Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
машиновикористання.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.73 Mб
Скачать

Контрольні запитання для самоперевірки

  1. Які особливості фаз стиглості зернобобових культур?

  2. Які є способи збирання зернових колосових культур?

  3. Які агротехнічні вимоги ставлять до скошування хлібів у валки, підбирання та обмолочування валків?

  4. Які застосовують технологічні схеми збирання соломи?

  5. Які є способи збирання кукурудзи на зерно?

  6. Які є основні технологічні схеми збирання цукрових буряків?

  7. У чому полягає суть потокового збирання картоплі?

  8. Які застосовують технологічні схеми при збиранні картоплі?

  9. Як визначити швидкість руху комбайна?

10. Як визначити кількість автомобілів для обслуговування групи комбайнів?

4. ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОБОТОЗДАТНОСТІ МАШИН

4.1. Теоретичні основи технічного обслуговування машин

4.1.1. Основні поняття, терміни та визначення

У процесі використання машини (виробу) технічний стан ЇЇ зміню­ється .

Справний стан характеризується тим, що машина (виріб) відпо­відає всім вимогам технічних умов, що визначають її якість; в проти­лежному випадку — стан иесправний. Властивості виробу, що ха­рактеризують можливість нормально виконувати покладені на ньо­го функції, називають основними.

Роботоздатний стан— це такий стан машини (виробу), коли задані функції виконуються з параметрами в межах допуска, встановленого технічною документацією. Якщо машина справна, то вона буде ро- ботоздатною, але роботоздатна машина може бути і несправною. На­приклад, якщо погнута кабіна трактора або пошкоджено його по­фарбування, трактор є роботоздатним, оскільки він відповідає всім вимогам головних параметрів: збереглась його робоча швидкість, прохідність, потужність тощо. Але деяка його частина знаходиться в несправному стані і не відповідає вимогам зовнішнього вигляду.

Відмова — це дія, що призводить до повної чи часткової втрати роботоздатності виробу, тобто пов'язана з порушенням основних параметрів, які характеризують його нормальну роботу. Збірні оди­ниці і деталі, що викликають відмову та несправність машини (вуз­ла) називаються дефектними. Таким чином, під відмовою розуміють подію, а несправність чи дефективність визначає стан виробу, вузлів, деталей. Несправності можуть призводити і не призводити до відмо­ви машини (виробу).Безвідмовність — властивість виробу зберігати роботоздатність протягом деякого паробітку без примусової перерви на усунення від­мов; характеризується частотою появи відмов.

Довговічність — властивість виробу зберігати роботоздатність до граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуго­вування і ремонту. Граничний стан визначається неможливістю по­дальшої експлуатації виробу, обумовленої зниженням ефективності чи вимогами безпеки. Граничний стан наводиться в технічній доку­ментації.

У загальному випадку довговічність характеризує робочий стан машини, а ремоптоздатність — неробочий.

Збереженість — властивість виробу зберігати вказані у техніч­ній документації експлуатаційні показники в період його зберіган­ня і транспортування.

Ремоптоздатність — пристосованість виробу для попереджен­ня, виявлення і усунення відмов та несправностей шляхом прове­дення технічного обслуговування і ремонту. Усунення відмов означає відновлення втраченої роботоздатності.

Від пристосованості конструкції машини до технічного обслуго­вування і ремонтів залежать пошкодження, що з'являються при пере­буванні машини в иероботоздатному стані. Ремонтоздатність маши­ни — головна її експлуатаційно-технічна властивість.

Експлуатаційна технологічність — це властивості машини, що визначають пристосованість конструкції для виконання операцій тех­нічного обслуговування: контроль технічного стану, регулювання і мащення, виявлення та усунення відмов і несправностей тощо.

Контролездатність характеризується пристосованістю машини до виконання операцій контролювання технічного стану. Це важлива характеристика машини для технічного діагностування.

Ресурс — сумарний наробіток .виробу (машини) до граничного стану, обумовленого в технічній документації, наприклад, міжре­монтний ресурс, середній ресурс тощо. Ресурс поділяють на повний, залишковий і сумарний.

Повний технічний ресурс — наробіток від початку до кінця ек­сплуатації для виробів, непридатних до ремонту, і до ремонту для ре- монтнопридатних виробів.

Залишковий технічний ресурс — розрахунковий наробіток від мо­менту розглядання (контролю) до кінця експлуатації або ремонту.

Сумарний технічний ресурс — наробіток виробу за період всього строку служби.

Строк служби — це календарний період експлуатації виробу до моменту появи граничного стану, обумовленого в технічній докумен­тації, або до вилучення з експлуатації. При одному й тому ж ресурсі може бути різний строк служби залежно від інтенсивності експлуата­ції виробу. Розрізняють міжремонтний, середній та строк служби до вилучення.

грок гарантії — це період, протягом якого виготівник або ре- те підприємство гарантують чи забезпечують безкоштовне впко- і встановлених вимог до виробу за умов додержання користу- і правил експлуатації, в тому числі правил зберігання і тран- ування. Строк гарантії встановлюється, в технічній документа- ри узгодженні між ви готів ником і замовником, ірантовамий наробіток"— наробіток виробу до завершення яко- готівник (чи ремонтне підприємство) гарантує і забезпечує вико- і певних вимог до виробу за умов додержання користувачем \л експлуатації, зберігання і транспортування. Гарантований иток встановлюється виготівником.