Література

1. С.Ф.Покропивний:стор.278-286

Питання для самоконтролю

1. Яким чином раціоналізувати та здешевіти транспортні роботи на підприємствах?

2. Яка економічна ефективність зменшення енергоємності виробництва?

Тема №23 Плануання діяльності підприємства. Бізнес-плани підприємств.

План вивчення

1. Стратегічне планування, види базових стратегій

2. Бізнес-план підприємства. його зміст та методологія розробки

3. Особливості та зміст тактичних планів

4. Система оперативного планування, її сутність та значення

Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. Стратегія – це генеральна комплексна програма дій, яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію. Головні цілі та розподіл ресурсів для їхнього досягнення.

Стратегічне планування – процес здійснення сукупності системазованих та взаємо узгоджених робіт із визначення довгострокових (на певний період) цілей та напрямків діяльності підприємства.

Бізнес план (БП) підприємства чи організації – це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

У ринковій системі господарювання БП виконує дві важливі функції: зовнішню і внутрішню. Бізнес план включає такі розділи:

1. резюме;

2. галузь, фірма та її продукція (послуги);

3. дослідження ринку;

4. маркетинг-план;

5. виробничий план;

6. організаційний план;

7. оцінка ризиків;

8. фінансовий план.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого – засобом виконання довго -, середньо - та короткострокових планів, основним важелем поточного управлінням виробництвом.

Оперативне планування поєднує два напрямки роботи. Перший напрямок, у рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення й випуску продукції, називається календарним планування. Другий напрямок включає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулювання виконання оперативних планів і ходу виробництва. Цей напрямок дістав назву диспетчеризацій.

Література

1. С.Ф.Покропивний:стор.312-324

Питання для самоконтролю

1. Які види планів утворюють систему планів?

2. Який взаємозв’язок стратегічного та тактичного планування на підприємстві?

Тема №24 Основи аналізу господарської діяльності

План вивчення

1. Сутність, значення та джерела інформації для проведення економічного аналізу

2. Методи економічного аналізу

Економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємств і об'єднань з метою оцінюванні її результатів і виявлення наявних резервів. Предмет економічного аналізу – господарська діяльність підприємств і об'єднань у всій її багатогранності вираження у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації.

За широтою вивчення резервів і характером порівнянь економічний аналіз буває внутрішньоцеховий, внутрішньозаводський, галузевий і міжгалузевий.

Об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємств. Їх відображають з допомогою системи показників, що характеризують кількісний та якісний аспекти стану економіки й ефективності виробництва.

Метод аналізу – це спосіб системного комплексного вивчення, дослідження і узагальнення впливу окремих факторів на виконання господарських завдань і на динаміку господарського розвитку.

1. Прийом порівняння є найважливішим, з його допомогою оцінюють роботу підприємства, вивчають вплив окремих факторів на виконання плану і виявлення резервів.

2. Групування належить до найпоширеніших прийомів у аналізі, але є суттєва різниця між використання групування в статистиці й аналізі.

3. Виокремлення „вузьких місць” у провідних ланках використовують для того, щоб з'ясувати, які учасники чи які види ресурсів перешкоджають підвищенню ефективності господарювання.

4. Ланцюгові підстановки і заснований на їх математичному перетворенні спосіб різниць абсолютних та відносних величин є найпоширенішими прийомами кількісного визначення впливу окремих факторів на результат їх взаємодії.