- •4.1. Теоретичні основи технічного обслуговування машин
- •4.1.1. Основні поняття, терміни та визначення
- •1.2. Зміна технічного стану машин
- •4.3. Визначення граничного стану за інтенсивністю спрацювання
- •4.4. Визначення граничного стану за якісним показником:
- •4.1.4. Формування витрат на підтримання машин у роботоздатному стані
- •3.4. Основні технологічні операції при технічному обслуговуванні автомобілів
- •4.4. Технічне обслуговування машин у початковий період використання
- •4.5.1. Технічне обслуговування тракторів
- •4.5.2. Технічне обслуговування комбайнів
- •Технічне обслуговування простих сільськогосподарських машин
- •Технічне обслуговування автомобілів
- •4.5.5. Мийно-очисні і промивальні роботи
- •4.5.7. Експлуатаційна технологічність
- •4.12. Характерні зони плям від каплі масла на фільтрувальному папері:
- •1.6.1. Роль технічної діагностики в системі то і підвищенні надійності роботи машин
- •4.6.3. Методи контролю роботоздатносгі маїшн
4.5.7. Експлуатаційна технологічність
та пристосованість машин до технічного обслуговування
Експлуатаційна технологічність — це сукупна властивість виробу (трактора), яка визначає оптимальність витрат праці, матеріалів і часу при технічній підготовці виробництва, виготовленні, експлуатації і ремонті машини (трактора). Розрізняють виробничу, експлуатаційну і ремонтну технологічність виробу.
Експлуатаційна технологічність характеризується доступністю, зручністю і простотою виконання операцій обслуговування, діагностування і консервації, уніфікацією палива, мастильних матеріалів та інструменту, безвідмовністю кріпильних з'єднань, збірних одиниць і агрегатів, стабільністю регулювань, рівнем інструментальної діагностики тощо.
Фактори, що визначають технологічність тракторів, є функцією їх конструкції, виробництва та експлуатації.
О
— найбільший зовнішній діаметр; —
внутрішній діаметр зовні шнього
кільця; — діаметр найменшої зони
плями
4.12. Характерні зони плям від каплі масла на фільтрувальному папері:
и
ання, причому все необхідне для цього знаходиться на робочому ісці.
Оперативний час складається з основного Т°о" і допоміжного
іДОП.
ТО '
По = ПІ" + ТТ- (4-Ю)
Основний час — це та частина оперативного часу, протягом якого гзпосередньо заправляють трактор паливом, мастилами, охолоджую- зю рідиною, контролюють і діагностують його технічний стан, під- дгують кріплення деталей і збірних одиниць, змащують, регулю- >ть, розбирають, дефектують і замінюють деталі та збірні одиниці зщо.
Допоміжний час — це частина оперативного часу, протягом якого рактор готують до технічного обслуговування.
Сумарний час технічного обслуговування (Гт0) — це час від очатку технічного обслуговування до його закінчення. В нього ходять витрати часу в період технічного обслуговування на фізі- догічні потреби виконавців—додаткові витрати ГтоД, а також ас простою гракора, що безпосередньо не пов'язаний з обслуговуван- ям (очікування обслуговування, підбирання матеріалу, запасних істин, інструменту тощо).
Оцінку показників оперативної і сумарної трудомісткості техніч- зго обслуговування виконують при нормуванні робіт технічного Зслуговування тракторів, коли необхідно врахувати не тільки час -ривалість), а й трудомісткість їх виконання. Якщо виконавців ілька, то трудомісткість дорівнює сумі витрат їх часу.
Оперативну трудомісткість технічного обслуговування трактора цілому 5то за певний період у загальному випадку визначають за ормулою:
г
1=1
: 5; —трудомісткість технічного обслуговування ^-го виду, люд,- >д.; 7.і—кількість технічних обслуговувань ї-го виду; г — кіль- ;сть видів технічного обслуговування.
У свою чергу, оперативна трудомісткість технічного обслуговуван- і £-го виду:
п к
«г = 1] ^ Т(е, (4.12)
1=1 е=\
: п — кількість виконавців г'-го виду технічного обслуговування; — кількість операцій і-го виду технічного обслуговування; ТІе — іеративний час, витрачений виконавцем [ на виконання операції е, 'Д.
Оперативну трудомісткість технічного обслуговування трактора можна визначити як суму трудомісткості технічного обслуговування його збірних одиниць і агрегатів:
5То = ї5то. (4-13>
а=\
де (І — помер збірної одиниці або агрегату; р — кількість збірних одиниць або агрегатів даного трактора; 5уо—• оперативна трудомісткість технічного обслуговування даної збірної одиниці або агрегату за повний період експлуатації, люд.-год.
Сумарна трудомісткість технічного обслуговування:
де 5то — трудомісткість підготовчо-заключних операцій технічного обслуговування, люд-год.
Зручним і узагальненим показником для оцінки пристосованості трактора (машини) до технічного обслуговування є питома оперативна трудомісткість, що віднесена до наробітку трактора, визначеного в мо- тогодинах. У деяких випадках питома оперативна трудомісткість технічного обслуговування може бути визначена відносно будь-якого параметра трактора (наприклад до номінального тягового зусилля (люд.-год./кН), маси трактора (люд.-год/т), потужності двигуна (люд.- год/кВт) тощо.
Питома оперативна трудомісткість технічного обслуговування 5то може розраховуватись як:
5™т=5то/£2роз> (4.15)
де £2роз
— наробіток трактора за певний розрахунковий період.
Питома оперативна трудомісткість трактора дозволяє оцінити його пристосованість до технічного обслуговування. Якщо цей показник розрахувати за різними марками, то можна оцінити технічний рівень тракторів по трудомісткості обслуговування. Отже на основі типових показників можна розробити напрями удосконалення механізмів, агрегатів тракторів з метою зменшення витрат на їх експлуатацію,, що і враховується при розробці конструкцій машин.
На основі досліджень деяких марок тракторів, комбайнів встановлена узагальнююча середня нормативна питома трудомісткість їх: технічного обслуговування і поправочні коефіцієнти, які враховують регіональний характер умов експлуатації. На основі цих середньо- статистичних даних можна виконати розрахунки трудсзатрат на технічне обслуговування тракторів, комбайнів, машин залежно від планового (чи фактичного) наробітку.
Трудовитрати на і-й вид технічного обслуговування машини Тт<ч за плановий період визначають за формулою:
289
10 5-961
тоі — питомі трудовитрати заданого виду (і'-го) технічного обслу- вання, (люд.-год); Кп — поправочний коефіцієнт; Тек — на- ток машини в мотогодинах за плановий строк експлуатації, виконавши таким чином розрахунки на всі види ТО, що включає ерігання машин, методом сумування визначають трудомісткість то всьому парку тракторів і комбайнів за плановий строк експлуа-
Аналогічно можуть бути розраховані витрати коштів на проведення парку тракторів, комбайнів.
>нтрольні запитання для самоперевірки
,о таке технологічна карта на виконання технічного обслуговування машин? кі операції включають до щоденного і першого технічних обслуговувань тракто- в?
кі операції включають до другого-технічного обслуговування тракторів? кі операції включають до третього технічного обслуговування тракторів? кі існують методи визначення строків заміни масла?
кі існують способи вибору показників експлуатаційної технологічності машин? кі головні напрямки підвищення експлуатаційної технологічності машин?
1.6. КОНТРОЛЬ РОБОТОЗДАТНОСТ!
1 ТЕХНІЧНЕ ДІАГНОСТУВАННЯ МАШИН
