Лекція 1

Система освіти в Україні. Загальні поняття та визначення.

Форми навчання.

Дисципліна ≪Вступ до фаху≫ має метою розкриття змісту роботи

майбутнього фахівця з інформаційних систем і технологій. Крім того у

студентів буде знайомство з організацією навчального процесу, з порядком й

методами користування технічною літературою, з історією та розвитком

інформаційних управляючих систем та технологій.

Освіта в Україні регламентується певним законодавчими актами і

нормативними документами. Основним законодавчим актом, що визначає

організацію освіти на Україні є „Закон України про освіту‖ (23.03.1996 р.), що

встановлює право громадян на освіту.

Останнім часом увага всіх вищих навчальних закладів України, в тому

числі й Національному університеті біоресурсів і природокористування,

зосереджена на питаннях Болонського процесу, відповідно до якого вища

освіта України має інтегруватися в єдиний європейський освітній простір.

Важливим кроком наближення до Болонської конвенції стало рішення

колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. ≪Про проведення

педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи

організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів

акредитації≫. Наступним етапом стало — ≪Положення про модульно-

рейтингову систему навчання студентів і оцінювання їх знань≫, в якому

закладено основи кредитно-модульноїсистеми. З 2006-2007 н. р. модульно-

рейтингову систему введено на всіх курсах бакалаврської підготовки і

програмах підготовки спеціалістів і магістрів денної форми навчання.

Сферою освіти керує Міністерство освіти і науки воно атестує навчальні

заклади, інспектує їх діяльність, контролює їх роботу. В областях й районах

України є місцеві органи керування освітою, в Автономній Республіці Крим є

Міністерство освіти автономної республіки.

За особливі досягнення навчального закладу йому може бути присвоєно

звання Національний з підпорядкуванням безпосередньо Кабінету Міністрів

України. Цей статус надається Указом президента України (Національний

аграрний університет, 29.07.1994 р.).

30.10.2008 року Національний аграрний університет перейменовано в

Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту;

професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру;

докторантуру; самоосвіту.

Освітні рівні освіти такі: початкова загальна освіта, базова загальна

середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта,

базова вища освіта, повна вища освіта.

В Україні встановлені такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

кваліфікований робітник (ПТУ); молодший спеціаліст (технікум); бакалавр

(коледж, ВНЗ); спеціаліст (ВНЗ III і IV рівня акредитації); магістр (ВНЗ III і IV

рівня акредитації).

Наукові ступені: кандидат наук; доктор наук.

Вчені звання: старший науковий співробітник; доцент; професор.

Студент ВНЗ має право на:

- вибір закладу освіти, форму навчання;

- додаткові відпуски за місцем роботи (для студентів заочників);

- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною,

спортивною, побутовою і оздоровчою базою закладу освіти;

- доступ до інформації в усіх галузях знань;

- участь в науковій діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках,

конкурсах;

- участь в об’єднаннях громадян;

- безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;

- забезпечення стипендіями, гуртожитками;

- перерву у навчанні за поважними причинами;

- користування послугами закладів охорони здоров’я, засобами лікування,

профілактики захворювань та зміцнювання здоров’я.

Студент має обов’язки:

- додержання законодавства а також моральних і етичних норм;

- систематичне й повне оволодіння знаннями, практичними навичками,

професійною майстерністю, підвищення загальнокультурного рівня;

- додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку ВНЗ

(університету).

Випускники вищих закладів освіти, які здобули освіту за державні кошти,

направляються на роботу за призначенням і зобов’язанівідпрацювати за

направленням не менше 3-ох років у відповідності з розпорядженням Кабінету

Міністрів України. Посадові особи і громадяни, винні в порушенні

законодавства про освіту несуть відповідальність згідно з чинним

законодавством України.

Крім закону про освіту, освітянські справи регламентуються Постановами

Уряду, Указами Президента, Наказами і розпорядженнями Міносвіти, а також

наказами і розпорядженнями керівництва безпосередньо закладів освіти,

стандартами освіти. Всі ці документи називають нормативними документами.

Стипендії призначає стипендіальна комісія факультету (склад:

представники деканату, громадських організацій, студенти). Стипендія

призначається зарахованим на навчання першокурсникам лише на 1 семестр, а

на 2 семестр вже за результатами сесії. Студентам усіх курсів стипендія

призначається за результатами іспитової сесії при середньому балі за іспити 4,2-

4,9 і відмінникам. Іменні стипендії призначаються вченою радою університету

за поданням ради факультету.

