12. Термін,його ознаки та види.

До основних ознак термінів відносять:

1) наявність наукового визначення

2) Однозначність у межах певної термінол. Системи

3)точність

4)стилістична нейтральність

5)відсутність синонімів в межах однієї терміносистеми

6)стислість

За будовою розрізняють такі типи термінів:

1)прості: похідні, непохідні

2)складні (можна виділити 2 основи)

3)складені (терміни-словосполучення)

4)терміни-символи і терміни - напівсимволи.

Терміни поділяються на види:

1)загальнонаукові (вживаються у всіх галузях)

2)міжгалузеві (використовуються у двох споріднених галузях)

3)вузькогалузеві

13.Способи творення термінів

За структурними особливостями є такі види:

- однокомпонентні

- двокомпонентні (ім.+ім. прик+ім.)

- трикомпонентні (прик+прик+ім. прик+ім.+ім. ім.+прик+ім. ім.+ім.+ім.)

- багатокомпонентні (4 і більше компонентів)

Терміни можуть утворюватися морфологічним способом:

1)за допомогою суфіксів (ація, ння, ство, ість, ач, ер, инг, нульовий)

2)за допомогою префіксів (над, дис.)

3)за допомогою префікса + суфікса

4)за допомогою осново- і словоскладання

5)за допомогою скорочення слів

На сучасному етапі активним способом творення термінів є запозичення (амплітуда, бартер)

14. Становлення і розвиток наукового стилю мови.

Слід зазначити, що спеціальне вивчення наукового мовлення почалося в 60-их роках і пов'язане з монографічними працями М. Кожиної, А. Васильєвої, М. Котюрової та інших. Ці дослідження були орієнтовані на визначення специфіки наукового стилю, його об'єктивних характеристик і відмінностей від інших стилів мовлення, виявлення екстралінгвістичних факторів, які впливають на формування наукових текстів і їхніх стильових рис. Пізніше досліджувалися проблеми мовленнєвої системності наукового стилю - особливості функціонування мовних одиниць усіх рівнів, у результаті чого було переконливо доведено, що реалізація суттєвих рис наукового мовлення (об'єктивності, логічності, узагальнення, понятійності, точності) досягається саме мовленнєвою системністю. Принцип системності і функціональності під час аналізу мовлення визначив сутність підходу до вивчення наукових текстів. Крім того, поглиблене дослідження наукового стилю здійснювалося в таких аспектах: проблема жанрів / типів наукового тексту (Л. Іванов, О. Кудасова), міжстильова і міжжанрова взаємодія (В. Салимовський, О. Лаптєва); експресивність та діалогічність наукового мовлення (Н. Милованова, М. Кожина, Т. Михайлюк, Л. Славгородська). Активно вивчалося стосовно наукового мовлення висунуте М. Кожиною поняття функціонально-семантичної категорії.

15.Особливості наук.Тексту

1. Домінує абстрактна, стилістично нейтральна лексика.

2. Перевагу має українська не термінологічна лексика, напр.: на фоні подій, вплинули фактори.

3. Запобігання русизмам: Новизна дослідження полягає у наступних положеннях; Доведення тезису про необхідність усунення прогалин; попередження злочинів; У той же час як минула, так і теперішня практика свідчать про те, що; Авторська трактовка вчення; в межах однієї наукової області; угони автотранспортних засобів; Багаточисленні прояви; виховання в учбових закладах.

4. Неправильне використання слів-паронімів: Цей недолік у роботі органів юстиції обумовлений, зокрема, недосконалістю кримінального законодавства; Мета і задачі дослідження; часто приводить до вчинення правопорушень; серйозні нестачі системи.

5. Дотримання фразеологічних норм наукового мовлення (неприпустимість дослівного перекладу фразеологізмів і вживання емоційно забарвлених): Перший підрозділ представляє собою розгорнутий аналіз; підняте питання; сприяють скоєнню правопорушень; Співробітники інституту приймали активну участь у виконанні наукових досліджень; поклало початок участі співробітників (давати початок).

16. Науковий етикет — сукупність правил діяльності та поведінки, котрі забезпечують дотримання основних принципів наукової етики і сприяють створенню комфортних умов праці вченого. Правил спілкування для специфічної наукової події нема, вони є однаковими для будь-якого наукового заходу:

- Дотримуйтесь регламенту, запропонованого організаторами події; поважайте думку співбесідника(опонента, докладача, питаючого);

- Будьте доброзичливі;

- Розмовляє тільки один (на сесіях усних доповідей, круглих столах);

- Намагайте відповідати своїм зовнішнім виглядом рівню та статусу події; якщо вам видали бедж - надіньте його - це спростить організаторам ідентифікацію вашої особистості;

- Запасіться візитівками

Беручі участь у роботі сесій усних доповідей:

Намагайтесь не запізнюватись;

-запізнившись, не входьте до залу засідань під час доповіді дочекайтесь перерви між доповідями;

-відключіть мобільний телефон; у випадку необхідності оперативного зв’язку переключіться у режим вібродзвінка чи мінімальної гучності дзвінка;

-будучи доповідачем, перед початком засідання представтесь заседания представьтесь Председателю;

-якщо відомо, що ви не будете керувати презентаційним обладнанням під час доповіді, підготовте ще один екземпляр тексту доповіді з зазначенням місця чи часу переключення слайдів, ілюстрацій.

Задаючи питання доповідачу на сесії усних доповідей:

-підніміть руку і назвіть своє імя;

-питання називайте стоячи

-за можливості, задавайте питання коротко і зрозуміло;

-після відповіді, якщо він вас не задовільнив, дочекайтесь дозволу Председателя на уточнююче питання, якщо питання вас задовольнило, подякуйте доповідачу;

-під час засідання намагайтесь не висловлювати своє відношення до доповіді чи до доповідача, для обговорювання доповідей виділяється спеціальний час.