- •Архітектура комп’ютерів методичний посібник для проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 перетворення чисел в машинних кодах
- •Теоретичні відомості
- •1. Формати даних
- •1.1 Природна форма числа
- •1.2 Нормальна форма числа
- •2. Машинні коди чисел
- •Методичні вказівки
- •Література
- •2.1 Дії над числами в природній формі
- •2.2 Дії над числами в нормальній формі
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 2 цеом нейманівської архітектури
- •Теоретичні відомості
- •1. Структура еом
- •2. Елементарні машинні операції
- •3. Формати команд та кодування операцій еом
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •1. Схема алгоритма розв’язку задачі
- •2. Програма в змістовній формі
- •3. Система операцій еом
- •4. Кодування операцій еом
- •5. Адресна інформація в 16-й системі числення
- •6. Розподіл пам’яті
- •7. Програма в машинних кодах
- •1. Загальні відомості про системи прямого доступу до пам’яті
- •2. Прямий доступ до пам’яті в пеом
- •3. Призначення та формати регістрів кпдп
- •3.1 Регістр станів (stat)
- •3.2 Регістр команд (cr)
- •3.3 Регістр режиму (mod)
- •3.4 Регістр маски (mask)
- •3.5 Регістр запиту (req)
- •3.6 Регістр поточної адреси
- •3.7 Регістр поточного лічильника слів (ccr)
- •3.8 Базові регістри адрес та лічильника (bar та car)
- •3.9 Тимчасовий регістр (tr)
- •3.10 Канали системи пдп пеом
- •4. Ініціалізація кпдп
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •Текст програми
- •Контрольні запитання
- •1. Принципи організації системи переривань
- •2. Стани програмованого контролера переривань.
- •3. Призначення та формати операційних слів пкп
- •3.1 Операційне слово ocw1
- •3.2 Операційне слово ocw2
- •3.3 Операційне слово ocw3
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •Текст програми
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •Генерації звуку та випадкових чисел
- •Теоретичні відомості
- •1. Призначення таймера
- •2. Архітектура та принципи функціонування таймера
- •3. Програмування таймера
- •4. Засоби bios для роботи з таймером
- •5. Генерація звукових сигналів
- •6. Генерація випадкових чисел
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •Тексти програм
- •Лабораторна робота № 6 вивчення та дослідження методів програмного керування годинником реального часу
- •Теоретичні відомості
- •1. Призначення годинника реального часу
- •2. Призначення та формати регістрів кмон-пам’яті
- •3. Засоби bios для роботи з годинником реального часу
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •Тексти програм
- •Лабораторна робота № 7 дослідження режимів роботи послідовних інтерфейсів пеом
- •Теоретичні відомості
- •1. Загальні відомості про інтерфейс
- •2. Використання порту rs232c
- •3. Функції апаратних засобів інтерфейса rs232c
- •4. Формати портів уапп
- •5. Ініціалізація уапп
- •6. Підтримка асинхронного адаптера в bios
- •7. Підтримка асинхронного адаптера в dos
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •Тексти програм
- •1. Призначення та характеристики інтерфейса Centronics
- •2. Опис портів інтерфейса Centronics
- •Тексти програм
- •3. Засоби bios для роботи з принтером
- •Методичні вказівки
- •Література
- •5. Гук м. Аппаратные средства ibm pc. Энциклопедия. – сПб.: “Издательс-тво
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 9 дослідження методів програмного керування контролером клавіатури
- •Теоретичні відомості
- •1. Контролер клавіатури pc/at i8042
- •2. Порти контролера клавіатури
- •3. Методи програмного керування клавіатурою
- •4. Коди відповідей клавіатури
- •5. Засоби bios та ms dos для роботи з клавіатурою
- •5.1 Засоби bios
- •5.2 Засоби ms dos
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •Тексти програм
- •Лабораторна робота № 10 дослідження методів програмного керування контролером нгмд
- •Теоретичні відомості
- •1. Основні відомості про контролер нгмд
- •2. Програмування контролера нгмд
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Завдання
- •2) Записати введений користувачем рядок у сектор s на доріжку t;
- •Контрольні запитання
- •Література
- •1. Гук м. Аппаратные средства ibm pc. – сПб.: “Питер”, 1999. – 816 с.
Лабораторна робота № 1 перетворення чисел в машинних кодах
Мета роботи:
вивчити формати даних що використовуються в ЕОМ;
навчитися виконувати арифметичні дії над машинними кодами чисел;
Теоретичні відомості
1. Формати даних
Числа в комп’ютерах у двійкових кодах представляються як з фіксованою так
і з плаваючою точкою. Представлення чисел у форматі з фіксованою точкою отримало назву природної форми числа, представлення з плаваючою точкою – нормальної форми числа. Для тих або інших форматів завжди виділяється
заздалегідь відома кількість розрядів (біт) – 8, 16, 32 і т. д. Ця ж величина може бути виражена у байтах, з урахуванням того, що 1 байт = 8 біт.
1.1 Природна форма числа
Найчастіше природна форма використовується для цілих чисел. Кількість
розрядів може бути або 16, або 32. В усіх форматах знак числа поміщається у старший розряд і кодується як 0 – знак додатнього числа, або як 1 – знак від’ємного числа.
1.2 Нормальна форма числа
Для розширення діапазону розглядуваних чисел у порівнянні з природною формою чисел використовується формат з плаваючою точкою або нормальна форма. Будь-яке число в цій формі представляється як
A = m E P,
де m – мантиса числа A;
E – основа системи числення;
P – порядок.
Для однозначного представлення чисел мантису нормалізують, тобто накладають обмеження
1 / E m < 1.
Це обмеження означає, що мантиса є правильним дробом і містить хоча б одну значущу цифру після точки, що відрізняється від нуля.
При використанні нормальної форми для частини комп’ютерів характерним є зміщення вісі порядків в область додатніх значень. В цьому випадку арифметичні дії виконуються над порядками, що не мають знаку. В нормальній формі під значення порядку відводиться 7 розрядів, один з яких – знаковий. Таким чином, значення порядку може лежати в інтервалі – 26 P 26 – 1, тобто від – 64 до 63.
Зміщенням порядку на 26 = 64 = 4016, отримуємо інтервал можливих значень
7
0 P 27 – 1 = 127. Зміщений на 4016 називається характеристикою і обчислюється як Px = P + 4016. Якщо характеристика дорівнює 4016, то порядок дорівнює нулю; якщо характеристика менше 4016, то порядок від’ємний, якщо більше – додатній.
2. Машинні коди чисел
Для обчислювальної техніки усі арифметичні операції за допомогою
спеціальних машинних кодів можуть бути зведені до складання і зсуву праворуч або ліворуч.
Правила утворення двійкових машинних кодів:
додатнє число в прямому, зворотньому і додатковому кодах має однаковий вигляд;
прямий код від’ємних і додатніх чисел має різне значення лише в знаковому розряді, модуль числа не змінюється;
зворотній код від’ємного числа утворюється з прямого коду шляхом інверсії усіх розрядів числа за виключенням знакового;
додатковий код від’ємного числа отримується із зворотнього додаванням одиниці до молодшого розряду (перенос у знаковий розряд при цьому втрачається).