Після кожного семестру проводяться залікова та іспитова сесії. Студенти,

що не здали заліки не допускаються до іспитової сесії.

За результатами сесії студент може бути відрахований, якщо він має без

поважних причин три заборгованості. Але в цьому разі стипендія не

призначається на наступний семестр, навіть якщо студент здає заборгованість

на відмінно.

Крім того, на протязі семестру проводяться атестації студентів за поточною

успішністю. За результатами атестації не встигаючі студенти також можуть бути

відраховані з університету.

Порядок поновлення студентів після відрахування такий. Якщо студент

відрахований з університету до закінчення 1-го курсу, відновлення не

допускається. Він повинен знов здавати вступні екзамени на загальних

підставах. При відрахуванні з 2-го і вище курсів студент може бути поновлений

на той же курс за рішенням приймальної комісії, і представленням деканату.

Переведення на інші спеціальності і інші факультети відбувається також не

раніше закінчення 1-го курсу. При цьому має бути згода деканів, з якого

факультету вибуває і на який прибуває, а також рішення приймальної комісії.

Передбаченні також примусові переведення з університету в ВНЗ І-ІІІ

рівнів акредитації (коледжі, технікуми), які є в складі університету. Це

стосується студентів, які мають низькі показники успішності, а на їхнє місце з

ВНЗ І-ІІІ рівнів акредитації переводяться кращі учні у відповідній кількості.

В університеті є такі види занять: лекції, семінарські (практичні)

заняття, лабораторні роботи, курсові роботи і проекти, самостійні заняття,

навчальні й виробничі практики.

Види звітності в університеті такі: іспити, заліки (звичайні та

диференційовані), реферати.

Набули чинності такі види студентського самоврядування: старости

групи, студентський профком університету та профбюро факультетів, студрада

в гуртожитку.

Всі аспекти життя і діяльності в університеті визначаються статутом

закладу (НУБіП України).

Загальні поняття та визначення

Навчальний процес — це структурована система організаційних і

дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти певного

освітньо-кваліфікаційного рівня відповідно до вимог державних стандартів.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму,

демократичності, безперервності та ступеневості освіти. При цьому він

орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвинутої особистості,

здатної до постійного оновлення знань, професійної мобільності та прискореної

адаптації в умовах перехідного періоду реформування економіки сільського і

лісового господарства.

Нормативно-правовою базою організації навчального процесу в

університеті є Закон України "Про вищу освіту", "Положення про

організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", освітньо-

професійні програми підготовки фахівців відповідних професійних спрямувань

і кваліфікаційних рівнів.

Зміст освіти — це, по суті, науково обґрунтована система дидактично та

методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і

кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною

програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними

програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного

управління освітою та вищого закладу освіти і відображається у відповідних

підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних

засобах, а також під час проведення навчальних занять та інших видів

навчальної діяльності.

Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік нормативних та

вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для

їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки — це наукове і методичне

обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

Нормативна частина визначається відповідним державним стандартом освіти,

вибіркова частина — методичними комісіями університету.

Основним нормативним документом, що визначає організацію

навчального процесу в конкретному напрямі освітньої підготовки, є

навчальний план, який складається деканатами факультетів на підставі

освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, і

визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін,

послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх

обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і

підсумкового контролю. Навчальний план затверджується ректором

університету.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний

рік складається робочий навчальний план.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до

знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Для навчальної

дисципліни на підставі навчальної програми та навчального плану на

відповідних кафедрах складається робоча навчальна програма дисципліни, яка

містить виклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, організаційні

форми її вивчення та обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового

контролю.

Навчальний процес в університеті здійснюється в таких формах:

навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота

студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять є лекція, лабораторне, практичне,

семінарське, індивідуальне заняття, консультація.

Організація навчальних занять регулюється розкладом занять за

семестрами (або триместрами) та річним графіком навчального процесу.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним

матеріалом у час, вільний від обов’язкових занять. Час, відведений для

самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і

становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу

студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Практична підготовка студентів — це обов’язковий компонент

навчальної програми для здобуття кваліфікаційного рівня, що має на меті

набуття студентом професійних навиків та вмінь. Вона здійснюється на

передових сучасних підприємствах сільськогосподарського і лісогосподарського

профілю під організаційно-методичним керівництвом викладача університету

та спеціаліста підприємства.

Організація практичної підготовки регламентується "Положенням про

проведення практики студентів вищих навчальних закладів України",

затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р., та

"Положенням про практичне навчання студентів Національного аграрного

університету".

