42. Порівняйте системи погодинної форми оплати праці та поясніть методику їх розрахунку.

За почасової форми заробітної плати оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом.

Почасова форма заробітної плати застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються.

Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками). Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами.

Погодинна форма оплати праці має дві системи: проста погодинна і погодинно-преміальна. При простій погодинній системі праця працівників оплачується виходячи тільки з кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації.

За простої погодинної оплати заробіток працівника (Зп) розраховується множенням погодинної тарифної ставки відповідного розряду (С) на кількість відпрацьованих годин (t):

Зп=С х t

42. Розкрийте сутність бригадної форми оплати праці, поясніть, як здійснюється розрахунок та розподіл бригадного заробітку. Бригадна - заробітна плата розраховується з урахуванням виробленої продукції. Заробіток кожного члена бригади визначається з урахуванням кількості відпрацьованих годин та його кваліфікації. Перевага такої оплати полягає в тому, то вона створює зацікавленість робітників бригади у кінцевих результатах роботи. Для оплати праці колективу (бригади) застосовується як відрядна, так і погодинна форма оплати праці. Колективна відрядна розцінка визначається (Рк): ; де ∑Т – сума тарифних ставок членів бригади, грн; Н_вир.бр. – бригадна норма виробітку.

,де ∑Т•Н_ч – сума добутку тарифних ставок, які відповідають розряду робіт, грн. та норм часу; Н_ч – норми часу відповідно по кожному розряду на кожен виріб.

Є кілька методів розподілу заробітку. Сутність першого методу полягає у тому, що розраховується відрядний заробіток та премії, також тарифний заробіток кожного члена бригади та у цілому – бригади за фактично відпрацьований час; потім визначається коефіцієнт відрядного заробітку за формулою: , де З_в, З_тар. – відповідно відрядний і тарифний заробітки бригади, грн. За другим методом розподіл бригадного заробітку між членами бригади здійснюється множенням тарифного коефіцієнта на кількість відпрацьованих годин; вартість 1-ї коефіцієнт-години визначається діленням загальної суми бригадного заробітку на загальну кількість коефіцієнт-годин; сума заробітку кожного члена бригади розраховується множенням кількості його коефіцієнт-годин на вартість 1-ї коефіцієнт-години.

За третім методом з урахуванням КТУ є два методи:

Перший метод. Послідовність розрахунку заробітної плати кожного члена бригади наступна: 1. Визначається загальний бригадний заробіток (З_бр.заг.), в який включається відрядний заробіток, усі види премій, економія по фонду заробітної плати бригади та інші види колективної оплати, за формулою:

; де N – обсяг роботи, виконаний бригадою; P_i – розцінка за відповідний вид продукції; П – премії бригади; Е _з – економія по фонду оплати праці; Д _інш. – інші види колективної оплати.

2. Розраховується тарифний заробіток кожного члена бригади і у цілому: ; , де Т_ст – погодинна тарифна ставка кожного члена бригади; Ф_фі – фактично відпрацьований час кожним членом бригади; n – кількість членів бригади.

Другий метод. У бригадах, укомплектованих робітниками одного розряду, які, однак, фактично відпрацювали різний час, сума, яка підлягає розподілу, ділиться на суму КТУ – годин усієї бригади. Одержана величина множиться на кількість КТУ – годин кожного робітника. Індивідуальна з/п кожного працівника при безтарифній системі – це його частка (пай) у фонді з/п, який зароблений усім колективом. Формула розрахунку: , де ЗП_і – індивідуальна заробітна плата, грн; ФОПкп – фонд оплати праці колективу (дільниці цеху), який підлягає розподілу між працівниками, грн;

К_і – коефіцієнт кваліфікованого рівня, який присвоєно і-му працівникові трудовим колективом у момент введення “безтарифної” системи (в балах, частинах одиниці або інших умовних одиницях); КТУ_і – коефіцієнт трудової участі в поточних результатах діяльності, який присвоюють і-му працівникові трудовим колективом на період, за який здійснюється оплата;

Т_і – кількість робочого часу, відпрацьованого і-м працівником за період, за який здійснюється оплата (год., дні);

i = 1, 2, …, n – кількість працівників, які беруть участь у розподілі фонду оплати праці, осіб.