- •Розкрийте сутність поняття “праця” та поясніть, чому вона є економічною категорією.
- •Проаналізуйте кількісні та якісні характеристики праці.
- •Розкрийте функції праці у системі людської життєдіяльності.
- •Охарактеризуйте населення, як суб’єкт економічних та суспільних процесів та явищ.
- •Порівняйте сутність соціально-економічних категорій “трудові ресурси” та ’’трудовий потенціал’’.
- •Охарактеризуйте структуру трудових ресурсів в Україні.
- •Охарактеризуйте баланси трудових ресурсів, їх види та структуру.
- •Розкрийте сутність поняття “зайнятість”, визначте її форми та види.
- •Розкрийте сутність та значення державного регулювання зайнятості населення в Україні, зміст програм сприяння зайнятості.
- •Розкрийте сутність поняття ринку праці, умови його виникнення та ефективного функціонування.
- •Охарактеризуйте основні елементи ринку праці, поясніть їх взаємозв’язок та взаємозалежність.
- •Розкрийте сутність кон’юнктури ринку праці, порівняйте її основні види.
- •Охарактеризуйте основні функції ринку праці та його сегментації.
- •Охарактеризуйте інфраструктуру ринку праці та її складові елементи.
- •Обгрунтуйте класифікацію ринку праці за основними ознаками.
- •Охарактеризуйте сутність поняття соціально-трудових відносин, та їх основні елементи.
- •Розкрийте сутність основних суб’єктів соціально-трудових відносин.
- •Визначте принципи та типи соціально-трудових відносин.
- •Поясніть фактори формування та оцінки соціально-трудових відносин.
- •Поясніть особливості формування системи соціально-трудових відносин в умовах ринку.
- •Розкрийте сутність соціального партнерства.
- •Дайте характеристику суб’єктам соціального партнерства, поясніть їх функції та структуру.
- •Охарактеризуйте роль міжнародної організації праці (моп) в регулюванні соціально-трудових відносин.
- •Охарактеризуйте поняття, зміст та завдання організації праці.
- •31. Охарактеризуйте основні напрямки організації праці.
- •32. Охарактеризуйте поділ праці та визначте його основні види.
- •Охарактеризуйте сутність та форми кооперування праці.
- •Поясніть сутність бригадної форми організації праці, охарактеризуйте ефективність створення та функціонування бригад, їх види.
- •Дайте характеристику робочого місця, наведіть класифікацію робочих місць.
- •Поясніть особливості, вказавши переваги та недоліки, процесу організації робочого місця.
- •Охарактеризуйте умови праці, фактори їх формування та можливі шляхи покращення.
- •Поясніть, чим обумовлюється ефективність трудового процесу, та вплив умов праці на ефективність виробничого процесу.
- •Розкрийте сутність та значення атестації робочих місць.
- •Поясніть значення та основні завдання процесу нормування праці.
- •Охарактеризуйте та порівняйте об’єкти нормування праці.
- •Охарактеризуйте структуру витрат робочого часу.
- •Поясніть поняття нормативів праці та охарактеризуйте їх види.
- •Охарактеризуйте основні методи дослідження затрат робочого часу.
- •Охарактеризуйте та порівняйте сутність методів фотографії робочого часу та хронометражу.
- •Розкрийте структуру технічно - обґрунтованої норми часу та порівняйте методику розрахунку норми часу в різних типах виробництва.
- •Назвіть та охарактеризуйте особливості основних методів встановлення норм праці.
- •Охарактеризуйте та поясніть продуктивність праці як показник ефективності праці.
- •Охарактеризуйте та порівняйте показники продуктивності праці: виробіток та трудомісткість продукції та методи їх вимірювання.
- •Поясніть особливості методики розрахунку виробітку за використання різних одиниць виміру.
- •Порівняйте види трудомісткості продукції та методику їх розрахунку.
- •Охарактеризуйте фактори та резерви підвищення продуктивності праці.
- •Дайте характеристику матеріально-технічним, організаційно-економічним та соціально-психологічним факторам.
- •З якою метою здійснюється аналіз резервів підвищення продуктивності праці? Як їх класифікують?
- •Охарактеризуйте програми управління продуктивністю праці на підприємстві.
- •Охарактеризуйте сутність заробітної плати як економічної категорії.
- •Назвіть та охарактеризуйте основні функції заробітної плати.
- •Охарактеризуйте та порівняйте поняття номінальної та реальної заробітної плати, реальних доходів.
