72. Бюджетне фінансування: поняття і принципи.

 Бюджетне фінансування - це безповоротний і безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Принципи бюджетного фінансування:

1) Кожне бюджетне підприємство, організація або установа отримує асигнування лише з одного бюджету. Винятком є ​​фінансування незапланованих заходів, пов'язаних зі стихійним лихом, епідеміями, ліквідацією втрат від катастроф.

2) Фінансування бюджетних установ на основі встановлених економічно і науково обгрунтованих нормативів, що встановлюються для кожної сфери діяльності держави.

3) Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, які отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється в залежності від значимості та підпорядкування. Так, з державного бюджету отримують фінансування національні установи, підприємства, організації та установи, підпорядковані міністерствам, державним комітетам і відомствам.

4) Згідно з Бюджетним кодексом України розмежування видів видатків між бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її безпосередньо до споживача.

З бюджетів сіл, селищ, міст здійснюються видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг і які розташовані найближче до споживачів.

З бюджетів міст республіканського і обласного значення, а також районних бюджетів здійснюються видатки на фінансування установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг, гарантованих для всіх громадян України. Видатки на фінансування установ та заходів, що забезпечують соціальні послуги окремих категорій громадян, або фінансування регіональних програм здійснюються з республіканського та обласних бюджетів. Через бюджети міст Києва та Севастополя фінансуються усі три види передбачених груп видатків.

73. Поняття і порядок кошторисно-бюджетного фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування - це метод безпово ¬ ротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання ¬ ня установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюдже ¬ ту, на основі фінансових планів - кошторисів витрат.

За цим методом фінансується майже вся невиробнича сфе ¬ ра суспільства, базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях - у державному бюд ¬ жеті, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюд ¬ жетах. Кошторисно - бюджети е фінансування здійснюється на основі загальних принципів бюджетного фінансування. Порядок кошторисно-бюджетного фінансування

Асигнування, передбачені кошторисами, надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядниками бюджет ¬ них коштів, згідно бюджеті. Код.Украіни, виступають керівники установ, підприємств та організацій, яким надається право розпоряджатися по ¬ затвердженими для них бюджетними асигнуваннями. Самою ¬ ша відповідальність за ефективне та цільове використання коштів покладається на головних розпорядників бюджетних коштів, які розподіляють і надають кошти розпорядникам нижчих ступенів.

Після отримання коштів з бюджету на рахунки підприємств головні розпорядники в установленому порядку перерахування ¬ вують кошти на поточні рахунки підвідомчих підприємств, організацій та установ (тобто на рахунки розпорядників нижчого ступеня).

Фінансування з бюджетів міст районного підпорядкувань ¬ ня, сільських та селищних бюджетів здійснюється відповід ¬ ними виконавчими комітетами (інспекції?) Органів місцевого са ¬ лення. Таким чином, у фінансуванні витрат з бюджету беруть участь усі ланки бюджетної системи України.

Кожне окреме бюджетне підприємство, організація або уста ¬ нова отримує асигнування лише з одного бюджету. Розподіл установ на ті, що фінансуються з державного бюджету, і ті, які отримують асигнування з місцевих бюджетів, здійснюється ¬ ся в залежності від їх значимості та підпорядкування.

Усі витрати бюджетних установ, які фінансуються в кош ¬ торісно-бюджетному порядку, поділяються на дві частини: капіталовкладення (видатки розвитку) та поточні видатки. Поточні витрати, в свою чергу, поділяються на адміністративні ¬ тивно-господарські та операційні.

Адміністративно-господарські витрати - витрати на удер ¬ ня апарату управління, господарського та обслуговую ¬ чого персоналу, відрядні, придбання інвентарю тощо. Операційні витрати - витрати, пов'язані з характером діяльності установи: учб74. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від

них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

а) пенсійне страхування;

б) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

в) медичне страхування;

г) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

д) страхування на випадок безробіття;

е) інші види страхування, передбачені законами України.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється на принципах:

а) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування;

 Б) обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності ;ові видатки, фонд заробітної плати викладачів, на харчування тощо.

74. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від

них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

а) пенсійне страхування;

б) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

в) медичне страхування;

г) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

д) страхування на випадок безробіття;

е) інші види страхування, передбачені законами України.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється на принципах:

а) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування;

 Б) обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян - суб'єктів підприємницької діяльності ;

В) надання права отримання виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;

  Г) обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених законами з окремих видів загальнообов'язкового соціального страхування;

  Д) солідарності та субсидування;

е) державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

  Е) забезпечення рівня життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування;

   Ж) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

 С) паритетності представників усіх суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

(Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття); Закон України «Про зайнятість населення», «про загальнообов'язкового. Держ. Пенс. Страх », указ ПУ« про ПФУ »)