2.11 Моніторинг довкілля.

Державна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Моніторинг прийнято поділяти на базовий (загальнобіосферний), регіональний та імпактний(локальний).

Одним з шляхів вивчення стану навколишнього природного середовища та розв'язання загальних екологічних проблем є створення та функціонування системи моніторингу довкілля.

Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріорітетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

Наукові дослідження та спостереження на території парку проводяться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розроблення наукових засад охорони, відтворення й використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів. Парк співпрацює з національними парками Італії, Польщі, Франції, Німеччини та ін.

На наукових засадах розробляється нове функціональне зонування національного парку. В заповідну зону мають увійти найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово ростуть ендемічні та реліктові види й фітоценози, знаходяться верхів’я витоків усіх приток Прута і Чорного Черемоша, а також інші унікальні ділянки, які відіграють стабілізуючу гідрологічну роль.

2.12 Наукові дослідження

Основні напрями наукових досліджень Карпатського НПП визначаються у наукових програмах, темах і окремих планах науково-дослідних робіт, що затверджуються в установленому порядку.

Відповідно до покладених на парк завдань відділ проводить дослідження за напрямами:

– інвентаризація флори, фауни, а також усіх природних комплексів і окремих природних об'єктів на його території;

– виявлення природних комплексів, що найбільш характерні для парку, визначення еталонних геосистем і вишукування їх аналогів на прилеглих територіях з метою організації спільних досліджень;

– вивчення міжсистемних зв'язків, структури і закономірностей функціонування природних комплексів, діяльності окремих видів і груп організмів, впливу на них факторів навколишнього природного середовища;

– комплексні наукові дослідження з питань збереження унікальної та типової флори і фауни парку.

Науковий відділ організовує та здійснює свою діяльність під безпосереднім керівництвом заступника директора з наукової роботи. В процесі роботи співпрацює з усіма відділами парку. Відділ належить до основних відділів парку і поділяється на чотири лабораторії – географічних досліджень, вимірювальної аналітичного контролю та моніторингу, лісівничо-ботанічної тазоологічної, які структурно сформовані у 2003 році.

Інвентаризація біологічного різноманіття є перманентним завданням Карпатського Національного Природного Парку

Основною формою узагальнення результатів наукових досліджень та спостережень за станом і змінами природних комплексів на території парку є Літопис природи.

Матеріали Літопису природи використовуються для оцінки стану навколишнього природного середовища в регіоні, розробки заходів щодо його охорони, ефективного використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки тощо.

Наукові підрозділи, ведуть первинний облік кадастрових відомостей на території Парку.

Наукові дослідження на території парку можуть здійснюватись іншими науково-дослідними установами та організаціями на основі єдиних програм і планів науково-дослідних робіт чи спеціальних угод між цими установами та організаціями і адміністрацією парку.

Координацію наукових досліджень на території парку здійснює Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака разом з Міністерством екології та природних ресурсів України.