- •1.Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •2.Види професійного спілкування
- •3.Типи і форми професійного спілкування
- •4.Етапи спілкування
- •5. Особливості ділового спілкування
- •6.Ораторське мистецтво, його функції та закони.
- •7.Доповідь як жанр публічного виступу, її різновиди .
- •8.Жанри публічних виступів:промова,лекція,виступ
- •9.Аргументація як засіб переконання.Види аргументів
- •10. Презентація як різновид публічного мовлення
- •11. Процес становлення укр. Термінології
- •12. Термін,його ознаки та види.
- •13.Способи творення термінів
- •14. Становлення і розвиток наукового стилю мови.
- •15.Особливості наук.Тексту
- •17. Бесіда як різновид професійного мовлення
- •18. Етикет службової телефонної розмови
- •19.Перемовини як форма колективного обговорення професійних проблем
- •20.Збори як форма прийняття колективного рішення
- •21.Особливості наради як різновиду професійного спілкування
- •23. Рецензія та відгук як різновиди документів наукового характеру
- •24. Курсові та дипломні роботи як студентські наукові дослідження
7.Доповідь як жанр публічного виступу, її різновиди .
Доповідь
Доповідь – це вид публічного виступу.
Доповідь: політична, звітна, наукова, ділова.
Політична – є формою роз’яснення вн. і зовн. політики країни. Властиві елементи агітації, пропаганди; влашт. на мітингах, масових зборах.
Звітна – виступ, в якому офіційна особа повідомляю уповноваженому зібранню про результати роботи, оцінює та аналізує результати. Така доповідь не лише обговорюється, а й схвалюється зібранням. Завжди приймається якесь рішення.
Ділова – виступ, який містить виклад ін.-фи і шляхи розв’язання певних практичних питань колективу. Закінчується висновками і пропозиціями. Текст може зазнавати критики, доповнюватись.
Наукова – узагальнює наукову ін.-фу, досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень
8.Жанри публічних виступів:промова,лекція,виступ
Промова – агітаційний виступ на мітингах або масових зборах, охоплює 1 значну тему, яка хвилює слухачів і до якої прикована загальна увага. Промови: мітингові, агітаційні, ювілейні, судові
Мітингова – гостро-політичний характер, присвячується суспільно-значимій проблемі.
Ювілейна – присвячена певній даті, ювілею, окремій особі/організації. Відзначається святковістю, урочистістю.
Лекція – публічний виступ. Мета – пропаганда наукових знань.
Виступ – короткотривале усне мовлення з приводу 1-го чи кількох питань.
9.Аргументація як засіб переконання.Види аргументів
Аргументація – спосіб переконання за допомогою значущих логічних доказів.
Аргумент – словесно оформлене положення, яке має доказову силу для тих, кому одресоване.
Аргументи:слабкі, сильні, непереконливі.
Сильні – точно встановленні факти і судження, що випливають з них, документи, які є чинними на момент спілкування, висновки експертів, цитати із достовірних джерел, експериментально перевірені дані, показання свідків чи очевидців подій, статистика. Такі аргументи важко спростувати.
Слабкі – доведення версій чи узагальнення, зроблені на основі здогадів, пропозицій. Викликають сумніви, спростовуються.
Непереконливі – судження на основі підтасованих фактів, посилання на сумнівні неперевірені джерела, вигадки, припущення, висновки на основі фіктивних документів.
10. Презентація як різновид публічного мовлення
Презентація – спеціально організоване спілкування з аудиторією, мета якого – переконати її або спонукати до певних дій.
Здійснюють через 3 канали: 1)вербальний – те, що людина говорить 2)вокальний – те, як говорить 3)невербальний
Види презентації: 1) за формою проведення (презентація за сценарієм, автоматична, навчальна презентація)
2)за результативністю (успішна, неуспішна)
11. Процес становлення укр. Термінології
Становлення української термінології відбувалося в несприятливих умовах. У XIX—XX ст. певною мірою сформувалася суспільно-політична термінологія (літературознавча, історична, філософська, юридична, політична, мовознавча); порівняно багато було зроблено, незважаючи на всі обмеження у використанні української мови, і в галузі термінології — математичної, фізичної, хімічної, географічної, астрономічної, медичної; виробилася офіційно-ділова термінологія. 1973 р. було видано українською мовою першу у світі «Енциклопедію кібернетики». Однак вимога, шоб роботи на здобуття вчених ступенів подавалися тільки російською мовою, технічна документація виготовлялася лише російською, переведення викладання у вищих навчальних закладах на російську мову суттєво загальмували розвиток української термінології, особливо технічної.
Від слова термін утворено слово термінологія – сукупність термінів з усіх галузей знання(або з однієї галузі знання).
На сучасному етапі формується ряд нових напрямків, серед яких слід зазначити когнітивне або гносеологічне термінознавство, що займається дослідженням ролі термінів в науковому мисленні та знаннях. Як самостійні розділи термінознавства можна розглядати також термінознавчу теорію тексту; ця теорія займає позицію між термінознавством і власне теорією тексту і займається питаннями типології текстів (де наявні терміни), термінологічним аналізом тексту і текстовим аналізом терміну.
Термінознавство тісно пов’язане з термінографією. Термінографія – це наука, що займається складанням словників спеціальної лексики. Ряд вчених навіть розглядає термінографію як розділ термінознавства
