- •1. Поняття національної економіки.
- •2. Етапи здійснення земельної реформи в Україні.
- •3. Природно-ресурсна база економічного потенціалу України.
- •4. Становлення і розвиток господарств ринкового типу в апк України.
- •5. Стан навколишнього середовища України.
- •6. Вдосконалення взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з державою.
- •7. Ознаки та причини кризового стану економіки України в 90-х роках XX століття.
- •8. Особливості приватизації в апк.
- •9. Головні завдання переходу від командної до ринкової економіки.
- •10. Грошовий обіг і його особливості в Україні.
- •11. Модель "шокової терапії".
- •12. Грошова реформа 1996 р. В Україні та її наслідки.
- •13. Градуалістська модель ринкової трансформації командної економіки.
- •14. Формування і розвиток банківської системи в Україні.
- •15. Особливості моделі ринкової трансформації економіки України.
- •16. Трансформація кредитної системи в перехідній економіці.
- •17. Необхідність і суть роздержавлення економіки України.
- •18. Становлення ринку цінних паперів в Україні.
- •19. Законодавча і нормативна база роздержавлення економіки України.
- •20. Бюджетна система України і проблеми її удосконалення.
- •21. Корпоратизація як форма роздержавлення економіки України.
- •22. Формування податкової системи України в період ринкової трансформацій
- •23. Особливості приватизації в Україні
- •24. Формування системи страхування в Україні
- •25. Механізм приватизації в Україні
- •26. Перебудова системи соціального захисту в Україні.
- •27. Етапи приватизації в Україні.
- •28. Поняття соціальної політики.
- •29. Необхідність і суть демонополізації економіки України.
- •30. Пенсійна реформа в Україні.
- •31. Основні напрями демонополізації економіки України.
- •32. Посилення ролі зовнішньоекономічних зв'язків в умовах глобалізації.
- •33. Необхідність структурної перебудови економіки України.
- •34. Зовнішня торгівля як напрямок інтеграції України у світове господарство.
- •35. Принципи і етапи структурної перебудови економіки України.
- •36. Розвиток спільного підприємства з іноземним капіталом в Україні.
- •37. Основні напрями структурної перебудови економіки України.
- •38. Спеціальні (вільні) економічні зони в Україні.
- •39. Структурна перебудова матеріального виробництва.
- •40. Головні напрями економічної політики держави у перехідній економіці.
- •41. Структурна перебудова соціальної сфери.
- •42. Особливості приватизації в агропромисловому комплексі України.
- •43. Фінансово - організаційне забезпечення структурної перебудови економіки України.
- •44. Етапи здійснення земельної реформи в Україні
- •45. Стан агропромислового комплексу економіки України і необхідність його реформування.
- •46. Грошова реформа 1996 р. В Україні.
- •47. Сучасна аграрна реформа та її складові.
- •48. Стан навколишнього середовища України.
- •49. Суть та основні принципи земельної реформи в Україні.
- •50. Формування банківської системи України.
32. Посилення ролі зовнішньоекономічних зв'язків в умовах глобалізації.
Однією із характерних рис сучасного етапу розвитку світового господарства є зростаюча інтернаціоналізація, яка об’єктивно диктує значне підвищення ролі зовнішньоекономічного фактора стосовно національної економіки. Враховуючи процеси інтернаціоналізації, кожна країна прагне вибрати найбільш перспективні форми участі у міжнародному розподілі праці і включитися в існуючу систему світогосподарських зв’язків.
В економіці України зовнішньоекономічні зв’язки відіграють особливо важливу роль, набуваючи специфіку, обумовлену, з одного боку, сучасним етапом розвитку національної економіки, її реформуванням, становленням ринкових відносин, з іншого – особливостями включення України у світове співтовариство. Україна як незалежна держава є відносно молодим самостійним суб’єктом зовнішньоекономічних зв’язків, що диктує необхідність вирішення ряду задач, пов’язаних із ефективним використанням світогосподарських зв’язків, кардинальною переоцінкою основних принципів зовнішньоекономічної політики, розробкою нової стратегії зовнішньоекономічних зв’язків. У першу чергу це відноситься до визначення ролі і місця зовнішньоекономічного фактора у господарському розвитку, напрямів, характеру і особливостей його впливу на процеси відтворення.
Зовнішньоекономічні зв'язки розглядаються як складова частина всесвітнього господарства і міжнародних економічних відносин, і одночасно, як підсистема національної економіки, яка охоплює і опосередковує дію всіх її секторів, галузей, всіх фаз виробництва. Зазначено, що зовнішньоекономічні зв'язки представляють собою систему різноманітних зв'язків між національними економіками різних країн і охоплюють усі сфери економічного життя держави. Зовнішньоекономічні зв'язки виступають, по-перше, своєрідним індикатором, який відбиває характер і ступінь залученості національної економіки в систему міжнародних економічних відносин, по-друге, індикатором стану і перспектив розвитку національної економіки.
у сучасних умовах зовнішньоекономічні зв'язки України мають позитивний потенціал можливостей, оскільки їм належить особлива роль у: корінному перетворенні національної економіки при переході її до ринкових відносин і інтегруванні у світове господарство; збереженні економічного потенціалу і задоволенні потреб внутрішнього ринку; підвищенні ефективності виробництва за рахунок переваг міжнародного розподілу праці; забезпеченні економічного росту, модернізації і інтенсифікації використання виробничого потенціалу; розвитку дружньої взаємодії і зростаючої довіри між країнами. Поряд з позитивним потенціалом можливостей розвитку національної економіки, зовнішньоекономічні зв'язки мають і негативний потенціал наслідків. Як показують дослідження, в залежності від умов вбудовування національного відтворювального комплексу в систему світогосподарських зв'язків зовнішньоекономічні зв'язки України здатні стати не тільки могутнім імпульсом, а, і навпаки, гальмом на шляху економічних перетворень. Крім того, недооцінка ролі зовнішньоекономічних зв'язків, їх багатогранності і наслідків може виявитися стримуючим фактором у розвитку національної економіки.