5.1. Наслідки детенсивного розвитку

Наслідок 1. Процес детенсифікації суспільного виробництва найбільше впливає на систему методів виробництва, під якими, як правило, розуміється та чи інша направленість зміни обсягів ресурсів виробництва. Детенсивна економіка, як відмічалося вище, має гіперзатратний характер, тобто в її умовах матеріальні блага виробляються шляхом неухильного нарощування затрат усіх ресурсів виробництва, причому у прогресуючій пропорції. У такій економіці переважають так звані прямі (затратні) методи виробництва, при яких результати виробництва створюються шляхом нарощування затрат ресурсів. Екстенсивна економіка також спирається на використання прямих методів. Але в ній нарощування обсягів виробництва здійснюється на основі приблизно такого ж (і не більшого) нарощування обсягів затрат ресурсів. І лише в інтенсивній економіці з особливою силою проявляють себе зворотні (економні) методи виробництва.

Гіперзатратний характер виробництва є однією з важливіших причин поглиблення кризових та інфляційних процесів. Бо внаслідок зниження ефективності виробництва товари стають дорожчими, отже, ціни зростають. Споживачі за новими (високими) цінами не мають можливості товари купувати. Відбувається затоварювання. Виробники не отримавши виручки за виготовлену продукцію, не можуть розплатитися за сировину, виплатити заробітню плату, розрахуватися з кредитними установами і т.д. Виникає криза неплатежів. Ситуація посилюється інфляцією, яка постійно підігрівається знеціненням грошей під тиском зростаючих цін. Якби навіть уряду вдалося повністю збалансувати фінанси і грошовий обіг (що в даних умовах майже неможливо), кризовий спад навряд чи припиниться, а рівень інфляції навряд чи понизиться. У детенсивній (гіперзатратній) економіці ніякі монетарні і фінансові методи суттєво кризову ситуацію змінити не можуть.

Наслідок 2. У детенсивній економіці ринкові ціни мають зовсім інакшу економічну природу, ніж в екстенсивній або інтенсивній економіці. Вони є переважно затратними і тому дають можливість у кращому випадку лише повернути видатки на виробництво матеріальних благ. Це, звичайно, стримує можливості для інвестування і розвитку виробництва, а в умовах кризи, виходу з кризового стану. Лише в екстенсивному і, особливо, в інтенсивному виробництві ринкова ціна набуває частково або навіть повністю ефектної природи. Затратний характер цін - також одна з причин подорожчання товарів і одночасного здешевлення грошей, що є сприятливим середовищем для розгортання кризових процесів.

Наслідок 3. Детенсивний тип розвитку об'єктивно формує дефіцитну за характером економіку, тому що для створення додаткової пропозиції товарів необхідно збільшувати у прогресії затрати усіх ресурсів виробництва, більшість з яких об'єктивно обмежені. Лише екстенсивна економіка дає певні можливості врівноважити співвідношення попиту і пропозиції на товари. І таку економіку вже можна кваліфікувати як бездефіцитну або афіцитну. В інтенсивній же економіці створюються передумови для перевищення пропозиції над попитом, тому вона за своїм характером стає інфіцитною.

Між тим, деякі вітчизняні ідеологи ринкового реформування національної економіки вважають, що проблема збалансування попиту і пропозиції - це проблема сугубо сфери обігу. Звичайно, тимчасово збалансувати попит і пропозицію можна і грошово-фінансовими методами. Проте лише тимчасово l по суті, штучно. Кардинальне рішення цієї проблеми, а на цій основі і закладення підвалин для стабілізації економіки, передбачає усунення детенсивного характеру економічного розвитку.

Наслідок 4. Вищенаведена сукупність наслідків розвитку детенсивного виробництва з об’єктивною необхідністю викликає інфляційне зростання ринкових цін, в результаті чого формуються так звані інфлятивні ціни, головною особливістю яких є те, що вони остаточно “відриваються” від вартості (і цінності) товарів, значно перевищуючи її величину. Гроші ж в такій ситуації, остаточно знецінюючись, перестають виконувати свої функції. (Див.графік на рис.9).

Рисунок 2. Криві залежності між ринковими цінами і ринковою вартістю товарів в умовах детенсивної, екстенсивної і інтенсивної економіки

Цр - ринкова ціна; Вр - ринкова вартість; К^ец-в - коефіцієнт еластичності; I, II, III - лінії, відповідно, афлятивного, інфлятивного і дефлятивного формування ринкових цін.

За час економічної кризи (1990-94рр.) ринкові ціни зросли орієнтовано у 15-20 тис.раз. В умовах екстенсивної і, особливо, інтенсивної економіки ринкова ціна поводить себе зовсім інакше. Вона може бути або більш-менш стабільною (інакше кажучи, афлятивною) в економіці екстенсивній або-дефлятивною, тобто такою, що неухильно знижується в часі, в економіці інтенсивній. За характером динаміки ринкової ціни ми можемо визначити тип економічного розвитку, співставляючи для цього прирости обсягів результатів і затрат виробництва.

