Міністерство освіти і науки України

НТУУ «Київський Політехнічний Інститут»

Факультет авіаційних і космічних систем

Кафедра приладів і систем керування літальними апаратами та комплексами

Реферат на тему:

Чинники фінансово-економічної стабілізації та зростання

Виконав:

студент ФАКС

групи ВЛ-71м

Воловик Б.В.

Перевірив:

Бендюг В.І.

Київ – 2012р.

ЗМІСТ

1. Вступ……………………………………………………………………	3
2. Методологічні принципи……………………………………………...	3
3. Зовнішні чинники……………………………………………………...	4
4. Економічна система……………………………………………………	6
5. Типи економічного зростання в Україні……………………………..	10
6. Програмно-цільові важелі ринкової трансформації та пожвавлення економіки…………………………………………………………………	21
7. Висновки………………………………………………………………..	30
8. Література………………………………………………………………	31

1. Вступ

Проблеми, які принесла глобальна криза, обумовлена відривом фінансового сектора від реальної економіки, поставили нові завдання перед кожною країною по розробці системи антикризових заходів для стабілізації економіки та її подальшого зростання.

Стабілізація економіки - запобігання, гальмування економічного спаду, закріплення і підтримання показників функціонування економіки на певному рівні, оздоровлення господарства. Часто стабілізація економіки досягається за допомогою заходів, що передбачаються стабілізаційною програмою (програмою оздоровлення).

Під стабільністю мається на увазі такий стан економіки в її національних, регіональних або глобальних кордонах, яке передбачає досить стійке зростання та збалансований розвиток, відсутність глибоких криз, руйнівних шоків і іманентних ризиків [3, c. 3].

2. Методологічні принципи

Процес стабілізації економіки з точки зору методології його дослідження органічно пов'язаний із загальним змістом проведених у країні економічних реформ. При цьому основними є наступні методологічні принципи:

1. Принцип єдиного (цілісного) фінансово-економічного простору при здійсненні стабілізації економіки. Неможливо системно і комплексно стабілізувати економіку без системного і комплексного підходу в цілому.

2. Принцип системно-структурного (рівневого) відображення змісту процесу стабілізації економіки в формах його здійснення. Доцільно правомірно розглядати і класифікувати форми здійснення процесу стабілізації економіки, виходячи з того, які конкретно процеси стабілізації і якого порядку реалізуються - сутнісні, вторинні або третинні. Реалізація цього принципу і в теорії, і на практиці дозволяє з усієї сукупності виокремлювати саме ті форми здійснення стабілізації економіки, які зорієнтовані на реалізацію насамперед головних (визначальних) факторів.

3. Принцип різноманіття форм здійснення стабілізації економіки при акцентованому використанні на практиці, перш за все форм, які перейшли з попередньої системи господарювання, і продовжать свої реалізацію і розвиток в умовах діючої системи.

4. Принцип обумовленості форм здійснення стабілізації економіки самої методологією дослідження цього процесу. Логіка дослідження процесу стабілізації економіки повинна повторювати логіку практики, але опосередковану системою наукових категорій, ієрархічно вибудуваної на основі діалектичного сходження від абстрактного до конкретного, від простого до складного.

5. Принцип взаємозалежності і кооперації країн у глобальному світі [4, с. 27; 7, с. 10-13].

Опора на дані принципи дозволяє більш глибоко і цілеспрямовано як здійснювати процес дослідження стабілізації економіки, так і керувати процесом її реалізації на практиці.

З позицій методологічних принципів дослідження стабілізація економіки по своїй суті - це процес її приведення у стійко-зрівноважений стан, який, однак, не зводиться тільки до досягнення економікою стану стагнації. Під стабілізацією економіки слід розуміти досягнення таких параметрів, як зниження темпів падіння виробництва; припинення падіння обсягів виробництва, його фіксація (в плані стагнації) на певному рівні; нарощування обсягів виробництва (стабільність розвитку, стабільність постійного і поступового зростання виробництва) [5, с. 10-15].

У дефінітивному аспекті стабілізацію економіки можна визначити як процес, критеріально розгорнутий на людину, на розвиток особистості, при цьому свідомо регульований державою саме в цьому напрямку. Він охоплює також і сферу фінансів, і грошово-кредитну, і інвестиційну та управлінську сфери та ін..

Звичайно, стабілізація економіки як певний етап за своїм змістом, характером і завданням ширше, об'ємніше, ніж початкова стадія структурної перебудови економіки. Тим не менш, це є та сама «золота середина», яка дозволяє узгодити, поєднати вирішення проблем збереження економічного потенціалу, його стабілізації і проблем структурної перебудови економіки.

На першому етапі стабілізації економіки найважливішим завданням є, як правило, фінансова стабілізація. Саме вона є тією основою, яка дозволяє істотно прискорити період переходу до сталого розвитку економіки.