1.Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

Спілкування-взаємодія 2-х або більше людей, спрямована на узгодження і об’єднання зусиль з метою налагодження взаємин та досягнення результату.

Комунікація-процес соц..взаємодії, інформаційний обмін у різноманітних аспектах спілкування.

Функції спілкування:-інформаційна-регулятивна-афективна

В залежності від мети спілкування:-контактна-спонукальна-координаційна-розуміння-налагодження стосунків-впливу

2.Види професійного спілкування

За специфікою суб’єктів спілкування поділяється на види:-міжособистісне-міжгрупове -між особистістю та групою

За к-тю учасників:-самоспілкування-міжособистісне-групове-публічне-масове

За тривалістю:-постійне (в колективі)-періодичне (між підрозділами)-короткотривале (з відвідувачами)-довготривале (з постійними партнерами)

За взаємодією між співрозмовниками:-необхідне-бажане-нейтральне-небажане

3.Типи і форми професійного спілкування

Типи спілкування: -вербальне (пряме, непряме) монологічне, діалогічне-невербальне

Пряме вербальне спілкування здійснюється за допомогою усного контакту між учасниками за допомогою мовних знаків. Монологічне спілкування – передача ін.-фи без зворотнього зв’язку. Діалогічне – між двома людьми і передбачає зворотній зв’язок. Особливістю непрямого невербального спілкування є відсутність безпосереднього контакту.Ін-фа передається у вигляді документа.

Недоліки ін.-фи: -обмеженість-затримання в часі між відправленням і отриманням-відсутність можливості одразу уточнити певні деталі.

Форми спілкування:- усна -писемна

4.Етапи спілкування

Етапи спілкування: 1. Підготовка до спілкування

-збирання матеріалів з предмету спілкування, їх відбору, систематизації

-уявлення типів співрозмовників

-складання робочого плану акту спілкування

-добір аргументів на користь своєї позиції, та контраргументів на користь співрозмовника

-обгрунтування свого варіанту рішення та розвиток позицій співрозмовника

2.Орієнтація в ситуації і і встановлення контакту

3.Обговорення самої проблеми

4.Прийняття рішення

5.Вихід із контакту

5. Особливості ділового спілкування

Ділове спілкування – це контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання розв’язати проблему.

Особливості:

1.Партнер виступає як особистість, що є значущою для суб’єкта.

2.Особи, які спілкуються, мають глибоке розуміння конкретної справи, яка є предметом обговорення.

3.Основне завдання спілкування – продуктивна співпраця.

Спілкування ділової людини має бути: виразним, точним і не двозначним, логічним, відповідним ситуації, нестандартним, доречним, змістовним і стислим.

6.Ораторське мистецтво, його функції та закони.

Ораторське мистецтво – ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.

Функції: -конструктивна – функція формулювання думок

-комунікативна – ф-ція передачі ін.-фи і організація взаємодії між співрозмовниками

-амотивна – вираження ставлення людини до того, що вона говорить

-впливу

Ораторське мистецтво виражається через низку законів:

1)З-н аудиторії, який свідчить, що кожна промова має свого конкретного адресата і чим краще оратор знає свою аудиторію, тим ефективніша буде його промова.

2)З-н стратегії передбачає розробку основних напрямків промови з урахуванням характеристики аудиторії.

3)З-н тактики – сукупність принципів, методів виголошення промови, активізація розумової активності слухачів, оперування фактами, композиційна будова виступу.

4)Мовний з-н свідчить про те, що не можна говорити однаково в різних аудиторіях.

5) З-н ефективної комунікації – виголошення вже підготовленої промови.

6) Контрольно-аналітичний з-н – оцінка оратором власного стану, результату промови, а також вміння оцінювати якість та ефективність виступу.