субальпійські і альпійські луки, які на території парку мають обмежене поширення. Вони існують лише на вершинах окремих масивів, які підіймаються вище 1550-1600 метрів н.р.м. Утворюють не суцільну зону, а ряд ізольованих, розірваних островів (Чорногора, Хом'як, Синяк).

Ландшафти формуються в умовах холодного, надмірно вологого клімату. Вершини дістають дуже мало терла, сума активних температур нижча 600°С. Середньорічна температура повітря близька нулю. =Рослинність може вегетувати лише протягом 90 діб, а середня температура липня 6-9°С. Зима тривала, до шести місяців - з листопада до кінця квітня.

Рельєф високогір'я більш зрілий, представлений двома різновіковими типами. Переважають великі хвилясті поверхні з одинокими стогоподібними вершинами. Це давні поверхні вирівнювання ранньонеогенового віку. Схили північні і північно-східні круті, скелясті, густо роз'їдені крісловинами цирків і карів, розчленовані широкими трогами. Це плейстоценовий давньольодовиковий рельєф.

Деревній рослинності не вистачає тепла, вона змінюється субальпійським і альпійським криволіссям, чагарниками і луками, великі площі затягнуті моховим та лишайниковим покривами. Під агарниково-лучною рослинністю в умовах холодного клімату І постійного зволоження розвивається дерновий, болотний і, в меншій мірі, підзолистий процеси ґрунтоутворення. Високогірні луки людина давно використовує як вигідні пасовища. І поблизу верхньої межі сформувались своєрідні антропогенові різновидності ландшафтів - карпатські полонини. Високогірні ландшафти найвищих масивів чітко поділяються на піщатили-

підзони: підтип субальпійських лучно-чагарникових ландшафтів менш холодного клімату, торфовисто-підзолистих фунтів і рідколісся в добре захищених долинах та підтип альпійських чагарниково-лучних ландшафт більш холодного клімату, торфово-лучних грунтів і літніх снігозик» у давніх льодовикових карах.