12.1. Іменник

Рід іменників. Викликають певні труднощі форми узгодження з невідмінюваними

іменниками:

1. Невідмінювані іменники, які називають осіб чоловічої статі, відносяться до

чоловічого роду, а ті, що називають осіб жіночої статі – до жіночого: висока леді, старий

кюре, респектабельний аташе, гарна фрау, відомий рефері. До чоловічого роду належать

невідмінювані іменники, які називають професії, звання, посади, традиційно пов’язані з

чоловічою працею: аташе, імпресаріо, конферансьє, портьє, шансоньє тощо.

Словами спільного роду називають іменники, що позначають осіб чоловічого та

жіночого роду (тут можливе подвійне узгодження): візаві, протеже, а також невідмінювані

прізвища – Кюрі, Долгих, Жеваго, Крутих, Дурново тощо. Пор.: Марія Кюрі відкрила…

П’єр Кюрі сказав…

2. Невідмінювані іменники, назви істот (тварин, риб, птахів), мають чоловічий рід:

гарний какаду, кенгуру сховався, рудий поні. Узгодження за змістом у формі жіночого роду

повинно бути мотивоване контекстом (читач повинен зрозуміти, що мова йде саме про

самку): кенгуру відчайдушно захищала своє дитя. (виняток: цеце (муха) – жін. рід).

3. Назви неістот належать переважно до середнього роду: це депо, серйозне алібі,

наше кафе, крайнє купе, шкіряне галіфе, чорне таксі.

4. Власні назви належать до того ж самого роду, що й позначувані ними загальні

назви (озеро, місто, ріка, країна): багатомільйонне Токіо, прекрасне Сочі, могутня Конго

(ріка), Конго розміщена в Африці (держава), «Юманіте» писала (газета,), «Манчестер

юнайтед» мав декілька команд (футбольний клуб).

5. Незмінювані складноскорочені слова мають переважно той же рід, що й основне

слово: велика АЗС (автозаправна станція), Херсонська ТЕЦ (теплова електроцентраль),

Чорнобильська АЕС (атомна електростанція), працювати на АЕС, звернутися до начальника

ТЕЦ.

80

6. Назви осіб за професією, посадою, званням, як правило, утворюють паралельні

форми чоловічого і жіночого роду (робітник – робітниця, вихователь – вихователька,

викладач – викладачка та ін.). При виборі однієї з цих форм слід орієнтуватися на такі

правила:

6.1. Офіційними, основними назвами посад, професій і звань служать іменники

чоловічого роду: бакалавр, доктор, магістр, менеджер, інженер, бухгалтер, ректор,

директор, технолог, професор, механік, віцепрезидент_______, прем’єр-міністр та ін. У ділових

офіційних документах вони вживаються незалежно від статі особи, позначуваної цим

іменником (призначити Саленко Галину Петрівну на посаду асистента; звільнити Бендерук

Ольгу Іванівну від виконання обов’язків лаборанта тощо).

6.2. Текст набуває строго офіційного характеру, якщо слова, узгоджувані з назвою

посади, подаються у формі чоловічого роду, навіть у тих випадках, коли йдеться про жінок

(президент фірми запросив, адвокат зазначив, директор школи дозволив). Якщо ж у

документі зазначається прізвище людини, яка займає цю посаду, то підпорядковані слова

(дієслова, прикметники) узгоджуються з прізвищем і вказують при цьому на стать

(менеджер Павленко Т. Ф. відмітила, доктор права Остапчук О. І. зазначила). Примітка: не

відповідає нормам літературної мови висловлювання типу «головна технолог, старша

бухгалтер поїхала у відрядження».