9.Поняття, предмет і метод фінансового права.

Фінансове право є галуззю публічного права, оскільки предмет фінансового права обмежений сферою публічних фінансів, і при здійсненні фінансово-правового регулювання стоїть завдання задоволення перш публічного інтересу.

Специфіка відносин, що регулюються нормами фінансового права, полягає в тому, що вони складаються в особливій сфері життєдіяльності суспільства - фінансовій діяльності.

Як будь-яка інша галузь права фінансове право характеризується специфічним предметом і методом правового регулювання.

Предметом фінансового права є суспільні відносини, які виникають, змінюються і припиняються в області формування, розподілу і використання фондів грошових коштів держави та місцевого самоврядування і врегульовані фінансово-правовими нормами.

Фінансові відносини, є предметом фінансового права, мають місце при формуванні, розподілі та використанні державного та місцевих бюджетів, спеціальних цільових фондів; у сфері оподаткування, державного і муніципального кредиту, бюджетного фінансування, фінансового контролю, обов'язкового державного страхування, грошового обігу, розрахунків, банківського регулювання та нагляду, валютного регулювання.

Методом правового регулювання фінансового права є система юридичних прийомів (способів), за допомогою яких здійснюється регулювання фінансових правовідносин, юридичний вплив на учасників останніх.

Основним методом фінансово-правового регулювання є метод владних приписів (імперативний), який полягає в державно-владних вказівках одному учаснику фінансових відносин з боку іншого. Цей останній виступає від імені держави або місцевого самоврядування і наділений у зв'язку з цим відповідними повноваженнями. Для державно-владних приписів у сфері фінансової діяльності характерні такі риси, як категоричність та відсутність оперативної самостійності. У нормах фінансового права жорстко закріплюються вимоги органу державно! влади або органу місцевого самоврядування у сфері фінансової діяльності.

Крім методу владних приписів, фінансово-правовому регулюванню властиві і інші методи: узгодження, рекомендації, координації і т.п. Найчастіше ці методи застосовуються не як самостійні, а в тому чи іншому поєднанні з основним методом фінансово-правового регулювання - методом владних приписів.

Отже, фінансове право-це самостійна галузь права, яка є системою норм прав, регулюють суспільні відносини в процесі формування, розподілу і використання централізованих децентралізованих фондів грошових коштів держави та місцевого самоврядування, необхідних для реалізації їх завдань і функцій та задоволення публічного інтересу.

10.Місце фінансового права в національній системі права.

Фінансове право як складова частина системи права України пов'язане з усіма галузями права, однак з окремими з них цей зв'язок є найбільш тісним.

До таких галузей права відноситься перш конституційне право. Хоча предмет правового регулювання конституційного та фінансового права є різний, все ж фінансове право розвивається на базі норм конституційного права, конкретизуючи конституційно-правові положення щодо регулювання фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування. Адже норми конституційного права виражають і закріплюють основи державного і суспільного ладу, форму державного правління, державно-територіальний устрій, організацію, принципи та функції органів державної влади та місцевого самоврядування, основні права та обов'язки громадян і т.п.. Що, в свою чергу, здійснює безпосередній вплив на конкретні форми фінансової діяльності держави та місцевого самоврядування.

Також тісно пов'язане фінансове право з адміністративним правом. Норми адміністративного права регулюють суспільні відносини управлінського характеру, що мають місце насамперед у сфері державного управління. Щодо фінансових правовідносин, то вони управлінськими відносинами, оскільки діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування пов'язана з управлінням у галузі формування, розподілу і використання фондів грошових коштів держави та місцевого самоврядування. Також для регулювання як адміністративно-правових відносин, так і фінансово-правових відносин використовується властивий публічному праву Імперативний метод правового регулювання. Крім того, охоронна функція фінансового права як галузі права реалізується і через інститут адміністративно-правової відповідальності. Доцільно відзначити, що витоки фінансового права містяться саме в адміністративному праві. В кінці ж XIX ст. фінансове законодавство виділилося з адміністративного права в самостійну галузь права, яка доповнювала інші галузі публічного права, зокрема конституційне право, звідки вона вилучила частину (бюджетне право), й адміністративне право, з яким також була тісно пов'язана (місцеві фінанси, фінансова юрисдикція, організація управління фінансами).

Фінансове право пов'язане і з цивільним правом. Адже фінансові відносини є майновими відносинами, оскільки їх безпосереднім об'єктом є централізовані і децентралізовані фонди коштів. Цивільне право також регулює майнові відносини, проте між юридично рівними суб'єктами з допомогою диспозитивного методу правового регулювання. Не зважаючи на різний метод і предмет правового регулювання зазначених галузей, є такі сфери фінансової діяльності, упорядковуються одночасно як нормами фінансового, так і нормами цивільного права (наприклад, кредитні відносини, відносини у сфері страхування, грошового обігу, розрахунків і т.п.).

Простежується зав'язок фінансового права також з трудовим правом. Наприклад, особливості справляння збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, збори до фондів соціального страхування регулюється нормами фінансового права. Правове ж регулювання системи прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках , передбачених законом, за рахунок відповідних грошових фондів, охоплюється предметом трудового права.

Крім того, можна говорити про тісний зв'язок фінансового права з іншими галузями права, зокрема кримінальних, екологічним, земельним, аграрним і тому подібне.