Питання для самоперевірки

1. Які модифікації індукційних методів Ви знаєте?

2. У чому сутність методу індукційного бокового зондування? Модифікації ІБЗ.

3. Які параметри електричного поля вимірюються у високочастотних індукційних методах?

4. Сутність методу ВІІЗ (ВІКІЗ). Що розуміється під електродинамічною та геометричною ізопараметричністю?

5. Назвіть основні параметри апаратури методу ВІІЗ. Що реєструється в методі ВІІЗ?

6. Область застосування та вирішувані задачі ВІІЗ.

7. Фізичні основи методу діелектричної проникності.

8. Модифікації діелектричного методу.

9. Від яких параметрів середовища залежить вимірюваний апаратурою ДІМ сигнал?

10. Задачі, що вирішуються за даними ДМ. В яких умовах його застосування є недоцільним і чому?

Рекомендована література

1. Дьяконов Д. И., Леонтьев Е. И., Кузнецов Г. С. Общий курс геофизических исследований скважин. – М.: «Недра», 1984.

2. Добрынин В. М., Вендельштейн Б. Ю., Резванов Р. А., Африкян А. Н. Геофизические исследования скважин: Учеб. для вузов. Под ред. д.г.-м.н. В. Н. Добрынина, к.т.н. Н. Е. Лазуткиной – М.: ФУГП Издательство «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И. М. Губкина, 2004.

Глава 4. Магнітні та ядерно-магнітні методи

В цю групу входять методи ГДС, за допомогою яких вивчаються магнітні властивості гірських порід різного походження.

Магнітні властивості гірських порід визначаються здатністю гірських порід намагнічуватися під дією зовнішнього магнітного поля і зберігати намагнічений стан після припинення дії поля.

Магнітні властивості порід оцінюються величинами об’ємної ( ) та питомої ( ) магнітних сприйнятливостей та інтенсивності залишкового намагнічення .

Об’ємна магнітна сприйнятливість породи є безрозмірним параметром, що встановлює пропорційність між інтенсивністю ( ) наведеного намагнічення порід і напруженістю (Н) зовнішнього поля намагнічення:

(85)

Питома магнітна сприйнятливість визначається за формулою:

, (86)

де – питома вага в кг/м³.

Інтенсивність залишкового намагнічення характеризує ступінь намагніченості породи, що зберігається після дії поля.

Між намагніченістю породи I, залишковою її намагніченістю , яка визначається геологічною історією породи, і намагніченістю , створеною сучасним магнітним полем, існує співвідношення:

(87)

Мінерали, що складають гірські породи, можуть бути феромагнітними, парамагнітними та діамагнітними.

Феромагнітні мінерали мають високу магнітну сприйнятливість, яка залежить, переважним чином, від напруженості поля намагнічування. Група феромагнітних мінералів містить залізо, кобальт, нікель і гадоліній.

До парамагнітних ( і доволі постійне) відносяться більшість породоутворюючих мінералів, і, зокрема, основні породоутворюючі мінерали порід осадового комплексу.

В групу діамагнітних мінералів ( і доволі постійне) входять такі, як галіт, сильвін, карналіт та ін.

В залежності від вмісту в породі мінералів одної із зазначених груп змінюються магнітні властивості породи.

Магнітні властивості гірських порід визначаються, окрім того, їхньою структурою, магнітністю феромагнітних мінералів (з яких головним є магнетит) та напрямком поля по відношенню до осей кристалів – монокристали виявляють анізотропію магнітних властивостей, а також присутністю в гірських породах хімічних елементів, ядра котрих володіють магнітним моментом та спіном.

Розроблені наступні магнітні методи досліджень розрізів свердловин: метод природного магнітного поля (ПМП), метод магнітної сприйнятливості (МС) та ядерно-магнітний метод (ЯММ).