2.1Тектоніка

Для території КНПП, як і для Карпат в цілому, характерна складчасто-покривна тектоніка з широким розвитком таких складових елементів як скиби, луски, складки тощо.

З урахуванням особливостей геологічного розвитку та певних відмінностей структурного стилю в межах його території виділяються 2 регіональні одиниці.

Чорногірська зона – це покрив, що складається з двох підзон – Скупівської та Говерлянської. Перша з них є похилолежача скиба (монокліналь з нахилом нижньої площини на південний захід під кутом 30-400).

Для Говерлянської підзони в межах площі поширення відносно малопотужних і, переважно глинистих відкладів вздовж підніжжя північного схилу Чорногори характерна типова дрібнолускувата будова.

Стиль тектоніки Скибової зони – крайньої на півночі структурно-фаціальної одиниці Східних Карпат – визначається, перш за все, наявністю в ній регіональних структурних одиниць типу скиб. У перетині по Пруту від Яблуницького перевалу їх чотири.

2.2 Геологічна будова

Карпатський НПП знаходиться в межах українського сегменту Східних Карпат і перетинає з півдня на північ ряд їх структурно-фаціальних зон, зокрема, Чорногірську та Скибову.

Геологічна будова його території, як і всього регіону, досить складна і своєрідна. Вона визначається інтенсивним розвитком численних

розривних порушень типу насувів, по яких різні за рангом тектонічні одиниці (зони, підзони, скиби, луски) значно насунуті одна на другу в північно-східному напрямі.

Всі вони складені флішовою формацією – потужним комплексом теригенно-осадових порід (переважно пісковиків, алевролітів і аргілітів) з характерним закономірно ритмічним чергуванням їх між собою. Ця ритмічність зумовлена специфічними палеогеографічними умовами осадонагромадження в геосинклінальному морському басейні протягом крейдового і палеогенового етапів його геологічної історії.

Стратиграфічний діапазон флішового комплексу території КНПП охоплює крейду, палеоген та неоген.

Крейда. Найдавнішими відкладами, які відслонюються в межах КНПП, є нижньокрейдові. Це апт-альбський темно-сірий фліш шипотської світи, поширення якої обмежено Говерлянською підзоною Чорногірської зони. Верхня крейда Скибової зони представлена тільки стрийською світою, що має характер нерівномірноритмічного глинисто-пісковикового флішу, в якому чергуються дрібно- і середньозернисті голубувато-сірі вапнисті пісковики, алевроліти, аргіліти та, зрідка, фукоїдні мергелі.

Палеоген. На відміну від крейди палеоген характеризується ще більшою літолого-фаціальною мінливістю. У Говерлянській підзоні Чорногірської зони він відсутній, а в Скупівській підзоні представлений гнилецькою, топільчанською та пробійненською світами. Палеоген Скибової зони повніший, бо охоплює і олігоценові відклади. Розріз еоцену починається тонкоритмічним зеленкувато-сірим флішом манявської світи.

Верхи нижнього і середній еоцен представляє вигодська світа сірих масивних і товстоверствуватих різнозернистих пісковиків з лінзами гравелінів, конгломератів і проверстками зеленкуватих аргілітів. Розріз еоцену завершує тонкоритмічний зеленкувато-сірий фліш бистрицької світи з горизонтом стокатих порід у підошві.

За повнотою розрізу й за характером літофацій олігоцен Скибової зони неоднаковий. На південь від Делятина він починається нерозчленованою менілітовою товщею, а вище поширені чорні сланцюваті аргіліти, алевроліти, пісковики. Вище залягає верецька світа з нерівномірним чергуванням чорних і сірих аргілітів, алевролітів і пісковиків.

Завершують олігоценовий розріз тонко- і середньоритмічні відклади кросненської світи.

Неоген. Відклади цього віку дуже поширені в Передкарпатському прогині на суміжній з парком території. Вони представлені нижньоміоценовим розрізом моласової формації, яка охоплює тут воротищенську та стебницьку світи.

Крім описаних вище товщ, у межах парку поширені різні генетичні типи четвертинних відкладів.