
- •Розділ 1. Основні вимоги до технічної документації при проектуванні електроустановок.
- •1 Етапи проектування електроустановок
- •2. Комплектування, зміст та вимоги до виконання робочої документації
- •Елементи електричних схем
- •Характеристики вхідних і вихідних кіл
- •Оформлення переліку елементів
- •Умовності та спрощення на схемах
- •Оформлення текстової документації
- •Текстова частина креслення
- •Специфікація
- •8.3. Рис.1.11 Наступні аркуші специфікації
- •Позначення креслень
- •Пояснювальна записка
- •3. Ергономічні рекомендації по проектуванню панелей і шаф керування Загальні положення
- •Приладові панелі
- •Мнемосхеми
- •Комфортні умови
- •4. Схеми електромереж з напругою 6-220кВ
- •Схеми тп і рп.
- •5. Електрообладнання систем електропостачання з напругою вище за 1кВ Вимикачі високої напруги
- •Роз'єднувачі
- •Короткозамикачі і віддільники
- •Вимикачі навантаження 6-10 кВ
- •6. Основні вимоги до схем підстанцій
- •7. Основні поняття і терміни проектування установок електроосвітлення
- •8. Нормування й облаштування освітлення
- •9. Вибір джерел світла
- •10. Вибір і розміщення світильників
- •11. Розрахунок освітлювальної установки
- •12. Електропостачання освітлювальних установок
- •Список використаної та рекомендованої літератури
8. Нормування й облаштування освітлення
Нормування штучного освітлення. При проектуванні освітлювальних установок важливе значення має правильне визначення необхідної освітленості об'єкта. З цією метою розроблені норми промислового освітлення на основі класифікації робіт з певних кількісних ознак.
Залежно від характеру зорової роботи (найвища точність, дуже висока точність і т.д.) і найменшого розміру об'єкта розрізнення встановлено вісім розрядів зорової роботи.
Норми Сніп є основою для галузевих або відомчих норм, у яких, крім рівнів освітленості, приводяться додаткові відомості: у якій площині нормується освітленість, яка система освітлення доцільна, який коефіцієнт запасу потрібно прийняти і т.д. При проектуванні установок електричного освітлення використання таких норм є приорітетним. Деякі норми освітленості для приміщень і виробничих ділянок наведені в табл. 3.8.
Системи й види освітлення . За способами розміщення світильників у виробничих приміщеннях розрізняють системи загального й комбінованого освітлення (до загального освітлення додається місцеве).
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення й розташованих у приміщенні робочих місць і поверхонь.
При загальному освітленні світильники розташовують тільки у верхній зоні приміщення. Кріплять їх безпосередньо до стелі, на фермах, іноді на стінах, колонах або на виробничому устаткуванні.
Таблиця 3.8. Норми освітленості деяких приміщень і виробничих ділянок
Приміщення і виробничі дільниці |
Площина нормування освітленості і її висота від підлоги, м (Г-горизонтальна, В-вертикальна) |
Розряд зорової роботи |
Освітленість, лк |
|
при комбіно-ваному освітленні |
при загальному освітленні |
|||
Електрприміщення |
||||
Камери трансформаторів і реакторів |
В—1,5 |
VI |
— |
50 |
Приміщення розподільних пристроїв: |
||||
на фасаді щита при постійному обслуговуванні |
В-1,5 (на панелі) |
IVr |
— |
150 |
те ж при періодичному обслуговуванні |
Те ж |
IVr |
|
100 |
задня сторона щита |
В—1,5 |
VI |
— |
100 |
Приміщення статичних конденсаторів |
На конденсаторах |
IVr |
— |
100 |
Приміщення для акумуляторів |
Г-0,5 |
VI |
— |
50 |
Ремонт акумуляторів |
Г-0,8 |
IV6 |
500 |
200 |
Електрощитові в житлових і громадських будинках |
У-1,5 |
VI |
|
50 |
Шкали вимірювальних приладів: |
||||
світлі шкали більших і малих розмірів |
На приладах |
IVr |
300 |
150 |
темні шкали більших і малих розмірів |
На приладах |
IVb |
400 |
200 |
Шкали малих розмірів |
На приладах |
IIIb |
750 |
300 |
Галереї й тунелі |
||||
Шинопроводів |
Підлога |
VIIIb |
— |
20 |
Кабельні |
Підлога |
VIIIb |
|
10 |
Загальне освітлення може бути рівномірним, коли по всьому приміщенню або його частині повинна створюватися однакова освітленість, або локалізованим, коли в різних зонах приміщення створюються різні освітленості.
