3. Ергономічні рекомендації по проектуванню панелей і шаф керування Загальні положення

Робота оператора складна й має ряд специфічних особливостей:

1. Найбільш характерною рисою операторської праці є те, що оператор має справу не із самим керованим об'єктом, а з його моделлю, що заміщає об'єкт у процесі сприйняття й переробки інформації.

2. У процесі керування операторові доводиться одночасно вирішувати різні завдання. За показниками приладів, що представляють інформацію, оператор контролює хід технологічного процесу й виявляє зміни, що відбуваються в ньому. Серед безлічі сигналів і показань приладів на щиті оператор повинен помітити нові й визначити, якому агрегату або ділянці вони належать, чи є знову інформація, що надійшла, відхиленням від норми, який фізичний зміст змін, що наступили, до яких наслідків вони можуть привести. Виділяючи основні параметри, що характеризують відповідні порушення й несправності, і визначаючи причини їхньої появи, оператор приймає відповідне рішення й робить керуючі впливи на об'єкт, контролюючи правильність зроблених ним дій. При цьому він повинен відтворювати в пам'яті схему технологічного процесу, основні агрегати й вузли, їхню технологічну послідовність, взаємозв'язок і призначення. Операторові доводиться в кожному конкретному випадку визначати пріоритетність подій, прийнятих рішень і керуючих впливів. В обов'язки оператора входить також запис показань приладів, ведення оперативного телефонного зв'язку й т.д.

3. Оператор, як правило, відокремлений від керованого об'єкта. Між оператором й об'єктом є дистанційні системи керування й контролю (маються на увазі різні дистанційні системи, у тому числі й телемеханічні). Інформацію про стан об'єкта він одержує по каналах контролю у вигляді закодованих повідомлень, а вплив на об'єкт здійснюється шляхом дистанційного керування.

4. Органи чуттів оператора навантажені таким чином, що майже всю інформацію про керований об'єкт він одержує через зоровий канал, у той час як при безпосередній роботі з об'єктом людина оціню його стан, ґрунтуючись на сприйнятті органів зору, слуху, органів почуттів, що створюють відчуття руху, нюху.

5. Швидкоплинність процесів вимагає від оператора швидкості реакції. У багатьох промислових автоматизованих системах в аварійних ситуаціях оператор діє в умовах дефіциту часу. У нормальних режимах оператор працює у відносно спокійній і тихій обстановці, в умовах небагатолюдності (часом самітності), що накладає певний вплив на його психофізіологічний стан.

Ефективність роботи складних систем, у яких людина розглядається як ланка системи керування, залежить від досконалості технологічного устаткування , прийнятої системи автоматизації, професійної майстерності оператора, взаємної пристосованості людини й автомата як ланок єдиної системи керування.

Із цього, зокрема, випливає, що організація подання інформації операторові повинна щонайкраще відповідати закономірностям сприйняття й подальшої переробки її людиною, оскільки значна кількість помилок, що допускають оператори, пов'язана з тим, що щити, шафи й пульти, на яких відображається інформація й з яких ведеться керування об'єктом, у багатьох випадках не забезпечують оптимальних умов виконання розв'язуваних оператором завдань.

Щоб забезпечити ефективну роботу оператора, необхідне проектування щитів, шаф і пультів, а також операторських і диспетчерських пунктів у цілому вести не тільки на основі технічних вимог і передумов, але із залученням даних інженерної психології й методів художнього конструювання (технічної естетики).

Поява інженерної психології обумовлена необхідністю вивчення людини як ланки системи керування.

Конструкторів сучасної техніки цікавлять не тільки питання оптимальної робочої пози людини, раціональної організації його рухів і т.п., але й характеристики сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, тому що головним змістом діяльності людини у виробничій сфері стає прийом інформації від машини, її перетворення, формування рішень, виконання керуючих дій.

Основним предметом дослідження інженерної психології є система «людина-машина», у тому числі і її різновид - система «людина - автомат», у якій людина управляє машиною (системою) за допомогою автомата (автоматів).

Інженерна психологія займається виявленням шляхів узгодження характеристик технічних пристроїв із психофізіологічними характеристиками оператора з метою забезпечення надійної й ефективної роботи як оператора, так і всієї системи «людина - машина» у цілому.

Коло проблем, досліджуваних інженерною психологією, широкий. Основними з них є: аналіз завдань людини в системах керування й способів його зв'язку з іншими компонентами системи; дослідження групової діяльності людей, що обслуговують систему керування; аналіз структури діяльності оператора; дослідження факторів, що впливають на ефективність і надійність дій оператора; вивчення процесу прийому людиною інформації про стан керованого об'єкта; аналіз процесів переробки інформації людиною; дослідження керуючих дій людини.

Інженерна психологія є частиною більше загальної наукової дисципліни - ергономіки (від грецького ergo - робота й nomos - закон, наука про закони праці), що поєднує в собі ряд наук, що безпосередньо вирішують завдання підвищення ефективності трудової діяльності людини.

Ергономіка містить у собі: інженерну психологію, психофізіологію праці, організацію праці, гігієну праці, професійну патологію й ряд інших предметів. До ергономіки відноситься й технічна естетика, що вивчає закономірності прояву краси в техніці й шляхи їхнього використання для підвищення продуктивності праці.