- •Охарактеризуйте принципи організації заробітної плати.
- •Назвіть та охарактеризуйте структуру та основні елементи організації заробітної плати.
- •Охарактеризуйте систему доплат та надбавок до заробітної плати, яка існує на підприємствах в Україні.
- •Охарактеризуйте основні положення зу “Про оплату праці”.
- •Охарактеризуйте необхідність та значення державного регулювання заробітної плати.
- •Поясніть поняття мінімальної заробітної плати та методики її встановлення.
- •Охарактеризуйте основні норми та гарантії щодо оплати праці, відпусток, оплати часу виконання державних та громадських обов’язків.
- •Поясніть особливості встановлення розмірів заробітної плати в бюджетних установах та організаціях, керівникам державних підприємств.
- •Поясніть сутність договірного регулювання заробітної плати.
- •Охарактеризуйте сутність тарифної сітки, як елементу тарифної системи, визначте групи тарифних сіток, що використовуються на підприємствах України.
- •Розкрийте сутність єдиної тарифної сітки, її структуру та особливості застосування.
- •Охарактеризуйте тарифні ставки. Поясніть методику встановлення тарифних ставок.
- •Охарактеризуйте схеми посадових окладів та методику їх встановлення.
- •Охарактеризуйте існуючу систему доплат та надбавок до заробітної плати, визначте компенсуючі та стимулюючі доплата та надбавки.
- •Порівняйте особливості застосування існуючих форм оплати праці.
- •Розкрийте сутність відрядної форми оплати праці, поясніть умови її застосування.
- •Охарактеризуйте переваги та недоліки відрядної форми оплати праці.
- •Порівняйте системи відрядної форми оплати праці та поясніть методику їх розрахунку.
- •Дайте характеристику погодинної форми оплати праці, відзначте умови її застосування.
- •Порівняйте системи погодинної форми оплати праці та поясніть методику їх розрахунку.
- •Назвіть основні елементи організації робочого місця.
- •Дайте визначення поняття «обслуговування» робочого місця.
- •Дайте визначення поняттям «основна заробітна плата», «додаткова заробітна плата», «інші заохочувальні і компенсаційні виплати».
- •Назвіть види виробітку.
- •Назвіть основні функції ринку праці.
- •Назвіть елементи структури нормованого і ненормованого робочого часу.
- •Назвіть види зайнятості населення.
- •Дайте визначення поняття «кон’юнктура ринку праці»
- •Дайте визначення поняття «норма обслуговування».
- •Назвіть елементи тарифної системи оплати праці.
- •Назвіть показники аналізу продуктивності праці
- •Назвіть показники продуктивності праці
- •Назвіть показники планування фонду оплати праці
- •Дайте визначення поняттю «зайнятість» населення
- •Назвіть основні форми оплати праці
- •Назвіть основні елементи соціально-трудових відносин
- •Дайте визначення поняття «трудомісткість».
- •Назвіть види поділу праці.
- •Напишіть формули для розрахунку норми виробітку
- •Дайте визначення поняття «доходи» населення
- •Назвіть показники, що є соціальними індикаторами
- •203Дайте визначення поняттю «продуктивність праці».
Поясніть особливості формування системи соціально-трудових відносин в умовах ринку.
Соціально-трудові відносини в період становлення ринкової економіки внаслідок недорозвиненості ринку праці мають ряд особливостей, що виявляються у вигляді: високого рівня соціальної нерівності; порушення принципів соціальної справедливості, соціальної незахищеності працівників, соціальної дезадаптації значної частини працівників, високим ступенем соціальної напруженості в сфері праці.
Специфічною формою соціально-трудових відносин в умовах ринку виступають зайнятість і безробіття. їх прояв у перехідній економіці має деформований характер, що проявляється у їхніх якісній і кількісній характеристиках.
Розкрийте сутність соціального партнерства.
Соціальне партнерство — це система взаємозв'язків між представниками найманих працівників (переважно професійними спілками) — з одного боку, роботодавцями та їх об'єднаннями — з другого, і державою та органами місцевого самоврядування — з третього, що виражається у взаємних консультаціях, переговорах і примирних процедурах на взаємоузгоджених принципах з метою дотримання прав та інтересів працівників, роботодавців і держави. До основних принципів соціального партнерства відносять: дотримання норм законодавства; повноважність представників сторін; рівноправ'я сторін в свободі вибору і обговоренні питань, які складають вміст колективних договорів і відносин; добровільність сторін в прийнятті на себе зобов'язань; систематичність контролю і відповідальність за виконання зобов'язань.
