35.Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень

БК дефицит бюджета - превышение расходов бюджета над его доходами (с учетом разницы между предоставлением кредитов из бюджета и возвратом кредитов в бюджет);

Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, внутрішні запозичення органів влади АРК, внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. КМУ може брати позики в межах визначених законом України про Державний бюджет України. Запозичення використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави. За винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.

Міністр фінансів має право обирати кредитора, вид позики і валюту запозичення з урахуванням вимог БК та з метою економії коштів та ефективності їх використання.

Якщо витрати на обслуговування та погашення державного боргу перевищать обсяг коштів, передбачений в законі про ДБУ на таку мету, Міністр фінансів невідкладно інформує про це КМУ. КМУ невідкладно інформує про очікуване перевищення таких витрат ВРУ та подає у двотижневий термін пропозиції про внесення змін до закону України про ДБ України.

Емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту ДБУ

Державна позика – отримання державою коштів у формі запозичень від юридичних і фізичних осіб, урядів інших держав, міжнародних фінансових організацій на умовах поворотності, терміновості і платності.

Використання державних позик вимагає:

- наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави;

- довіри з боку кредиторів до держави;

- заінтересованості кредиторів;

- наявності реальних доходів від використання позичених грошових коштів, які дають можливість повернути борги і сплатити проценти.

Державні позики вимагають чіткої системи погашення державного боргу. Джерелами цього погашення можуть бути:

1) додаткові податкові надходження, які отримує держава завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позичених коштів;

2) підвищення рівня оподаткування;

3) зменшення видатків;

4) випуск нових позик.

Грошова емісія може використовуватися тільки в умовах жорсткого контролю за використанням цих грошей. Вона виходить з обмеження відношення бюджетного дефіциту до ВВП на рівні 2-3%.

У разі використання грошової емісії основним чинником дефіциту є напрям направлення цих коштів - в інвестиції то це дає можливість отримати певний дохід , що в свою чергу, амортизує сплеск інфляції. В разі використання коштів на поточні витрати інфляція стає невідворотною.

36. Правове регулювання міжбюджетних відносин полягає в упорядкуванні відносин, що виникають між гілками влади і управління при визначенні бюджетів держави, формуванні доходів і витрат та поділі і перерозподілі коштів між складовими бюджетної системи, а також відносин, що виникають під час бюджетного процесу.

 Міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

  Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

 Міжбюджетні відносини забезпечують узгодженість складових бюджетної системи, яка досягається організаційно-правовими та фінансовими відносинами між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо встановлення та розмежування бюджетних повноважень, фінансових ресурсів, прав, обов'язків і відповідальності в ході бюджетного процесу. Залежно від приводу, по якому виникають міжбюджетні відносини, вони поділяються на такі види:

1) розмежування видаткових бюджетних повноважень щодо фінансування окремих галузей, програм, об'єктів;

2) розподіл дохідних повноважень по окремих видах бюджетних надходжень, зміни ставок, збору та управління доходами;

3) фінансове вирівнювання бюджетної забезпеченості різних адміністративно-територіальних утворень;

4) визначення і дотримання прав, обов'язків і відповідальності всіх суб'єктів міжбюджетних відносин.

Отже, частина перша ст. 81 встановлює правомірність міжбюджетних відносин, обумовлених об'єктивною реальністю країни та її бюджетної системи, а частина друга цієї статті визначає мету цих відносин - забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

 Бюджетне регулювання - це надання коштів із загальнодержавних дохідних джерел, закріплених за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижче стоять рівнів з метою збалансування їх на рівні необхідному для виконання планів економічного і соціального розвитку на певній території.

У бюджетній сфері застосовуються такі методи бюджетного регулювання

Балансовий метод - збалансування бюджетів усіх рівнів.

Нормативний метод - застосовується у всіх випадках, коли доходи до бюджетів від податків та інших платежів встановлюються по нормативах.

Метод перерозподілу - дозволяє через нормативи відрахувань регулювати бюджети і при їх незбалансованості дохідної і видаткової частини бюджету провести збалансування через метод дотацій, субвенцій.

Метод коефіцієнтів - використовується дуже широко. Через зростання цін на товари першої необхідності, а також зростання ЗП в бюджетних установах регулюються через коефіцієнти, а й у тому й розрахунки бюджету провадяться із застосуванням коефіцієнтів.

Податковий - дозволяє мати платежі по встановленим нормативам.

Крім основного методу бюджетного регулювання. В Україні застосовуються і додаткові методи.

Дотація-кошти, які передаються з ДБ до МБ або місцевого бюджету вищого рівня до місцевого бюджету нижчого рівня безповоротно для збалансування їх доходів і витрат.

Субсидія-кошти, що надаються місцевому бюджету з ДБ або з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування цільових видатків.

Субвенція - кошти, які надаються місцевому бюджету з ДБ або з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на фінансування цільових видатків і підлягають поверненню в разі їх нецільового використання.

Методи регулювання можна згрупувати

По доходах - податковий, метод перерозподілу, метод дотацій

По видатках - метод коефіцієнтів, нормативний.