Вступ

Системи газопостачання являють собою складний комплекс споруд. На вибір системи газопостачання міста впливає ряд факторів. Це, насамперед: розмір газифікованими території, особливості її планування, щільності населення, число і характер споживачів газу. Наявність природних і штучних перешкод для прокладки газопроводів (рік, дамб, ярів, залізничних колій, підземних споруд тощо). При проектуванні системи газопостачання розробляють ряд варіантів і роблять їхнє техніко-економічне порівняння. Всі газопроводи, що входять в газорозподільну мережу, умовно розбиваються на транзитні і розподільні. Транзитні газопроводи призначені для передачі газу з одного району населеного пункту в інший. Розподільні газопроводи служать для подачі газу безпосередньо споживачам.

До внутрішнього газообладнання житлових будинків і промислових підприємств відносяться внутрішньо будинкові і промислові газопроводи, газові прилади і установки для спалювання газу. Газорозподільна система вибирається з урахуванням джерел, обсягу та призначення газопостачання, розміру і планування населеного пункту. Так як природний газ є високоефективним енергоносієм, в умовах економічної кризи газифікація може скласти основу

Сьогодні газотранспортна система України об’єднує понад 37 тис. км магістральних газопроводів, 71 газокомпресорну станцію загальною потужністю 5380 мВт, 13 підземних газосховищ з активним об’ємом понад 34,5 м³ та 1392 газорозподільні станції. Пропускна здатність системи на вході становить 290 млрд. м³, на виході – 175 млрд. м³ газу за рік. З’єднані мережою магістральних газопроводів підземні сховища забезпечують високу надійність функціонування системи і гарантують безперебійну подачу газу внутрішнім споживачам та його транзит до країн Європи. Україна забезпечує 85% всього експорту російського газу до країн Європи.

1. Технологія будівельно-монтажних робіт

Організація планування і керування будівництвом має основну задачу забезпечення будівництва об’єкта в оптимальний термін при високій кількості робіт і мінімальних витратах праці, матеріальних ресурсів і коштів.

При спорудженні підземного газопроводу низького тиску в населеному пункту АР Крим використаний потоковий метод будівництва. При цьому методі газопровід в залежності від топографічних умов розбивається на захватки, обмежених складними перехрестями вулиць, у межах яких організовується свій потік. Цей метод найбільш доцільний тому що забезпечує мінімальний термін виконання робіт на кожній ділянці.

Перед земляними роботами повинна проводитись розбивка траси газопроводу і влаштування огородження. Розробка ґрунту виконується екскаватором. Риття траншей виконується у даному потоці з іншими роботами по прокладці газопроводу. Підсипання ґрунту виконується шарами не більше 10 см. з ущільненням шарів ґрунту. Приямки риють безпосередньо перед виконанням робіт зварювання неповоротних стиків та їх ізолювання.

Перед зварювальними роботами труби повинні бути підготовлені і відцентровані. Після зварювання поворотних стиків їх випробують на щільність повітрям якщо проходить випробовування зварний стик то його ізолюють. Трубопровід вкладається в траншею плавно на вирівняне дно, де була влаштована піщана постіль під газопровід. Зварювання неповоротних стиків в траншеї, випробування газопроводу та його ізолювання. Виконується присипка газопроводу піщаним ґрунтом 20 см. вище труби, виконується випробовування газопроводу на міцність. А після остоточна засипка газопроводу. Виконується оформлення записом у будівельний паспорт газопровіду. Після закінчення будівельно-мантажних робіт виконується розбір огородження і встановлюють порушене дорожне покриття та відновлюють земну зону, якщо потрібно.

2. Обгрунтування форм і розмірів траншеї

При підземному прокладанні газопроводів обсяг земляних робіт визначається на основі повздовжніх і монтажних профілів по ділянкам, в межах яких діаметр труби залишається постійним.

В учбових цілях ведемо розрахунок на один діаметр трубопроводу. Не точність розрахунків при цьому буде не дуже високою (в межах 5%), що припустимо в учбових цілях.

На основі вихідних даних знаходимо діаметр ізоляційної труби D_із, м, за формулою

D_із = D_зов + 2Т, (1)

де D_зов - зовнішній діаметр газопроводу 57х3,0мм, D_зов = 0,057м;

Т – товщина ізоляційного покриття, м.

Товщина дуже посиленого ізоляційного покриття на бітумній основі становить для труб діаметром до 150 мм – не менше 7,5 мм, для труб більшого діаметру – не менше 9 мм.

D_із = 0,057 + 2 · 0,0075 = 0,072м

Знаходимо глибину траншеї Н_тр, м, за формулою

Н_тр = Н_з + D_із (2)

де Н_з – глибина закладання газопроводу, Н_з = 0,9м

Н_тр = 0,9 + 0,072 = 0,972м

У відповідності з [15] траншеї з прямими стінками можна розробляти при глибині в пісках до 1м. тобто остаточно приймаємо траншею з прямими стінками.

Оскільки риття траншеї буде виконуватись механізовано заздалегідь приймаємо екскаватор Э – 1515 з місткістю ковша 0,15 м³, з шириною ковша 0,8м.

Ширина низу траншеї В,м, визначається за формулою

В = В_ковш + S (3)

де В_ковш. – ширина ковша екскаватора

S – надбавка на осипання грунту: для глини S = 0.1м

В = 0,8 + 0,1 = 0,9м

Малюнок 1. Поперечний профіль траншеї з вертикальними стінками.