- •1. Поняття і класифікація фінансів. Відмінності між публічними і приватними фінансами.
- •2.Фінансова діяльність держави і органів місцевого самоврядування: поняття, мета і правові основи
- •3.Методи фінансової діяльності
- •4.Принципи фінансової діяльності.
- •6.Повноваження органів державної влади в сфері фінансової діяльності.
- •9.Поняття, предмет і метод фінансового права.
- •10.Місце фінансового права в національній системі права.
- •11.Наука фінансового права
- •12.Конституційні основи фінансового права.
- •13.Джерела фінансового права.
- •14.Фінансово-правові норми: поняття, структура і види.
- •15.Фінансово-правові відносини, іх зміст і особливості.
- •16.Суб'єкт фінансового права і фінансових правовідносин.
- •17.Фінанансове правопорушення: поняття і класифікація.
- •18.Фінансово-правова відповідальність.
- •19.Поняття і класифікація фінансового контролю.
- •20.Форми і методи фінансового контроля.
- •21. Повноваження Верховної Ради України у сфері фінансового контроля.
- •22.Рахункова палата як суб’єкт фінансового контроля.
- •23. Основні завдання та повноваження Державної фінансової інспекції України
- •24. Основні завдання та повноваження державної податкової служби України.
- •25. Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету в забезпеченні виконання функцій держави та місцевих органів публічної влади.
- •26. Бюджетне право як підгалузь фінансового права.
- •27. Бюджетні правовідносини, їх субьекти та особливості
- •28. Бюджетна система України та її структура. Зведений бюджет України та його використання.
- •29. Принципи бюджетної системи
- •30. Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері.
- •31. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •32. Складові частини бюджету
- •33. Правове регулювання розподілу доходів між бюджетами
- •34.Правові засади розподілу видатків між бюджетами
- •35.Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень
- •37. Міжбюджетні трансферти: поняття, види, порядок надання.
- •39.Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджета.
- •40. Бюджетний процесс та його стадії.
- •41. Порядок складання проекта Державного бюджета України.
- •42. Порядок розгляду і прийняття Державного бюджету України.
- •43. Бку Стаття 52. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України
- •45. Виконання Державного бюджету України
- •47. Звіт про виконання бюджету.
- •48. Бку Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства та способи впливу по Бюджетному кодексу.
- •50.Податкове право та податкові правовідносини.
- •51.Податки в системі обов’язкових платежів, їх особливості і функції.
- •52. Принципи оподаткування в Україні
- •54.Права і обов’язки платників податків.
- •55.Види обов’язкових платежів по законодавству України.
- •57 Правові основи і порядок відшкодування податку на додану вартість
- •62 Ресурсні платежі
- •63. Плата за землю.
- •67. Стаття 63. Загальні положення з обліку платників податків
- •68. Стаття 54. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань
- •69.Апеляційне узгодження суммподаткового обов’язку.
- •70.Способи забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків.
- •71. Поняття державних і місцевих витрат.
- •72. Бюджетне фінансування: поняття і принципи.
- •73. Поняття і порядок кошторисно-бюджетного фінансування.
- •75. Державний і муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •78. Правовий статус Національного банку України
- •79. Банківська система України: поняття і структура.
- •80. Характерні особливості правового статусу комерційного банка як структурного елемента банківської системи України.
- •81. Особливості правового регулювання порядку створення комерційного банка України та його основні завдання.
- •83.Правові основи банківського контроля та нагляду.
- •85.Грошова система і її структура.
- •88. Поняття,правові основи і принципи валютного регулювання.
- •89.Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
- •90. Суб’єкти валютного контроля і їх контрольні повноваження.
70.Способи забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків.
Указ През. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Основними засобами забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків є:
- Податкова застава;
- Порука;
- Адміністративний арешт майна;
- Примусове стягнення коштів та продаж майна, що перебуває у податковій заставі.
Податкова застава є одним із ефективних засобів забезпечення податкових зобов'язань, оскільки в даному випадку обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном, що в значній мірі впливає на подальше ведення фінансово-господарської діяльності.
Право податкової застави виникає у разі:
- Несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов'язання (суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та / або штрафну (фінансову) санкцію), самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;
- Несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання).
Причому, право податкової застави не потребує письмового оформлення. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби.
У разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та / або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Платник податків зберігає право користування майном, яке перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Але платник податків може відчужувати майно, яке перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби протягом десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (не -надання) згоди.
У випадку, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами не нижче звичайних, і за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному.
обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та / або погашення податкового боргу.
Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- Отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
- Визнання податкового боргу безнадійним;
- Прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
- Отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
- Реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки.
Податкова порука - це видана банком гарантія погашення податкового боргу платника податків. Податковою порукою гарантується погашення грошового зобов'язання, що входить до складу податкового боргу, якщо нарахування такого грошового зобов'язання оскаржується платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо платник податків протягом 10 календарних днів після закінчення процедури оскарження не погасив податковий борг, гарантований податковою порукою, такий борг вважається податковим боргом банку, що видав податкову поруку, і до такого банку застосовуються усі процедури, передбачені податковим законодавством для погашення податкового боргу.
Банк, який здійснив погашення податкового боргу платника податків, має право відшкодувати за рахунок такого платника завдані такому банку збитки.
Податкова порука не може бути відкликана банком або платником податків.
Податкова порука підлягає реєстрації в органі державної податкової служби, де перебуває на обліку платник податків, що має податковий борг. До здійснення реєстрації податкова порука не має сили, не створює правових наслідків.
Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
- Платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- Фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- Платник податків відмовляється від проведення документально; перевірки за наявності законних підстав для п проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
- Відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій;
- Платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- Платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та / або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється винятково на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих органом державної податкової служби внаслідок неправомірного застосування арешту майна такого платника податків, за рахунок коштів державного бюджету. Рішення про таке відшкодування приймається також судом. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться за рішенням суду не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня направлення такому платнику податкової вимоги.
У разі, якщо сума коштів, отримана в результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.
Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та / або через торгівельні організаціі.Інформація про час та умови проведення торгів майном платника податків повинна бути оприлюднена.
Якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його майна повністю погашає суму податкового боргу, орган державної податкової служби скасовує рішення про проведення його продажу та вживає заходів щодо зупинення торгів.
