4.3. Визначення гранич­ного стану за інтенсив­ністю спрацювання

4.4. Визначення гранич­ного стану за якісним по­казником:

П₀

О о 0„ О

2' 1'

1 — розміщення насіння за­лежно від зазору між диска­ми сошинка сівалки; 2 — кількість підрізаних бур'я­нів залежно від затуплено- сті лап культиватора

апаратури, призводить до відкладень у камері горіння, до спрацю­вання прецизійних пар і розпилювачів форсунок, що негативно впли­ває на подачу палива та його горіння.

Зміна температури' двигуна (машини) призводить до конденсації вологи, яка збагачує мастило продуктами окислення. В двигуні, таким чином, проходять інтенсивні електрохімічні корозійні проце­си, особливо на поверхні деталей циліндро-поршневої групи. До­слідженнями встановлено, якщо двигун простоїть шість діб без ро­боти, то вміст заліза в мастилі збільшується більше, ніж за дві години роботи.

Отже при експлуатації машин необхідно суворо виконувати пра­вила їх технічного обслуговування (ТО), очистки та зберігання па­лива і мастильних матеріалів, ремонту і зберігання техніки.

Встановлення гранично допустимого спрацювання, чи інших по­казників стану машини, а звідси й строк служби її мають велике зна­чення для правильної організації технічного обслуговування та ре­монту.

Під граничним значенням величин розуміють граничні розміри спрацьованих деталей, чи регулювальні величини (зазори, тиск, кути), граничне ослаблення кріплення тощо. Тобто найбільше і най­менше значення величин, до досягнення яких збірна одиниця працює нормально. їх встановлюють за одним із таких критеріїв (ознак): технічному, якісному, економічному або компромісно за сукупністю.

9

257

Технічний критерій оцінює підвищення інтенсивності спрацюван­ня чи появи відмов механізму (машини). Наприклад, якщо крива (рис. ■!..'!), характеризує інтенсивність спрацювання будь-якого вузла машини то крапка «а» характеризує граничний стан вузла за його парамс і ром О_п

.

Якісний критерій характеризує зміну якості роботи з підвищен- спрацювання чи зміною регулювань машини. Граничне спра- ання в таких випадках залежить від допустимого граничного илення якості роботи від нормативів. Основою для цього крите- є також додержання норм техніки безпеки і виробничої санітарії. Іа рис. 4.4, крива 1 показує розміщення насіння в заданому го­ризонті в функції зазора між диска­ми сошника сівалок, а крива 2 харак­теризує кількість підрізаних бур'я­нів від затупленості лап культива­тора. Точки а_х і а₂ визначають допу­стимі значення якості роботи В (Г і 2') від параметрів технічного стану відповідних вузлів (П_х, П₂). Отже допустимий технічний стан вузлів визначається якістю роботи.

Економічний критерій застосову­ють, коли зміна спрацювання поміт­но погіршує економічні показники роботи машини.

Бувають випадки, коли граничне значення параметра оцінюють за продуктивністю машини (вузла). Ві- і, що при спрацюванні продуктивність машини за відрізок чистої роботи зменшується (рис. 4.5). Середнє значення про- ■ивності ІХ7_С зменшується також при зменшенні продуктивності ас чистої роботи Якщо для відновлення продуктивності ро- зупинки машини, то збільшуються втрати часу, і середня екс- ітаційна продуктивність машияи тоді залежить від частоти цих нок і середньої продуктивності між зупинками, аким чином, експлуатаційна продуктивність машини буде мати ільше значення лише при певному відношенні між частотою про- і і тривалістю її використання. Аналогічно можна оцінювати ичні значення параметрів і за експлуатаційними витратами, икористання вказаних критеріїв не враховує якість роботи в за- х умовах. Якщо значення граничного параметра за якістю ро- менше в порівнянні з граничним параметром за продуктивністю, з уваги приймають першу ситуацію, тобто граничний критерій ачають за показником якості роботи.

.1.3. Структурні складові та рівні якості технічного обслуговування машин

Визначення граничної величи- араметру (тривалості викори- :я) машини за її продуктив-

.ослідженнями встановлено, що найвпливовішими факторами, які ачаються на технічному стані техніки є: якість технічного обслу- зання (ТО) і поточного ремонту (ПР), якість палива і мастил

(ПМ), підготовка механізаторів (кваліфікація) (КТ), зберігання техніки (ЗТ).

Кожний із цих параметрів у свою чергу забезпечується факто­рами: якість ТО — додержанням періодичності його проведення та виконанням переліку операцій, складом виконавців, устаткуван­ням, що використовується; якість палива і мастил — додержанням правил зберігання, механізацією заправки, контролем їх якості, дотриманням сортів палива тощо; кваліфікація механізаторів — клас­ністю, професійною підготовкою, стажем роботи; якість зберігання машин — наявністю бази для зберігання, додержанням правил збері­гання.

Якість, або стан техніки за кожним фактором може оцінюватися по одному з чотирьох рівнів: високий, середній, низький і дуже низький.

Наприклад, якість технічного обслуговування відноситься до високого рівня, якщо відхилення періодичності від установленої не більше 10 % і перелік операцій ТО виконується повністю.

Якщо відхилення періодичності 10...20 %, а перелік операцій ТО виконується не менше ніж на 80 %, якість технічного обслугову­вання відносять до середнього рівня.

При відхиленні періодичності ТО на 20...ЗО % і виконанні перелі- ка операцій на 60...80 %, за умови виконання операцій ТО систем змащування, очистки повітря, паливоподачі, рульового керування, гальмових механізмів, якість ТО відповідає низькому рівню.

Дуже низький рівень ТО вважається тоді, коли облік періодич­ності ТО відсутній, а перелік операцій ТО виконується менше ніж на 80 % і не виконується хоча б одна операція по системам змащування, очистки повітря, паливоподачі, рульового керування і гальмових механізмів.