104. Гігієнічна класифікація умов праці.(гк)

Розпорядженням КМУ від 26.09.2001 р. № 450-р «Про нову гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкіл. та важкими умовами праці» впроваджена нова ГК праці. Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на чотири класи : І клас-оптимальні умови-такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створє передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні нормативи вир. факторів установлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для ін факторів за оптимальні умови приймаються такі умови праці, в яких несприятливі фактори вир.бничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.ІІ клас-допустимі умови-хар. такими рівнями факторів вир. і труд. процесу, які не перевищують установлених гіг. нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.ІІІ клас-шкідливі умови-хар. такими рівнями шкідливих вир.факторів, які перевищують гіг. нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство. Шкідл. умови за показниками перевищення гіг. нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня:1-й-умови праці хар такими рівнями шкідл факторів вир. сер-ща і труд. процесу, що, як правило, викликають функціональні зміни, які виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я;2-й-умови праці хар такими рівнями шкідл факторів вир. сер. і труд. процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять переважно до зростання вир. зумовленої захворюваності, виникнення окремих ознак або легких форм патології;3-й-умови праці хар такими рівнями шкідл факторів вир. середовища і трудового процесу, що призводять, крім зростання вир.бничо зумовленої захворюваності, до розвитку проф. захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості; 4-й-умови праці хар такими рівнями шкідл факторів вир. середовища і труд процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з ТВП, а також до розвитку важких форм проф. захворювань із втратою загальної працездатності.IV клас-небезпечні (екстремальні) умови — хар такими рівнями шкідл факторів вир. середовища і труд процесу, вплив яких протягом роб зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих проф. уражень.

105. Шкідливі виробничі чинники, які спричинюють стресові ситуації. Фактори, які зумовлюють стрес, поділяють на дві групи: організаційні та персональні.

Організаційні фактори. Широко поширеною, зрозумілою причиною стресу в організаціях є перевантаження або, навпаки, дуже мале робоче навантаж. Якщо підвищене робоче навантаження відіграє важливу роль у виникненні стресу, то істотне значення має і хронічне робоче недовантаження людини. У цій ситуації людина почуває себе як би не при справах, не знає, куди прикласти свої сили, втрачає почуття своєї значущості і потреби, що позначається на їх моральному настрою і на взаєминах з навколишнім середовищем. Другим фактором -конфлікт ролей. Він виникає коли до праці пред'являють суперечливі вимоги. Конфлікт ролей може відбутися в результаті порушення принципу єдиноначальності. Два керівники в службовій ієрархії можуть дати робітнику суперечливі завдання. Конфлікт ролей може з'явитися також у результаті різниці між нормами групи і вимогами організації. В цій ситуації індивідуум може відчути напругу і неспокій, тому що хоче бути прийнятий групою, з однієї сторони, і зберегти вимоги керівника, з іншої. Третій фактор-невизначеність ролей. Невизначеність ролей виникає, коли працівник не впевнений в тому, чого від нього очікують. На відміну від конфлікту ролей, тут вимоги не будуть суперечливими, але вони будуть невизначеними. Люди повинні мати правильне уявлення про очікування керівника, про те. що і як вони мають робити і як їх після цього будуть оцінювати. Четвертий фактор-нецікава робота. Люди, які мають більш цікаву роботу, проявляють менше неспокою і менше схильні до фізичних недомагань, ніж які займаються нецікавою роботою. Надодатокдо цих факторів, стрес може виникнути через погані фізичні умови. Наприклад, відхилення в температурі приміщення, погане освітлення або надмірний шум. Неправильні співвідношення між повноваженнями і відповідальністю, погані канали обміну інформацією в організації і необгрунтовані вимоги один до одного також можуть спричинити стрес.

Важливими джерелами стресу є взаємини з вищестоящими керівниками, з керівниками, рівними за рангом, і зі своїми підлеглими. Особливу значимість тут відіграють неприязні відносини не тільки між вищестоящими і нижчестоящими керівниками, але і з колегами по горизонталі. Стан стресу в подібних випадках викликає вже саме чекання виробничого конфлікту, і будь-який незначний промах одержує неадекватну взаємну оцінку, приводячи найчастіше до обопільного стресу.

Істотний вплив на виникнення стресу робить некомпетентність підлеглих, а також контакти з "важкими" (некомунікабельними) особами.