87.Підготовка автомобіля до експлуатації.

Відповідно до ПДР і правил з ОП на автомобільному транспорті водій або відповідальна особа за випуск ТЗ повинна переконатися в технічному стані ТЗ та в справності його функціональних елементів, надійність розміщення та кріплення вантажів, а також переконатися в безпечній експлуатації ТЗ.

На підприємствах автотранспорту перед випуском авто на лінію водій проходить медогляд. Тип вантажу повинен відповідати конструкції ТЗ, а його розміщення не повинно ускладнювати керування ТЗ.

Технічний стан дорожнього ТЗ повинен відповідати ЗУ «Про дорожній рух». Експлуатація ТЗ забороняється при виявленні відхилень в конструкції або роботі функціональних елементів ТЗ або при неможливості безпечно керувати ними на мінімальній швидкості.

Водій або відповідальна особа за випуск ТЗ повинна перевірити укомплектованість авто необхідними пристроями, устаткуванням та інвентарем, а також їх справність.

Рух ТЗ заборонено, якщо:

1.Робоча гальмівна система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити ТЗ в межах видимості дороги або здійснити маневр під час руху на мінімальній швидкості.

2.В темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не працюють світлові прилади авто.

3.Під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку водія.

Власник зобов’язаний випускати на лінію технічно справні ТЗ, укомплектовані, що підтверджується підписом у подорожньому листі особи, яка відповідальна за випуск авто на лінію, та водія.

Водій не має права виїжджати на авто, якщо його технічний стан та додаткове обладнання не відповідає ПДР та Правилам технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту. Власник також не має права примушувати водія керувати ТЗ в такому випадку.

88.Загальні відомості про горіння та вибух.

Пожежа - неконтрольований процес горіння поза спеціальним вогнищем вогню, який завдає матеріальної шкоди та створює небезпеку для життя людей.

Небезпечними фактоpами пpи пожежі є: - відкритий вогонь та іскpи; - пiдвищена темпеpатуpа повiтря, предметів i т.п.; - дим; - обвал та ушкодження будинкiв, споруд; - вибухи.

В основi явищ, що відбуваються пpи пожежі лежить горіння. Горіння - складне, швидкоплинне хімічне перетворення речовин, яке супроводжується виділенням значної кількості теплоти і яскравим світінням (полум'я).

Для виникнення горіння необхідна наявність трьох факторів одночасно: запальної речовини, достатньої кількості кисню або іншого окислювача, теплового імпульсу (джерела горіння), що викликає реакцію горіння. Залежно від характеру виникнення процес горіння називають загорянням або самозаймання.

Горючі речовини - це тверді, рідкі, газо- або пилоподібні речовини, що здатні горіти, тобто окислюватися з виділенням тепла і світла.

Рідини в залежності від температури спалаху (займання) поділяються на: 1.Легкозаймисті(до 60 градусів); 2.Горючі(більше 60 градусів).

Горіння може бути відкритим полум'яним (температура полум'я у зоні горіння сягає 1200...3000°С), а також відбуватися без полум'я у вигляді жевріння. Жевріння - безполум'яне горіння твердої речовини (матеріалу) при порівняно низьких температурах (400...600°С), яке часто супроводжується виділенням диму.

Якщо незаймисті речовини нагрівати на повітрі при постійній температурі, то температура речовини через деякий проміжок часу досягає температури нагріваючого середовища. Оскільки загоряння виникає внаслідок самонагрівання, цю критичну температуру можна назвати температурою самозаймання. Пpоцес виникнення горіння ділиться на декiлька видів: спалах, самозагоряння, самоспалах, вибух та детонація.

Вибух – надзвичайно швидка хімічна реакція горіння із виділенням великої кількості енергії. Найбільшу небезпеку становить така концентрація вибухонебезпечної речовини в повітрі, при якій весь кисень,що міститься в цьому об'ємі, бере участь у вибуху. Така концентрація називається максимальною.