57 Правові основи і порядок відшкодування податку на додану вартість

     2. Для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу.

200.19. Право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно таким критеріям:

200.19.1. не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

200.19.2. юридичні особи та фізичні особи - підприємці включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцем знаходження (за місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділення, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

г) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

     Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

     3. Дані, на підставі яких формуються критерії, та порядок їх розрахунку:

     3.1 платники податків, які не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ..

Для формування зазначеного критерію використовують відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості, внесені до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, сформовані на підставі судових рішень та оголошень про банкрутство;

      3.2 платники податків, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, по яких в реєстрі відсутні записи про:

      відсутність підтвердження відомостей;

      відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

      прийняття рішень про виділення, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

      визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

     Для формування зазначеного критерію використовують відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";

     3.3 платники податку, які здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 50 відсотків загального обсягу поставок (Для платників податку з квартальним звітним періодом (протягом попередніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів).

     Для формування зазначеного критерію використовують дані податкових декларацій платника ПДВ (як декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, так і декларації з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування) за попередні 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) / попередні 4 послідовні звітні податкові періоди (квартали) та уточнюючих розрахунків з ПДВ (Як до декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, так і до декларації з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування) у зв'язку з самостійним виправленням помилок таких звітних періодів. Не використовують дані декларації з ПДВ з позначкою "до відома".

3.4 загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку по придбаних товарах / послугах, і податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині поставки таких товарів / послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

     Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової декларації ПДВ звітного періоду: Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ.

3.5 платники податку, у яких середня заробітна плата працівників НЕ менше ніж у два з половиною рази перевищує мінімальний встановлений законодавством рівень у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів).

     Для формування зазначеного критерію використовуються дані податкового розрахунку платника податків форми 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" окремо по кожним з останніх 4 послідовних звітних податкових періодів (кварталів), по яких пройшов граничний термін подання податкової звітності.

3.5.1 визначається середній розмір заробітної плати працівника (СЗ) за формулою по кожному окремому звітному податковому періоду (кварталу) за формулою

3.7 платники, які не мають податкового боргу.

Для формування цього критерію (ПБ) використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (З урахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафних (фінансових) санкцій) на перше число місяця, другого за звітним періодом.

     4. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

     5. За результатами проведення автоматизованої звірки відповідності даних платника критеріям на автоматичне відшкодування центральний орган державної податкової служби не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подання

звітності формує два переліки платників податків:

     перелік платників податку, що відповідають критеріям, визначеним у Податковому Кодексі, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ;

     перелік платників податку, які НЕ відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.

     6. Зазначені переліки не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності доводяться до відома та використання в роботі органів державної податкової служби.

      7. Орган державної податкової служби протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника податку про невідповідність критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (За формою згідно з додатком до Порядку, яка формується на підставі даних переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).

№ 58 Податок на прибуток підприємств

Стаття 133. Платники податків

133.1. Платниками податку з числа резидентів є:

133.1.1. суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

133.1.2. управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що відносяться до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

133.1.3. підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

133.1.4. неприбуткові установи та організації в разі отримання прибутку від неосновної діяльності та / або доходів, що підлягають оподаткуванню згідно з цією главою

133.1.5. відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначених у розділі I Податкового Кодексу, за винятком представництв.

Для цілей цього розділу представництво платника податку - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.

133.2. Платниками податку з числа нерезидентів є:

133.2.1. юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ і організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

133.2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

133.3. Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, виділених згідно Грантом з Рахунку ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у податковому органі

133.4. Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

133.5. Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади

133.6. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу

Стаття 134. Об'єкт оподаткування

134.1. У цьому розділі об'єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 Податкового Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно із статтями 138-143 Податкового Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 Податкового Кодексу;

134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 Податкового Кодексу, з джерелом походження з України

Стаття 151. Ставки податку

151.1. Основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу.

151.2. За ставкою 0 відсотків прибутку від страхової діяльності юридичних осіб у випадках, встановлених пунктом 156.2 статті 156 Податкового Кодексу.

151.3. За ставками 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених статтею 160 Податкового Кодексу.

Стаття 144. Об'єкти амортизації

144.1. Амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання у господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання у господарській діяльності, в тому числі оплату заробітної плати працівникам, зайнятим на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 Податкового Кодексу ;

сума переоцінки вартості основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 Податкового Кодексу;

вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо-і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

 Вартість основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов'язань по гарантії Кабінетом Міністрів України.