При рівномірному освітленні світильники розташовуються рядами з однаковими або такими, що не сильно відрізняються, відстанями між ними. Відстані між світильниками приймаються однаковими.
Загальне рівномірне освітлення має широке поширення й влаштовується в цехах з рівномірно розподіленим по площі устаткування — прокатних, складальних цехах машинобудівних заводів, у цехах текстильних і деревообробних підприємств, у допоміжних приміщеннях.
Загальне локалізоване освітлення передбачається в приміщеннях, у яких на різних ділянках виконуються роботи, що вимагають різної освітленості, коли робочі місця в приміщенні зосереджені групами, а також при необхідності створення певного напрямку світла для груп робочих місць. Сюди відносяться цехи з виділеними складськими й складальними ділянками, з окремими групами верстатів, конвеєрів.
Переваги локалізованого освітлення перед загальним рівномірним полягають у скороченні потужності освітлювальних установок, можливості створити необхідний напрямок світлового потоку й уникнути на робочих місцях тіней від виробничого устаткування й самих працюючих.
Поряд із зазначеними позитивними властивостями локалізоване освітлення має деякі недоліки. У порівнянні із загальним рівномірним освітлення воно характеризується більшою нерівномірністю розподілу яскравості поверхонь, що попадають у поле зору працюючих, може викликати деяке ускладнення освітлювальних мереж у приміщеннях.
Місцеве освітлення передбачається на окремих робочих місцях (верстатах, верстатах, різних плитах і т.д.) і виконується світильниками, установленими безпосередньо в робочих місць.
Системи місцевого й загального освітлення, при спільному їх застосуванні, утворять систему комбінованого освітлення .
Вона застосовується в приміщеннях, де виконуються точні зорові роботи.
Штучне освітлення за своїм функціональним призначенням підрозділяється на чотири види: робоче, аварійне, евакуаційне (аварійне освітлення для евакуації), охоронне.
Робоче освітлення створює, необхідну за нормами, освітленість, забезпечуючи тим самим необхідні умови роботи при нормальному режимі експлуатації будинку. При загасанні з якихось причин робочого освітлення передбачається аварійне освітлення, що може бути двох родів: для продовження роботи й для евакуації людей із приміщення.
Аварійне освітлення для продовження роботи повинне влаштовуватися в приміщеннях, у яких раптове відключення робочого освітлення може привести до важких наслідків для людей і технологічного устаткування. При цьому освітленість на робочих поверхнях повинна становити не менш 5 % освітленості, установленої для робочого освітлення цих поверхонь при системі загального освітлення, але не менш 2 лк усередині будинків і не менш 1 лк для території підприємств. При цьому створювати найменшу освітленість усередині будинків більше 30 лк при газорозрядних лампах і більше 10 лк при лампах розжарення допускається тільки при наявності відповідних обґрунтувань.
Евакуаційне (аварійне) освітлення необхідне для створення умов безпечного виходу людей при загасанні робочого освітлення. Для цього в місцях проходу людей повинна бути забезпечена освітленість не менш 0,5 лк у приміщеннях й 0,2 лк на відкритих територіях. Цей вид освітлення влаштовується у виробничих приміщеннях і зонах робіт на відкритому повітрі, де при загасанні робочого освітлення може виникнути небезпека травматизму, у виробничих і суспільних приміщеннях з кількістю працюючих більше 50 чол., по проходах і сходах, що служать для евакуації людей.
Більшість підприємств працює не цілодобово й не безупинно, а у дві або одну зміни з вихідними й святковими днями. У неробочий час у багатьох приміщеннях й уздовж границь території підприємства необхідно мінімальне штучне освітлення для несення чергування пожежної й воєнізованої охорони. Для цих цілей передбачається охоронне освітлення. Освітленість, створювана охоронним освітленням, повинна бути 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одній стороні вертикальної площини, перпендикулярної до лінії границі.