59. Показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин і матеріалів

У ГОСТІ 12.1.044-89 "Пожаро-взрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" наведено 20 показників, перелік яких при необхідності може бути розширений. Вибір показників для характеристики пожежо-вибухонебезпечності тих чи інших речовин і матеріалів залежить від агрегатного стану речовини (матеріалу) та умов її застосування. Деякі найважливіші з них та їх застосування для характеристики речовин у різних агрегатних станах:

Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин і матеріалів:

1.Горючість

2.Температура спалаху

3.Температура спалахування

4. Температура само спалахування

5. Концентраційні межі поширення полум'я (спалахування)

6. Температурні межі поширення полум'я(спалахування)

7. Температурні умови теплового самозаймання

8. Здатність вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря та іншими речовинами

Горючість є кваліфікаційною характеристикою здатності речовин і матеріалів до горіння і застосовується для таких потреб: кваліфікації речовин і матеріалів за горючістю; визначення категорії і класу приміщень за вибухо-пожежною та пожежною небезпечністю; при розробці заходів щодо забезпечення пожежної безпеки. За горючістю речовини і матеріали поділяють на негорючі, важкогорючі та горючі.

Температура спалаху - це найменша температура конденсованої речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань над її поверхнею утворюються пари, що здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення при цьому недостатня для стійкого горіння.

Температура спалахування - це найменша температура речовини, при якій в умовах спеціальних випробувань речовина виділяє горючі пари і гази з такою швидкістю, що при дії на них джерела запалювання спостерігається займання (тобто виникає стійке полум'яне горіння). Чим меншою є різниця між температурами спалаху і спалахування речовини, тим більше пожежонебезпечною є ця речовина.

Температура спалахування застосовується при встановленні групи горючості речовин, при оцінці пожежної небезпечності обладнання і технологічних процесів, при розробці заходів щодо забезпечення пожежо-вибухобезпеки.

Температура самоспалахування — це найменша температура навколишнього середовища, при якій в умовах спеціальних випробувань спостерігається самозаймання речовини. Температура самоспалахування використовується для оцінки пожежо-вибухонебезпечності речовин; визначення групи вибухонебезпечної суміші для вибору типу вибухобезпечного обладнання; при розробці заходів щодо забезпечення пожежо-вибухобезпеки технологічних процесів.

60.Грозозахист будівель і споруд

Блискавкозахист (горозозахист) – це комплекс технічних рішень і спеціальних пристосувань для забезпечення безпеки будівлі, а також майна і людей, що знаходяться в ньому. На земній кулі щороку відбувається до 16-и мільйонів гроз, тобто близько 44 тисяч за день.

Прямий удар блискавки дуже небезпечний для здоров'я людей, не рідкі випадки смертельного результату. Для будівель і споруд після безпосереднього контакту з блискавкою головними небезпеками є загоряння або руйнування, а також пошкодження чутливого обладнання від блискавки – імпульсного електромагнітного поля.

Блискавкозахист будівель розділяється на зовнішній і внутрішній

Зовнішній грозоозахист представляє систему, що забезпечує перехоплення блискавки до контакту з будівлею і відведення її в землю, тим самим, захищаючи будинок (споруду) від пошкодження і пожежі. Система зовнішнього грозозахисту організована за принципом блискавкоприймальної сітки, проектується індивідуально під кожне конкретне будівлю. У момент прямого удару блискавки у будівельний об'єкт правильно спроектований і споруджений грозозахисний пристрій повинен прийняти на себе струм блискавки і відвести його по струмовідводу на заземлення. Проходження струму блискавки має відбутися без шкоди для об'єкта, що захищається і бути безпечним для людей, що знаходяться як всередині, так і зовні цього об'єкта.

Склад зовнішнього грозозахисту:

• блискавковідвід (блискавкоприймач, громовідвід) - пристрій, що перехоплюють розряд блискавки. Виконується з металу (нержавіюча або оцинкована сталь, алюміній, мідь);

• струмовідводи (спуски) - частина блискавковідводу, призначена для відводу струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача;

• заземлювач - провідна частина або сукупність з'єднаних між собою провідних частин, що знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через провідне середовище.

Існують 2 типи систем блискавковідводів:

• з використанням 1 штиря на весь будинок. Ця система в свою чергу, підрозділяється на традиційну (блискавковідвід Франкліна) і з іонізатором;

• з використанням системи штирів, з'єднаних між собою (так звана клітка Фарадея).

Лінії електропередачі і розподільні пристрої електричних мереж захищаються від перенапруг при ударі блискавки за допомогою захисних апаратів: вентильних розрядників або ОПН (обмежувач перенапруги нелінійний), що встановлюються на шинах або на вході в підстанції