
- •2. Зміст понять проектування й конструювання
- •3. Основні етапи створення технічних об'єктів
- •4. Види виробів та їхні характеристики.
- •5.Розрахунки під час проектування та конструювання.
- •6. Загальні вимоги до машин, їхніх деталей та вузлів.
- •7. Критерії роботоздатності машин та їхніх елементів.
- •8. Види навантаг.
- •9. Розподіл навантаг у часі та типові режими навантаження елементів машин.
- •11. Зміна напруг у часі.
- •13. Основні машинобудівні матеріали та їхнє застосування.
- •14. Методи зміцнення конструкційних сталей.
- •15. Основні механічні характеристики матеріалів.
- •16. Структура машин та їхній привід (призначення, класифікація).
- •17. Структурні схеми приводів машин.
- •18. Послідовність кінематичного та силового розрахунку привода.
- •19. Призначення та класифікація механічних передач.
- •20. Характеристики передач. Основні співвідношення для кінематичних параметрів і параметрів навантаження механічних передач.
- •21. Загальні відомості про зубчасті передачі (конструкпії, класифікаuія та застосування).
- •22. Короткі відомості про геометрію та кінематику зубчастих передач (основні параметри (;;в6львентного зачеплення)
- •2З. Коригування зубців циліндричних зубчастих передач
- •24. Матеріали й термообробка зу6частих коліс.
- •25. Види руйнування зубців та критерії розрахунку зубчастих передач на міцність.
- •31. Розрахунок циліндричних зубчастих коліс на міцність.
- •32. Класифікація та загальна характеристика конічних зубчастих передач:
- •33. Основні геометричні параметри конічної прямозубої зубчастої передачі
- •34. Кінематика конічної прямозубої зубчастої передачі
- •35. Сили в зачепленні конічної прямозубої зубчастої передачі
- •36. Розрахунок зубців конічних зубчастих коліс на втому та міцність
- •37. Конструкція, характеристика та застосування планетарних передач
- •38. Кінематика планетарної передачі
- •44. Загальні відомості про хвильові передачі
- •45 Принцип дії хвильової передачі
- •49. К. К. Д. І критерії працездатності передачі
- •51. Різновиди хвильових передач, їх оцінка та застосування.
- •56. Класифікація, характеристика та області застосування черв'ячних передач.
- •57. Основні геометричні параметри черв'ячної циліндричної передачі.
- •58. Кінематичні параметри черв'ячної передачі.
- •59. Ккд черв'ячної передачі. Сили в зачепленні.
- •6L. Матеріали та допустимі напруги черв'ячних передач.
58. Кінематичні параметри черв'ячної передачі.
Передаточне
відношення
(12.13)
У силових передачах i = 10...60 (80), у кінематичних передачах можна приймати і 300.
Згідно ГОСТ 2144-76 i = 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; 28; 31,5; 40; 50; 63; 80 (1-й ряд).
При обертанні черв’яка його витки ковзають по зуб’ях колеса, як у гвинтової пари ковзають витки різьби. Швидкість ковзання (рис. 12.5)
де
-
колові швидкості черв’яка і черв’ячного
колеса; γ -
кут підйому гвинтової лінії черв’яка.
І далі:
При проектних розрахунках орієнтовано швидкість ковзань s (м/с) можна прийняти рівною:
де n1 -
частота обертання черв’яка, хв.-1; Т2 -
обертовий момент на колесі, Нм.
Велике ковзання в черв’ячних передачах є причиною пониженого к.к.д., підвищеного спрацювання зуб’їв, схильності до заїдання.
59. Ккд черв'ячної передачі. Сили в зачепленні.
К.к.д. черв’ячної передачі визначають так, як і к.к.д. зубчастої передачі. Різниця між ними - у визначенні втрат у зачепленні, які розраховуються за аналогією до гвинтової пари:
(12.15)
Якщо ведучим є колесо (а не черв’як), то із-за зміни напрямку сил к.к.д. передачі визначають за формулою:
При γ ≤ φ і ηз = 0 черв’ячна передача стає самогальмуючою. Ця властивість використовується у вантажопідйомних та інших механізмах.
Починаючі проектний розрахунок передачі, можна приблизно прийняти:
де і –
передаточне відношення передачі.
6L. Матеріали та допустимі напруги черв'ячних передач.
Черв'яки здебільшого виготовляють із якісних вуглецевих сталей (40,50,40Г2), а у передачах відповідального призначення-із легованих сталей (40Х,40ХН,35ХГСА та ін.). Термообробка до твердості поверхонь Н>(45…55)HRC і подальше шліфування та полірування робочих поверхонь витків черв'яка дозволяють суттєво підвищити тримкість та довговічність передачі, оскільки зменшують можливість заїдання робочих поверхонь у контакті. У допоміжних, невідповідальних та тихохідних передачах можуть використовуватись черв'яки з твердістю витків H=(300…320)HB.
Вінці черв'ячних коліс виготовляють переважно з бронзи, а інколи з латуні та чавуну. Олов'яні бронзи БрО10Н1Ф1, БрО10Ф1 та інші є кращими матеріалами для вінців черв'ячних коліс при високих швидкостях ковзання (V>5 м/с), однак вони дорогі та дефіцитні. Тому такі бронзи бронзи використовують лише для відповідальних передач. Менш дефіцитні і дешеві безолов'яні бронзи БрА10Ж4Н4, БрА9Ж3Л та ін. Вони застосовуються при середніх швидкостях ковзання V=(2…5) м/с.
Для допоміжних, малонавантажених та тихохідних(V<2 м/с) ЧП можливе виготовленняи черв'ячного колеса із чавуну (СЧ15, СЧ18) або пластмас (текстоліту, поліамідів).
Допустима контактна напруга для олов’яних бронз знаходиться так: [σH] = (0,85...0,9)σв (12.24) - при шліфованому і полірованому черв’яку з твердістю Н1 ≥ 45 HRC (σв – границя міцності матеріалу);
в інших випадках
[σH] = 0,75Cv σв (12.25) де Сv - коефіцієнт, який ураховує швидкість ковзання
Для бронзи БрАЖ9-4: при шліфованому і полірованому черв’яку з H1 ≥ 45HRC.
[σH] = 300 – 25vs, МПа. (12.26)
При проектному розрахунку швидкість ковзання vs приблизно визначають за формулою (12.14).
Допустима напруга згинання для усіх марок бронз
(12.27)
де σт - границя текучості матеріалу.
Для перевірки черв’ячних передач на міцність при короткочасному перевантаженні приймають:
-
олов’яні бронзи;
-
БрАЖ9-4;
-
для бронзи усіх марок.