вартість основних засобів, визначені на рівні звичайної ціни, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності

144.2. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на:

утримання основних засобів, що знаходяться на консервації;

ліквідацію основних засобів;

придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку;

витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

144.3. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і зберігання бібліотечних і архівних фондів;

витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

вартість гудвілу;

витрати на придбання / самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

№ 59. Акцизний податок.

Акцизному податку в Податковому кодексі України присвячено IV розділ. Він містить діючі на сьогодні норми щодо оподаткування підакцизних товарів (продукції), ставки акцизного податку, в ньому визначено особливості оподаткування підакцизних товарів, що використовуються в якості сировини.

 У п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) визначено перелік платників акцизного податку. Так, крім осіб, які виробляють і реалізують підакцизні товари (продукцію) і осіб ввозять такі товари на територію України, платником акцизного податку також є:

-Особи, що реалізують конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- Особи, які використовують підакцизні товари (продукцію), ввезені або отримані за нульовою ставкою акцизного податку (спирт, нафтопродукти), не за цільовим призначенням;

- Особи, які отримують або ввозять підакцизні товари (продукцію) в режимі звільнення від оподаткування, при порушенні такого режиму;

- Особи, які ввезли або отримали підакцизну продукцію із звільненням від оподаткування як сировину для виробництва інших підакцизних товарів та використали її не за призначенням.

   Згідно з п. 212.2 ст. 212 Кодексу замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини, сплачують податок виробнику.

До підакцизної групи товарів відповідно до п. 215.1 ст. 215 Кодексу відносяться: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, зріджений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

   Положеннями п. 212.3 ст. 212 Кодексу передбачена автоматична реєстрація платників акцизного податку на підставі наданої до органів ДПС інформації органами ліцензування.

   Об'єктами оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 Кодексу нарівні з операціями по реалізації вироблених в Україні та ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) є:

- Реалізація конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, а також підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

- Реалізації або передачі у володіння, користування або розпорядження підакцизними товарами (продукцією), які були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 Кодексу.

   Базою ж оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок (у відсотках до обороту) податку є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість, але з урахуванням акцизного податку; вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку. При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти на національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на дату подання митному органу митної декларації. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається відповідно до Митного кодексу України.

   У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок податку (у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)) базою оподаткування є величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

   У разі псування, знищення, втрати підакцизних товарів з вини платника податків базою оподаткування є кількість (вартість) цих товарів, які можна було б виробити з втраченого сировини.

   Перелік товарів та ставки акцизного податку визначені ст.215 Кодексу. 13.01.2012 року набрав чинності Закон України від 22.12.2011 року № 4235-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок податків і зборів" (далі - Закон № 4235). Згідно з нормами цього Закону підвищилися розміри ставок акцизного податку на: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

мінімальне акцизне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби (пп. 215.3.3 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

нафтопродукти, скраплений газ (пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі (пп. 215.3.5 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

кузови для автомобілів, зазначених у товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 8703 (пп. 215.3.6 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них (пп. 215.3.7 п. 215.3 ст. 215 Кодексу);

причепи та напівпричепи для тимчасового проживання у кемпінгах, типу причіпних будиночків (пп. 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

   Слід звернути увагу на те, що збільшення розміру ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої набули чинності з 1 числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Закон № 4235, тобто з 01.04.2012 року.

   Згідно ст.216 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 і 229 Кодексу.

   Датою виникнення податкових зобов'язань щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта (п. 216.2 ст. 216). Під втраченим розуміють товар (продукцію), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

   При ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України датою виникнення податкових зобов'язань є дата подання митному органу декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

   Статтями 217-221 Кодексу уніфікований загальний порядок обчислення акцизного податку з підакцизних товарів як вироблених на митній території України, так і тих, що ввозяться в Україну.

№ 60. Податок на доходи фізичних осіб

Стаття 162. Платники податків

162.1. Платниками податку є:

162.1.1. фізична особа - резидент, який отримує доходи як з джерел їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

162.1.2. фізична особа - нерезидент, який отримує доходи з джерел їх походження в Україні;

162.1.3. податковий агент.

162.2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

162.3. У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з Податковим Кодексом) податок за останній податковий період відраховується з нарахованих на його користь доходів. Згідно з цим останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

162.4. Якщо фізична особа - платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Стаття 163. об'єкт оподаткування

163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:

163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються при їх нарахуванні (виплаті, наданні);

163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

163.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:

163.2.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерелом його походження в Україні;

163.2.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються при їх нарахуванні (виплаті, наданні). Стаття 167. Ставки податку

167.1. Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, зазначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну і недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків

Платники податків, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно, статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року . Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування