
- •1.Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •2.Види професійного спілкування
- •3.Типи і форми професійного спілкування
- •4.Етапи спілкування
- •5. Особливості ділового спілкування
- •6.Ораторське мистецтво, його функції та закони.
- •7.Доповідь як жанр публічного виступу, її різновиди .
- •8.Жанри публічних виступів:промова,лекція,виступ
- •9.Аргументація як засіб переконання.Види аргументів
- •10. Презентація як різновид публічного мовлення
- •11. Процес становлення укр. Термінології
- •12. Термін,його ознаки та види.
- •13.Способи творення термінів
- •14. Становлення і розвиток наукового стилю мови.
- •15.Особливості наук.Тексту
- •17. Бесіда як різновид професійного мовлення
- •18. Етикет службової телефонної розмови
- •19.Перемовини як форма колективного обговорення професійних проблем
- •20.Збори як форма прийняття колективного рішення
- •21.Особливості наради як різновиду професійного спілкування
- •23. Рецензія та відгук як різновиди документів наукового характеру
- •24. Курсові та дипломні роботи як студентські наукові дослідження
21.Особливості наради як різновиду професійного спілкування
особливості наради як різновиду професійного спілкування: Наради – один з найефективніших способів обговорення важливих питань і прийняття рішень в усіх сферах виробничого, громадського і політичного життя. Вони дають змогу спільно аналізувати важливі питання й висловлювати свої думки та пропозиції, приймати найоптимальніші рішення. Оптимальна кількість учасників наради – 10 – 12 осіб. Класифікація ділових нарад:
За метою і завданням (навчальна, проблемна, диспетчерська, інструктивна)
За способом проведення (директорська, автократична, дискусійна, довільна)
За ступенем підготовленості (запланована, позапланова).
Нараду в будь-якій організації, як правило, проводить її керівник, тому її результати залежать, передусім від нього, від того, як він уміє працювати з людьми. Керівник повинен коротко охарактеризувати проблему. Наприкінці наради керівник має підбити висновки, акцентувати увагу на раціональних пропозиціях, що прозвучали під час обговорення проблеми.Нарада є важливою формою ділового спілкування. Вона буде ефективною, якщо її учасники дотримуватимуться певних етичних норм, принципів і правил спілкування.
22. синоніми та пароніми у професійному спілкуванні. Синоніми – це слова, що звучать по-різному, але близькі за значенням (проживати - мешкати). Вони відрізняються відтінками значення, стилістичним забарвленням, можливістю поєднання з іншими словами або можуть бути тотожні за значенням. У зв’язку з цим синоніми поділяються на такі групи:
Лексичні (відрізняються смисловими відтінками – стислий - короткий)
Стилістичні (відрізняються емоційно – експресивними відтінками – говорити - мовити )
Абсолютні (не мають відмінностей у значенні – процент - відсоток)
Синоніми об’єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе, опорне слово, що виражає найзагальніше значення та є стилістично нейтральним. Пароніми – це слова близькі за звучанням і вимовою, але різні за значенням і написанням (кампанія - компанія). Пароніми можуть мати спільні кореневі, але відрізнятися різними префіксами або наявністю, відсутністю префіксів (ознайомитися – познайомити). Паронімічна пара може відрізнятися суфіксами (експонат - експонент). У паронімічні ряди можуть поєднуватися споріднені слова і випадково співзвучні. У багатьох випадках вони відрізняються голосними та приголосними звуками, звукосполученнями (талан ( доля) – талант (здібності)). Якщо значення близько звучних слів розмежується повністю, їх вважають повними паронімами. Явище паронімії вимагає точного знання значень слів та адекватного їх вживання.
23. Рецензія та відгук як різновиди документів наукового характеру
Наукова рецензія – це спеціальний текст – аналіз наукового джерела, розрахований на певне коло фахівців.
Характерні ознаки рецензії – абстрактність, узагальненість, точність, оцінність, стислість, відсутність емоційного забарвлення слів, підкреслена логічність.
Об’єктами наукової рецензії є – монографія, навчальний посібник, новизна та актуальність поставлених завдань і проблем, достовірність результатів.
Реквізити рецензії – назва виду документу, заголовки (містить назву рецензованої роботи, прізвище, імя по – батькові її автора, місце та рік видання загальна кількість сторінок); текст; дата; підпис особи, яка рецензувала роботу; засвідчення підпису печаткою або спеціальним штампом (за потреби).
Відгук – це стисла форма письмової оцінки наукової роботи.
Відгук складає офіційний опонент на підставі вивчення дисертації та праць здобувача, опублікованих за метою дисертації.
Особливості наукового відгуку полягає у підтвердженні завершеності роботи, зосередженні уваги на найважливіших моментах, вияві позитивних ознак дослідження та його недоліків. Обсяг відгуку не великий 1-3 сторінки. За складом реквізитів збігається з рецензією.