- •1.Зміст поняття «Охорона праці», мета охорони праці
- •2.Система держ.Управління оп в Україні.
- •3.Державна політика в галузі оп
- •4.Конституційні засади охорони праці в Україні
- •5.Компетенція та вповноваження органів держ.Управління оп
- •6.Органи держ.Нагляду за оп, їх основні повноваження і права
- •7. Закон Укр.»Про охорону праці»
- •9.Гарантії прав громадян на працю, відпочинок, охорону здоров’я та охорону праці
- •10.Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів
- •11.Обов’язки працівників щодо додержання вимог норм.-правових актів з оп
- •12.Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про оп
- •13.Структура, основні функції і завдання управління оп в організації
- •14.Служба оп підприємства
- •15.Громадський контроль за станом оп в організації
- •16(17).Організація навчання з питань оп
- •17.Інструктажі з питань оп. Види, порядок переведення, оформлення
- •18.Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
- •19.Параметри мікроклімату виробничих приміщень, їх контроль та нормування
- •20.Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови робочої зони та основні засоби та заходи їх нормалізації
- •21.Вентиляція виробничих приміщень, основні поняття та види
- •22.Повітряні завіси.Кондиціювання повітря.
- •23(24,25).Основні поняття та гігієнічні вимоги щодо виробничого освітлення
- •26.Джерела світла та основні освітлювані прилади
- •27.Вібрація та її вплив на організм людини. Засоби та методи зниження дії вібрації на людину
- •28.Шум та його вплив на організм людини
- •29.Засоби та заходи захисту людини від дії шуму
- •32.Інфрачервоне випромінювання. Засоби та заходи захисту
- •34.Особливості дії електричного струму на організм людини
- •35.Фактори, що впливають на ураження людини електричним струмом
- •36.Класифікація виробничих приміщень за електробезпекою
- •37.Умови ураження людини електричним струмом
- •38.Крокова напруга. Способи уникнення ураження кроковою напругою
- •39.Засоби та заходи захисту від ураження електричним струмом
- •40.Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом
- •41.Горіння. Його форми та види
- •42.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
- •43.Категорії приміщень за вибухо- пожежонебезпечністю
- •44(43).Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон
- •45.Основні засоби та заходи забезпечення пожежної безпеки виробничого об’єкта
- •46.Пожежний зв’язок і сигналізація
- •48.Вогнегасники, їх види, принципи дії, правила застосування
- •49.Установки автоматичного пожежогасіння
40.Надання першої допомоги потерпілому при ураженні електричним струмом
Послідовність надання першої допомоги:
— усунути вплив на організм ушкоджуючих факторів, котрі загрожують здоров'ю та життю потерпших, оцінити стан потерпшого;
— визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпшого і послідовність заходів щодо його рятування;
— виконати необхідні заходи з рятування потерпших в послідовності терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, провести зовнішній масаж серця);
— підтримати основні життєві функції потерпшого до прибуття медичного працівника;
— викликати швидку медичну допомогу або вжити заходів щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.
41.Горіння. Його форми та види
Горіння - екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виділенням диму та виникненням полум'я або світінням. Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників - горючої речовини, окисника та джерела запалювання.
Горіння може бути гомогенним та гетерогенним. При гомогенному горінні речовини, що вступають у реакцію окислення, мають однаковий агрегатний стан - газо- чи пароподібний. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна межа поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним.
За швидкістю поширення полум'я горіння поділяється на: - дефлаграційне горіння - швидкість полум'я в межах декількох метрів за секунду; - вибухове - надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу
За походженням та деякими зовнішніми особливостями розрізняють такі форми горіння: - спалах - швидке згоряння горючої суміші без утворення стиснених газів, яке не переходить у стійке горіння; - займання - горіння, яке виникає під впливом джерела запалювання; - спалахування - займання, що супроводжується появою полум'я; - самозаймання - горіння, яке починається без впливу джерела запалювання; - самоспалахування - самозаймання, що супроводжується появою полум'я; - тління - горіння без випромінювання світла, що, як правило, розпізнається за появою диму. Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів пожежі, за ГОСТ 27331-87, поділяються на відповідні класи та підкласи: клас А - горіння твердих речовин, що супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням; клас В - горіння рідких речовин, що не розчиняються (підклас В2) у воді; клас С - горіння газів; клас Д - горіння металів легких, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (підклас Д2),а також металовмісних сполук (підклас ДЗ); клас Е - горіння електроустановок під напругою.
42.Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх схильність до виникнення й поширення горіння, особливості горіння і здатність піддаватись гасінню загорянь. За цими показниками виділяють три групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі та горючі.
Негорючі (неспалимі) - речовини та матеріали, нездатні до горіння чи обвуглювання у повітрі під впливом вогню або високої температури. Це матеріали мінерального походження та виготовлені на їх основі матеріали - червона цегла, силікатна цегла, бетон, камінь, азбест, мінеральна вата, азбестовий цемент та інші матеріали, а також більшість металів.
Важкогорючі (важко спалимі) - речовини та матеріали, що здатні спалахувати, тліти чи обвуглюватись у повітрі від джерела запалювання, але нездатні самостійно горіти чи обвуглюватись після його видалення (матеріали, що містять спалимі та неспалимі компоненти, наприклад, деревина при глибокому просочуванні антипіренами, фіброліт і т. ін.); Горючі (спалимі) - речовини та матеріали, що здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення. У групі горючих речовин та матеріалів виділяють легкозаймисті речовини та матеріали - це речовини та матеріали, що здатні займатися від короткочасної (до ЗО с) дії джерела запалювання низької енергії.
Тверді горючі речовини у більшості випадків самі по собі у твердому стані не горять, а горять горючі леткі продукти їх розпаду під дією високих температур у суміші з повітрям - полуменеве горіння.
Спалимі рідини. Характерним для процесу горіння цих рідин є те, що самі рідини не горять, а горить їх пара у суміші з повітрям.
Пилоповітряні суміші - суміші з повітрям подрібнених до розмірів частинок до 850 мкм твердих горючих речовин.
За здатністю до загоряння і особливостями горіння пил поділяють на вибухонебезпечний і пожежонебезпечний.
