49. Пожежна безпека: класифікація будівельних матеріалів за вогнетривкістю

Вогнестійкість – здатність матеріалу зберігати фізико-хімічні властивості під дією вогню; характеризується довготривалістю опору дії вогню до втрати міцності.

Категорія А (вибухопожежонебезпечна). Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху t < 28°С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, під час займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск ∆Рф > 5 кПа у фронті ударної хвилі вибуху в приміщенні. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним в такій кількості, що розрахунковий тиск ∆Рф > 5 кПа у фронті ударної хвилі у приміщенні. До них відносяться водневі станції, склади балонів для зріджених газів, приміщення стаціонарних кислотних і лужних акумуляторних установок, насосні станції з перекачування рідин з температурою спалаху до t = 28°С та склади цих рідин, приміщення малярних цехів, де застосовують нітрофарби, лаки і нітроемалі, ацетиленові станції і приміщення ацетиленових генераторів та ін.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна). Горючі порохи або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху t > 28°С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні порохоповітряні або пароповітряні суміші, під час займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні ∆Рф = 5 кПа. До них відносяться, наприклад, виробництва із застосуванням аміаку, пального для ТГД і ТРДД, а також складські приміщення, в яких зберігаються дизельне пальне, мінеральні мастила, закриті склади вугілля, пакгаузи змішаних вантажів, гаражі тощо.

Категорія В (пожежонебезпечна). Легкозаймисті, горючі й важкозаймисті рідини, тверді горючі й важкозаймисті речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним горіти тільки за умови, що приміщення, в якому вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорії А або Б.

Категорія Г. Негорючі речовини і матеріали в горючому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, Іскор та полум'я; горючі гази, рідини й тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо (ливарні цехи, станції випробування двигунів, котельні і т. ін.).

Категорія Д Негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Це - цехи холодної обробки металів (крім магнієвих сплавів), повітродувки, інструментальні цехи, насосні станції для перекачування негорючих рідин тощо.

50. Пожежна безпека: види протипожежних перешкод

Згідно СНБ 2.02.01-98 "Пожежно-технічна класифікація будівель, будівельних конструкцій та матеріалів" п. 4.7. встановлюються такі види протипожежних перешкод:

- Протипожежні стіни;

- Протипожежні перегородки;

- Протипожежні перекриття;

- Протипожежні пояса

Заповнення прорізів у протипожежних перешкодах здійснюється за допомогою протипожежних тамбур-шлюзів, протипожежних дверей, вікон, воріт, люків, протипожежних клапанів, протипожежних завіс, кабельних проходок і герметичних кабельних вводів.

Загальні протипожежні перешкоди призначені для обмеження поширення пожежі з одного приміщення в інше по всій висоті будинку, з одного поверху на другий або з одного приміщення в інше в межах поверху. Зазвичай вертикальні перешкоди, які поділяють будівлі по всій висоті, іменують протипожежними стінами, а частини будівель, колективні протипожежними стінами, називають протипожежними відсіками. Якщо вертикальна захисна конструкція відокремлює одне приміщення від іншого в межах поверху, то її іменують протипожежною перегородкою, а колективні приміщення називають секціями. Конструкції, призначені для обмеження поширення пожежі з поверху в поверх по вертикалі, будівлі називають протипожежними перекриттями.

Для захисту дверних і віконних прорізів, а також отворів для прокладки комунікацій (конвеєрів, транспортерів та ін) служать протипожежні перешкоди у вигляді протипожежних дверей і воріт, протипожежних вікон та люків і ін

Місцеві протипожежні перешкоди призначені для обмеження лінійного розповсюдження пожежі. До них відносяться:

- Перепони для обмеження розповсюдження пожежі по поверхні і пустотам конструкцій (гребені, виступи, пояси, кришевие зони, діафрагми, вогнетривкі засипки);

- Перепони для обмеження розливу рідин і розповсюдження по ним пожежі (обвалування, бортики, парапети, пандуси, кювети, дренажі);

- Різні вогнезатримуючі шибери і заслінки в повітроводах і продуктопроводах для транспортування горючих речовин;

- Протипожежні двері та інші пристрої, що є складовими елементами протипожежних перешкод (стін, перегородок) і допомагають виконувати їм свої функції.

У відповідності зі СНіП 2.01.02-85 * загальна площа прорізів у протипожежних перешкодах може досягати 25% від площі перешкод. Згідно з п. 1.9. СНіП 2.01.02-85 * у дерев'яних конструкціях перекриттів і покриттів порожнечі, що утворилися необхідно розділяти глухими діафрагмами на ділянці площею 54 м2, а також по контуру внутрішніх стін. Так само необхідно розділяти порожнечі глухими діафрагмами на ділянці площею не більше 3 м2, утворені між не поширюють вогонь конструкціями та їх облицовками з горючих матеріалів зі сторони приміщень. Протипожежні перепони виконують багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність і економічну доцільність. Наприклад, протипожежні стіни, перегородки і перекриття в нормальних умовах експлуатації будівель із вибухо-та пожежовибухонебезпечними процесами виключають перетікання вибухонебезпечних сумішей з одного приміщення в інше, виконуючи при цьому технологічні, санітарні та протипожежні функції. При виникненні пожежі протипожежні перешкоди обмежують можливу площу горіння і цим забезпечують успішне гасіння пожежі і зменшення від нього збитку.