Дайте характеристику суб’єктам соціального партнерства, поясніть їх функції та структуру.
Класифікація соціально-трудових відносин за суб’єктами передбачає їх поділ на індивідуальні (взаємодія одного працівника з роботодавцем) та колективні (коли роботодавці та працівники взаємодіють між собою). Виходячи з даних передумов, суб’єктами соціально-трудових відносин є: найманий працівник, роботодавець (спілки роботодавців), держава. Найманий працівник – це громадянин, який уклав трудову угоду з роботодавцем, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати роботу, обговорену в угоді, у відповідності з вимогами внутрішнього розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін. Роботодавець як суб’єкт соціально-трудових відносин – це людина, яка працює самостійно та постійно наймає для здійснення трудового процесу одного або декількох працівників. Роль держави у соціально-трудових відносинах полягає у тому, що найчастіше вона виконує законотворчу функцію, формує та удосконалює на основі або з врахуванням Конвенцій та Рекомендацій МОП, інших міжнародних трудових норм, згідно з національними умовами та практикою національне законодавство і правила здійснення соціального партнерства між державними органами, організаціями роботодавців та найманими працівниками. Ратифікує міжнародні трудові норми, захищає права всіх категорій працівників.
Охарактеризуйте систему угод, колективних договорів - їх зміст, призначення та взаємозв’язок. Колективний договір — це правовий акт, що укладається з метою регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві між найманими працівниками та роботодавцем для узгодження їхніх інтересів. Колективна угода — це правовий акт, який укладається з метою регулювання СТВ на рівні галузі, регіону або країни між повноважними представниками найманих працівників та роботодавців. Колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом, з однієї сторони, й однією або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами. Сторонами генеральної угоди виступають: професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди; власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі визначаються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: · оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати; · зміни в організації виробництва і праці; · забезпечення продуктивної зайнятості; · нормування праці; · встановлення гарантій, компенсацій, пільг; · режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку тощо.
Зміст угод визначається сторонами в межах їх компетенції на відповідному рівні. Угодою на державному рівні регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин, зокрема щодо: · гарантій праці й забезпечення продуктивної зайнятості; · мінімальних соціальних гарантій оплати праці й доходів усіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя; · розміру прожиткового мінімуму, мінімальних нормативів; · соціального страхування тощо. Контроль за виконанням колективного договору, угоди здійснюються безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.
Охарактеризуйте механізм функціонування соціального партнерства в Україні. Наслідуючи приклад розвинених країн, Україна приступила до розбудови системи соціального партнерства, який започаткував Указ Президента України "Про створення Національної ради соціального партнерства" від 27 квітня 1993 р. Партнерство між владою, роботодавцями і робітниками є запорукою соціально-економічної стабільності країни. Для його ефективного функціонування необхідна сформованість сторін партнерських відносин. Державу у цьому процесі представляє Кабінет Міністрів України, який є повноцінною інституцією в системі соціально-трудових відносин. Щодо інших сторін соціального партнерства, то вони ще знаходяться у стадії формування та трансформації - як Об'єднання організацій роботодавців (Федерація роботодавців України, Конфедерація роботодавців України тощо), так і Спільний представницький орган профспілок (Федерація профспілок України тощо). Одним з учасників соціального партнерства в нашій країні є Федерація професійних спілок України (ФПУ), яка є найбільш чисельним профспілковим об'єднанням в Україні. Метою діяльності ФПУ є вираження, представлення інтересів і захист прав організацій - членів ФПУ, координація їхніх колективних дій, представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, у стосунках з роботодавцями. Спільна мета сторін і, відповідно, стратегія соціального партнерства в Україні в перехідний період полягає в тому, щоб у ході економічного реформування на основі врахування, узгодження і захисту інтересів різних соціально-професійних груп, використовуючи переваги переговорного процесу, розвивати соціально-трудові відносини, адекватні соціально орієнтованій ринковій економіці, виробити єдину узгоджену політику зміцнення їх на рівні підприємств, міст, регіонів, галузей і всієї країни. В такому розумінні в Україні протягом кількох останніх років відбувається певний прогрес у взаєморозумінні між представниками сторін соціального партнерства на всіх рівнях.