74.Поняття дивіденду. Акції і облігації. Ціна акції.

Дивіденд — це періодичні платежі корпорації її акціонерам. Вони можуть бути в грошовій формі, а також у вигляді акцій. Перші виплачуються з чистого прибутку, другі — з нових емісій акцій. Привілейовані акції є фінансовими інструментами з фіксованим доходом, тому дивіденд не залежить від руху прибутку. Звичайні акції прямо визначаються розмірами чистого прибутку та його розподілом між корпорацією як юридичною особою й акціонерами (фізичними або юридичними особами).Дивіденди, що виплачуються за звичайними акціями у грошовій формі, можуть бути таких видів[1]: регулярні; додаткові; спеціальні; ліквідаційні.Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.Одночасно акція є одиницею капіталу, переданого акціонерами у користування акціонерному товариству.Облігація — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.Облігація є одним з головних джерел фінансування дефіциту державного бюджету, для більшості розвинених країн. Облігація для корпорацій є важливим джерелом коштів, що запозичуються.

Ціна акції - це грошовий вираз вартості, що сплачується за одну акцію. Акція має такі форми ціни: номінальну, курсову (ринкову), емісійну, балансову.Ринкова ціна або курс акцій фактична продажна ціна акцій на ринку цінних паперів. Тобто це ціна, за якою акція конвертується у грошовий вираз на вторинному ринку цінних паперів. Як правило, її розмір відрізняється від номінальної вартості, тому що прямо пропорційний отриманому дивідендові з урахуванням перспектив його зростання у майбутньому. Одночасно курс акцій знаходиться у зворотній залежності від величини позичкового процента

75. Поняття підприємництва. Умови, принципи та організаційні основи підприємницької діяльності. Функції підприємництва. Підпри́ємництво, підприє́мницька дія́льність — самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.Основними умовами підприємницької діяльності є:- стабільність державної економічної та соціальної політики, спрямованої на підтримку підприємництва;- позитивна суспільна думка по відношенню до підприємців і підприємництва;- пільговий податковий режим, який забезпечує дійовий стимул для підприємництва;- наявність розвинутої інфраструктури підтримки підприємництва (інноваційні центри, спеціалізовані фірми, бізнес – центри, бізнес – інкубатори, консалтингові служби з питань управління, маркетингу, реклами тощо);- існування ефективної системи захисту інтелектуальної власності;- дебюрократизація процедур регулювання господарської діяльності з боку державних органів;- підприємницька етика;- достатнє інформаційне забезпечення про становище на різних ринках тощо.

Основними принципами підприємницької діяльності є:1. Вільний вибір видів діяльності. 2. Залучення на добровільних засадах майна та коштів юридичних осіб і громадян.3. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів.4. Вільний найм працівників.5. Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів, встановлених законодавством.6. Самостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності, використання належної підприємцю валютної виручки на власний розсуд. Основні функції підприємництва:1) мобілізація капіталу та інших виробничих ресурсів для досягнення найкращих результатів;2) організація виробництва, збуту, реклами продукції, маркетингу, управління ними;3) новаторство, обґрунтування і впровадження нових ідей і творчої ініціативи.Окремо можна виділити те, що саме приватна власність найбільш повно реалізує себе у підприємницькій діяльності, а прошарок підприємців становить середній клас суспільства.

76. Форми організації підприємництва. Нові види підприємницької діяльності в сучасних умовах. підприємництво можна визначити як уміння починати й вести справу, генерувати і використовувати ініціативу, зважуватися на ризик, долати протидію середовища тощо. Воно виступає головним чином як прояв економічної та організаційної творчості й новаторства.Підприємництво - це певна система функціонування підприємства, основу якої становлять демократичні форми його економічної діяльності, забезпечення для нього права ініціативи у виборі сфер, форм і методів господарювання, економічної, організаційної та технічної творчості і новаторства.Всі види підприємницької діяльності з точки зору того, хто бере в ній участь, можна класифікувати як індивідуальне, колективне або державне підприємництво. Кожен з цих видів підприємництва здійснюється в певній організаційній формі. В розвинутих країнах з ринковою економікою існує три форми організації підприємництва.Одноосібне господарство - така форма організації, коли один власник приймає одноосібні рішення й несе особисту відповідаль­ність за всі справи. Перевагою одноосібного господарства є повний контроль за веденням справ з боку господаря-власника, а недоліком - незначна, як правило, величина капіталу, а також те, що власнику доводиться нести особисту відповідальність за збитки, втрати й борги.

Партнерство - форма організації підприємництва, коли два або більше підприємців приймають рішення спільно й несуть солідарну відповідальність за всі справи. Партнерство допомагає подолати перший недолік, властивий одноосібному господарству (незначна величина капіталу), але повна відповідальність для партнерів у випадку втрат, збитків і т.д. залишається. Існують партнерства з обмеженою і необмеженою відповідальністю.

Корпорація - форма організації підприємництва на основі акціонерної власності, в якій підприємець, як правило, відокремлений від власності, а його фінансова відповідальність обмежена. Переваги корпорації полягають в тому, що вона може залучити значний капітал шляхом продажу акцій. Акціонери не несуть матеріальної відповідальності по зобов'язанням фірми, вони можуть втратити лише вартість своїх акцій у випадку банкрутства. Корпоративна форма довела на практиці свою раціональність там, де необхідні великі капітали, велике масштабне виробництво.