Лекція 3
Організація навчального процесу. Інформаційна служба в Україні. Сфери діяльності випускників
Потреба в підготовці фахівців з інформаційних управляючих систем і технологій виникла тому, що науково-технічний прогрес і відродження галузей виробництва України безпосередньо пов’язані з розвитком автоматизації управлінських та виробничих процесів, що забезпечуються комп’ютерними технологіями з відповідними програмними продуктами.
Отже, виникає потреба в подальшому розвитку науково-технічного оснащення, зокрема автоматизації процесів на базі комп’ютерної техніки, а для цього потрібні фахівці. Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у відповідності з „Положенням про організацію навчального процесу у ВНЗ‖, яке затверджено Наказом міністра освіти України 2.06.1993 р. № 161. Підготовка фахівця ведеться за стандартами вищої освіти, в першу чергу за освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ) та за освітньо-професійною програмою (ОПП).
Освітньо-кваліфікаційна характеристика містить основні вимоги до професійних якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень, а також перелік умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов’язків.
Крім ОКХ іншим важливим стандартом вищої освіти є освітньо-професійна програма (ОПП), основною частиною якої є навчальний план.
Навчальний план містить: бюджет часу на навчання (у тижнях); графік навчального процесу; план навчального процесу; підсумкові показники навчального процесу.
У графіку навчального процесу 1 курсу в 1-ому семестрі після 8-ми тижнів — 2 тижні проходить атестація по всіх дисциплінах. В атестації кожного студента крім відмітки атестовано або неатестовано показано, скільки годин занять він пропустив. За наслідками атестації декого відраховують з числа студентів. 1-ий семестр закінчується в середині січня місяця.
В останній тиждень семестру студенти здають заліки, а потім 2 тижні іспитова сесія. Після — 2 тижні зимових канікул.
Другий семестр, який починається в другій половині січня, триває 18 тижнів і закінчується в другий половині червня й прикінцевий тиждень — заліковий. Потім 2 тижні іспитова (весняна) сесія, далі 2 тижні практика і півтора місяці літні канікули.
Навчальний план містить назви навчальних дисциплін (обов’язкових чи нормативних і вибіркових) із зазначенням обсягу аудиторних годин (лекційних, лабораторних і інших) і годин самостійної роботи, а також назви форми підсумкового контролю.
50 % від кількості аудиторних занять складає самостійна робота, під час якої студенти виконують домашні завдання, курсові проекти і роботи, готуються до чергових занять і інше.
Місце і значення кожної навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою даної дисципліни.
Основні види навчальних занять у ВНЗ: лекції; лабораторні роботи; практичні, семінарські; консультації; індивідуальні завдання; курсові та дипломні проекти (роботи).
Лекція має провідну роль в освоєнні дисципліни. Лектор вибирає головне з дисципліни, підкреслює найбільш важливе, що складає основу конкретної науки, викладає все нове, що з’явилось в науці. В цьому відношенні книги відстають від лектора.
Студент повинен складати на лекції конспект. Це не дослівний виклад того, що сказав лектор. Запис ведеться своїми словами, які відображають основну думку лектора.
Найбільш важливі положення лектор викладає більш повільно з наголосом — це і треба коротко викласти в конспекті. Щоб більше думок і положень занотувати треба ширше користуватися скороченнями слів, певними умовними позначеннями й символами.
Складання конспекту створює сприйнятливі умови для того, щоб запам’ятати те, що говорить лектор, тому що в процесі беруть участь слух, зір та рука, тобто включені всі органи сприйняття та запам’ятовування.
Вести конспект бажано для кожної дисципліни в окремому зошиті з полями, на яких потім можна робити доповнення. Треба мати кольорові олівці, якими підкреслювати заголовки, а також малювати ілюстрації. Швидкість запису повинна бути не менш 120 літер за хвилину.
Лабораторні заняття — це форма навчальних занять, при яких студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, опановують методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях. В окремих випадках вони можуть проводитись в умовах реального виробництва, наприклад, експерименти по визначенню динамічних характеристик об’єкту автоматизації. Під час проведення лабораторних робіт здійснюється контроль за оформленням попередніх лабораторних робіт, а також підготовленості студента до виконання поточних робіт. Оцінки виконаних робіт враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки зданої дисципліни.
На лабораторних заняттях, пов’язаних з застосуванням електричної напруги, треба суворо додержуватись правил техніки безпеки. Взагалі необхідно зберігати порядок, про що перед початком циклу лабораторних робіт розповість викладач.
Практичні заняття — це форма навчальних занять, при яких викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних
положень навчальної дисципліни шляхом виконання (розв’язання) відповідно сформульованих завдань, тестів тощо. На практичних заняттях викладач може здійснювати контроль знань, умінь і навичок студентів. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки чи заліку з даної навчальної дисципліни.
Семінарське заняття — це форма занять, на яких викладач організує дискусію навколо попередньо визначеної теми, по якій студенти готують тези виступів, реферати. На семінарському занятті заслуховуються виступи студентів за своїми тезами (рефератами), а також у порядку дискусії по виступам інших студентів групи. Підготовлені студентами тези, реферати, їх виступи у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Оцінки за семінарські заняття заносяться в журнал викладача і потім враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної дисципліни.
Консультація — це форма навчального заняття, при якій студент отримує відповідь від викладача на конкретні запитання, що виникли в процесі вивчення навчальної дисципліни, при виконанні курсових робіт, індивідуальних завдань і при підготовці до заліків та іспитів. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів.
Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові завдання, графічні роботи тощо) виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем до конкретного терміну. Тема і зміст завдання видається студенту заздалегідь.
Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час вивчення дисципліни або групи дисциплін. Теми курсових проектів (робіт) видаються студентам, як правило, індивідуально і завчасно. Захист курсових проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри, яка веде відповідну дисципліну.
При підготовці до іспитів не можна обмежуватись тільки конспектами лекцій. Конспекти лекцій можуть слугувати лише як короткий виклад дисципліни. Треба обов’язково користуватися підручником або навчальним посібником, методичними вказівками і рекомендаціями та іншим. Готуватися до заліків і іспитів бажано вдвох-утрьох. В такому випадку однокурсники один одного контролюють, поправляють. При написанні екзаменаційних завдань можна користуватися літературою, яку дозволив екзаменатор (як правило, довідником). Конспектами користуватись не дозволяється.
Якщо студент не з’явився на екзамені за розкладом, у відомості записується „не з’явився” або „незадовільно”. Студент, який за результатами сесії має три і більше заборгованостей (заліки і іспити), відраховується з числа студентів. Для тих, хто має не більше 2-х заборгованостей, деканат факультету може встановити термін їх ліквідації. Термін може бути не більше, ніж до початку наступного семестру. Після здачі заборгованості студент, незалежно від оцінки, стипендію в наступному семестрі не отримує.
Невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах є учбова, виробнича практики. Наказом Міністра
освіти України № 93 від 8.04.1993 р. затверджено „Положення про продовження практики студентів ВНЗ‖, в якому визначено такі розділи:
- мета і зміст практики;
- бази практики;
- організація і керівництво практикою;
- підведення підсумків практики;
- матеріальне забезпечення практики.
Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у ВНЗ і мають на меті систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних інженерних, технічних, наукових й інших завдань. При виконанні дипломних проектів (робіт) студент розвиває навички самостійної роботи і оволодіває методами теоретичних та експериментальних досліджень. Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) захищаються студентами на засіданні Державної екзаменаційної комісії, яка оцінює якість випускної роботи і присвоює відповідну кваліфікацію.
Важливою складовою частиною підготовки фахівця є самостійна робота студента, яка виконується у час, вільний від обов’язкових занять в аудиторіях і лабораторіях ВНЗ. Для самостійної роботи надаються відповідні методичні матеріали, а також фахові монографії і підручники. Самостійна робота студента може виконуватися у читальних залах бібліотек, навчальних лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.
Дещо про організацію самостійної роботи поза аудиторією. Час на це відводиться значний. Якщо студент в аудиторії працює кожен день 6-8 годин, то самостійно треба працювати не менш 3-4 години щоденно, години на самостійну роботу необхідно планувати самому, бо у кожного свої завдання на кожний день й свої можливості.
В першу чергу виконуються графічні та розрахункові роботи, завдання на які отримані на аудиторних заняттях, а також здійснюється оформлення виконаних лабораторних робіт (приблизно 2-2,5 години щоденно).
На другому місці повинно бути читання прослуханих і законспектованих лекцій та навчальних посібників по дисциплінах (це робиться напередодні наступної лекції). Крім того, треба підготуватися до проведення лабораторних робіт, що передбачені розкладом занять. На цей другий етап самостійної роботи відводиться планом не менш 1-1,5 годин.
Таким чином сумлінний студент в середньому щоденно зайнятий 10-12 годин (аудиторний та самостійний час). Виникає питання: коли же відпочивати, відвідати театри, музеї, виставки, дискотеки нарешті.
По-перше це можна робити у вихідні дні (субота, неділя, свята), а хто на ці дні їде до дому, то звичайно на культурну програму не має часу. В загалі треба мати на увазі, що 1-ий курс — важкий курс, коли відбувається адаптація студента до навчання у вищий школі, яке істотно відрізняється від навчання в середній школі. Для тих студентів, кому важко дається навчання
на 1-ому курсі, краще утриматися від відвідувань місць культури та відпочинку.
Самостійна робота в гуртожитку або в читальних залах бібліотек повинна бути регулярною і ритмічною. 40-50 хв. роботи має перериватися на 10-15 хвилин відпочинку.
В плануванні самостійної роботи треба передбачати й перерви на обід, вечерю, а також час на сон.
Досвід показує, що в більшості випадків самостійну роботу краще виконувати удвох. Тоді можна контролювати один одного, посперечатись, щоб знайти більш правильне рішення і інше. Головне в плануванні і виконанні плану самостійної роботи це ритмічність, регулярність, самодисципліна.
Для отримання заліку з дисципліни „Вступ до фаху‖ треба написати реферат кожному на окрему тему та пройти тестування.
Реферат — це короткий виклад суті якогось питання за матеріалами прослуханої лекції, доповіді, прочитаних статей або книг з формуванням власних висновків в кінці роботи.
Структура реферату
1. Титульний лист.
2. Вступ.
3. Суть питання.
4. Висновки.
5. Використана література
магістрів за дослідницьким спрямуванням — на посадах наукових співробітників науково-дослідних інститутів, дослідних станцій, головних (провідних) спеціалістів проектно-конструкторських інститутів тощо;
магістрів педагогічного спрямування (педагогіка вищої школи) — на посадах науково-педагогічних (педагогічних) працівників вищих навчальних закладів II-IV рівнів акредитації;
магістрів ділового адміністрування — на посадах керівників підприємств і структурних підрозділів, головних (провідних) спеціалістів тощо в галузях сільського і лісового господарства, переробної промисловості, енергетики, технічного сервісу, державного управління, торгівлі, машинобудування;
магістрів з якості, стандартизації та сертифікації — на посадах менеджерів з якості сільськогосподарської продукції, інженерів лабораторій якості сільськогосподарської продукції, спеціалістів по якості, провідних інженерів з якості тощо;
магістрів державної служби — на посадах спеціалістів, заступників начальників відділів, начальників відділів, заступників начальників управління в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.