Екзамени (курсові екзамени) проводяться з метою оцінки знань студентів

з навчальних дисциплін, їхнього вміння творчо використовувати набуті знання

для вирішення практичних завдань професійного спрямування.

Заліки є формою перевірки успішності виконання лабораторних і

практичних робіт, засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих

частин навчальних дисциплін, виконання та захисту курсових проектів (робіт),

проходження навчальних і виробничих практик.

Екзамени складаються протягом екзаменаційних сесій відповідно до

академічного календаря університету та графіків навчального процесу.

Складання заліків з лабораторних робіт і практичних занять закінчується до

початку екзаменаційної сесії.

Диференційовані заліки з курсових проектів (робіт) виставляються на

підставі оцінки їх якості та результатів захисту перед комісією, що створюється

кафедрою у складі двох викладачів, з обов’язковою участю безпосереднього

керівника проекту (роботи).

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу,

відведених для здійснення програми підготовки. Обліковими одиницями

навчального часу студента є академічна година, навчальний день, тиждень,

семестр, курс і рік.

Академічна година — це мінімальна облікова одиниця навчального часу,

тривалість якої становить 45 хвилин.

Навчальний день студента триває не більше 9 академічних годин, а

навчальний тиждень — 54 академічні години, з яких аудиторних занять: на

програмах підготовки фахівців ОКР ≪Молодший спеціаліст≫ і ≪Бакалавр≫ – 30

год., ОКР ≪Спеціаліст≫ — 24 год., ОКР ≪Магістр≫ —18 год., решта годин

— самостійна робота.

У зв’язку із запровадженням дистанційної форми навчання, розширенням

електронної мережі університету і з метою поліпшення організації

індивідуальної роботи студентів аудиторні заняття проводяться парами

тривалістю 80 хв. без перерви.

На індивідуальну роботу під керівництвом викладача виділяється до 10-

20% часу аудиторних занять у межах фонду кафедр і вона виконується після

18.00 щоденно (крім неділі), а по суботах — протягом робочого дня. При цьому

кожна пара запланованих занять як аудиторних, так і індивідуальних,

вважається еквівалентною двом академічним годинам.

Навчальний семестр — складова частина навчального часу студента, що

закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру

визначається графіком навчального процесу відповідно до робочого

навчального плану.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом

навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі

включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна

тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не

менше 8 тижнів.

Кредитно-модульна система навчання. З 2004 р. в університеті

запроваджена кредитно-модульна система навчання студентів на всіх курсах

навчання та програмах підготовки фахівців ОКР ≪Бакалавр≫, ≪Спеціаліст≫ і

≪Магістр≫.

Принцип модульного навчання полягає в тому, що навчальний матеріал

кожної дисципліни, відповідно до його обсягу та структури, поділяється на

змістові модулі.

Кількість змістових модулів з дисципліни визначає науково-педагогічний

працівник, який відповідає за її викладання, і затверджує кафедра. Змістові

модулі включають у календарний навчальний план викладання дисципліни.

— 2-4 за навчальний семестр з обов’язковим контролем засвоєння кожного.

Вивчення матеріалу в обсязі змістового модуля здійснюється під час аудиторних

занять та самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента має

становити не менше половини загального обсягу його навчального

навантаження.

Форми навчання

Навчання в університеті здійснюється за такими формами:

денна;

заочна (дистанційна);

екстернатна.

Денна форма навчання є основною формою здобуття певного рівня

освіти з відривом від виробництва.

Заочна форма навчання – це форма здобуття певного рівня освіти без

відриву від виробництва і передбачає, як правило, дві лабораторно-

екзаменаційні сесії, тривалість яких регламентована Законом України "Про

відпустки" терміном 30-40 календарних днів. Організація навчального

процесу в міжсесійний період регламентується індивідуальними можливостями

та здатністю студента самостійно опрацьовувати індивідуальний план.

Дистанційне навчання – це варіант реалізації заочної форми навчання,

який ґрунтується на використанні специфічних освітніх технологій із

сучасними методиками навчання, технічними засобами зв’язку та передачі інформації. Нормативна база, яка при цьому використовується, – це нормативна

база заочної форми навчання.

Екстернат є особливою формою навчання осіб, які мають відповідний

освітній (кваліфікаційний) рівень, для здобуття ними певного рівня освіти

шляхом самостійного вивчення навчальних дисциплін і складання в

університеті заліків, екзаменів та інших форм підсумкового контролю,

передбачених індивідуальним навчальним планом.