Гіперінфлятивний характер ринкових цін на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки є опосередкованим свідченням всебічного поглиблення детенсифікації суспільного виробництва. У свою чергу остання і є первинним фактором розвитку кризових і гіперінфляційних процесів. Зворотньою стороною розвитку цих процесів є обвальне знецінення національних грошей (купоно-карбованців). Причому мова йде не лише про зниження реальної вартості грошей як грошей, тобто в їх якості купівельного або платіжного засобу. Одночасно відбувається також зниження реальної вартості грошей як кредитних і особливо грошей як капіталу. Яскраво про це свідчить зниження валютного ( а отже і товарного) масштабу цін. За роки “ринкового реформування” економіки валютний зміст купоно-карбованця понизився не менше як у 100 раз (з однієї тисячної долара в одному купоно-карбованці до однієї стотисячної).

Наслідок 5. Всебічна детенсифікація суспільного виробництва своїм наслідком має також обвальне падіння рівня ефективності виробництва. Детенсивна економіка є не тільки низькоефективною, вона є у прямому розумінні “дефективною”, бо в ній сукупні результати не перевищують, а навпаки, менші сукупних затрат ресурсів. У такій економіці підприємницька активність придушується, а тому економічний спад поглиблюється. Економіка в такій ситуації виходить із кризової зони свого розвитку і входить у зону економічного апокаліпсиса. Призупинити цей процес “дефективного” розвитку економіки можна лише шляхом термінової активізації всієї системи методів державного регулювання. Екстенсивна економіка за цих умов може бути кваліфікована як малоефективна, або квазіефективна, бо вона дає деяку можливість видатки покривати доходами. І лише всебічна інтенсифікація виробництва дає можливість досягти гіперефективності і значного розходження між валовими рівнями видатків і доходів на користь останніх.

У зведеному вигляді вплив певних типів економічного розвитку на характер суспільного виробництва зображено у таблиці 2.

У детенсивній економіці функція залежності між затратами двох основних факторів виробництва (жива праця і капітал) і обсягами випуску продукції (валовим національним продуктом або національним доходом) має неоднорідний характер і, якщо ми скористаємося для аналізу функцією Кобба-Дугласа, то сума коефіцієнтів еластичності обсягів виробництва по праці і капіталу буде дещо менше одиниці:

V = А × Ка × Lb; /альфа + бетта/ < 1

Таблиця 1. Вплив типу економічного розвитку на характер суспільного виробництва і його основні економічні індикатори.

№ п\п 1	Тип економічного розвитку	Характер впливу на суспільне виробництво
		Наслідок 1. Вплив на методи виробництва	Наслідок 2. Вплив на природу ринкової ціни	Наслідок 3. Вплив на ринкову кон’юнктуру	Наслідок 4. Вплив на динаміку ринкових цін	Наслідок 5. Вплив на ефективність виробництва
1	Детенсивний	Панують гіперзатратні методи виробництва	Ринкова ціна має переважно затратний характер	Економіка має дефіцитний характер	Ціни мають інфлятивний характер	Виробництво є дефективним
2	Екстенсивний	Панують затратні методи виробництва	Ринкова ціна має затратно-ефективну природу	Економіка, має бездефіцитний (афіцитний) характер	Ціни мають афлятивний характер	Виробництво є “квазіефективним”
3	Інтенсивний	Панують економічні методи виробництва	Ринкова ціна має ефективно-затратну природу	Економіка набуває інфіцитного характеру	Ціни мають дефлятивний характер	Виробництво є “гіперефективним”

Величина відхилення суми вказаних коефіцієнтів еластичності від одиниці /1-/ альфа + бетта // є по суті точним математичним відображенням степені детенсифікації економіки України. Якщо сума коефіцієнтів еластичності у макроекономічній виробничій функції дещо більша одиниці, тобто коли //альфа + бетта/ - 1/ > 0, то прийнято вважати, що більш високе зростання обсягів виробництва, у порівнянні з зростанням обсягів затрат вказаних ресурсів (живої праці і капіталу), зумовлюється так званим ефектом масштабу, або, як його ще називають, системним або сінергічним ефектом. Цей ефект, як правило, приписують або підвищенню ефективності капіталу, або впливу так званих суспільних факторів виробництва, що в принципі, одне і теж, бо активізація суспільних факторів виробництва у кінцевому рахунку матеріалізується у підвищенні ефективності капіталу.

У тому ж випадку, коли сума вказаних коефіцієнтів еластичності менше одиниці, тобто /1-/альфа + бетта// > 0, логічно припустити, що має місце не розгортання (посилення) впливу суспільних факторів виробництва, а навпаки, їх згортання (послаблення). З такою ситуацією ми нині маємо справу у розвитку національної економіки. Вона занепадає насамперед у сугубо суспільному розумінні, на основі звуження того її змісту, який прийнято називати суспільним або суспільно-економічним. Спостерігається явний суспільний регрес економіки. З низькоефективної у роки так званого застою вона впевнено і високими темпами перетворюється у “дефективну”. Тому першочерговим економічним (і політичним) завданням на сучасному етапі реформування економіки України є призупинення її суспільної деградації, навіть якщо для цього треба буде уповільнити темпи “переходу до ринку”. У противному випадку замість “побудови” ринкової економіки ми отримаємо “базарну” економіку з переважанням “чорного” ринку і кримінально-спекулятивного капіталу.